Постанова 4822 № 727/2541/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 січня 2022 року м. Чернівці справа № 727/2541/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Владичан А. І. суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н., секретар Тодоряк Г.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень, у сумі на яку збільшилась вартість майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2021 року (головуючий у 1 інстанції Танасійчук Н.М.),- ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по справі про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень, у сумі на яку збільшилась вартість майна. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2021 року заяву задоволено, накладено арешт на нежитлові приміщення (більярдна) підвал, що складаються із приміщень 71-1-71-7, розташованих у житловому будинку літ. А в АДРЕСА_1 . Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 , як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що її право оскаржуваною ухвалою порушене, подала апеляційну скарги, в якій просить її скасувати як таку, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в забезпеченні позову. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 01 квітня 2021 року уклала з ОСОБА_3 договір позики, у відповідності до якого передала йому грошову позику в сумі 80 000 доларів США. _______________________________________________________________________ Провадження 22ц/822/77/22 З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики було укладено договір іпотеки від 01.04.2021 року, зареєстрований у реєстрі за №1779, відповідно до якого в іпотеку передано нежилі приміщення (більярдна) підвалу, а саме: 71-1-71-7, загальною площею 195,70 кв.м., які знаходяться в житловому будинку літ. А за адресою АДРЕСА_1 . Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Однак, рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 61809039 від 24.11.2021 року їй було відмовлено у здійснені реєстрації права власності на іпотечне майно в порядку позасудового врегулювання на підставі застереження в іпотечному договорі, у зв`язку з арештом майна. Посилається на те, що ч.7 ст.3 ЗУ «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом у черговості їх державної реєстрації. Іпотека була зареєстрована приватним нотаріусом Іщенко А.В. 01.04.2021 року, номер запису про іпотеку №41299038. В той же час, арешт на іпотечне майно було накладено відповідно до ухвали суду від 01.04.2021 року та зареєстроване 06.05.2021 року, тобто після реєстрації іпотеки, що підтверджується інформаційною довідкою від 09.12.2021 року. Зазначає, що збереження арештів на нерухоме майно та записи про арешт у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна обмежують її права як іпотекодержателя щодо вільного розпорядження майном, а тому таке право підлягає захисту шляхом звільнення нерухомого майна (предмету іпотеки) з під арешту та їх обтяжень записів про обтяження, шляхом скасування ухвали. Посилається на те, що оскаржуваною ухвалою порушено її законний майновий інтерес, як іпотекодержателя арештованого майна, яке полягає в неможливості реалізації позасудової процедури звернення стягнення на іпотечне майно, та відповідно, отриманні гарантованого умовами іпотечного договору та чинним законодавством задоволенні своїх майнових вимог до відповідача переважно перед іншими кредиторами. Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.04.2021 року та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити. Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з огляду на наступне. Апелянт звернулась до апеляційного суду з оскарженням ухвали суду першої інстанції як особа, яка не була залучена до участі у розгляді справи, хоча вважає, що таким судовим рішенням порушуються її права та інтереси. Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо того, чи було чи не було вирішено судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. При цьому, якщо посилання апелянта про вирішення судом першої інстанції питань про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю. Такої ж правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2019 року у справі №360/1938/16. За таких умов при розгляді апеляційних скарг даної категорії суд насамперед має вирішити питання, чи порушує оскаржуване судове рішення права та інтереси апелянта. Якщо суд прийде до позитивного висновку із зазначеного питання, оскаржуване рішення підлягає перегляду по суті справи. У разі, якщо оскаржуване рішення не стосується прав свобод, інтересів та (або) обов`язків апелянта, апеляційне провадження підлягає закриттю. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що «аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків». У пункті 3 частини першої статті 362 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2019 року в справі № 412/1277/2012 (провадження № 61-3704св19) зроблено висновок, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі №160/4130/19 (адміністративне провадження №К/9901/36116/19) вказано, що: «судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах». Тобто, в разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, і встановлення апеляційним судом, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті. Порушення своїх прав та інтересів апелянт обґрунтовує тим, що вона як іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, оскільки належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту на спірне майно. З матеріалів справи вбачається, що 22 березня 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про забезпечення позову по справі про відшкодування вартості невід`ємних поліпшень, у сумі на яку збільшилась вартість майна. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2021 року заяву задоволено, накладено арешт на нежитлові приміщення (більярдна) підвал, що складаються із приміщень 71-1-71-7, розташованих у житловому будинку літ. А в АДРЕСА_1 (а.с.53). 01 квітня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно умов якого ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 80000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за договором позики було укладено договір іпотеки від 01.04.2021 року, зареєстрований у реєстрі за №1779, відповідно до якого в іпотеку передано нежилі приміщення (більярдна) підвалу, а саме: 71-1-71-7, загальною площею 195,70 кв.м., які знаходяться в житловому будинку літ. А за адресою АДРЕСА_1 . Як вбачається із правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 27.06.2018 року у справі №756/1529/15-ц (провадження №14-242цс18), суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції. Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена Шевченківським районним судом м. Чернівці 01 квітня 2021 року о 12:38 год., та внесена до автоматизованої системи документообігу суду, що підтверджується наявним штрих-кодом із зазначенням дати та часу такого внесення (а.с.53). З наявного в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що заява з реєстраційним номером:44879353 щодо внесення відомостей про іпотеку зареєстровано 01 квітня 2021 року о 16:25:20 год. З наведеного слідує, що на час постановлення ухвали про забезпечення позову відомості про наявність іпотеки на майно не існували, оскільки такі внесені пізніше оскаржуваної ухвали. ОСОБА_4 не була учасником спірних правовідносин, і оскаржувана ухвала суду не містить судження про права та обов`язки ОСОБА_4 .. Вказані обставини свідчать про те, що на час ухвалення такого судового рішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не вирішувалося. Отже, зазначена обставина не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки на час ухвалення такої ухвали іпотеки не існувало, тому судом не встановлено порушення прав апелянта. Разом з тим колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_4 не врахувала того, що власник, а також особа, яка володіє на підставі закону або договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно)може пред`явити до суду позов про зняття арешту з такого майна. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85гс19) та Верховним Судом у постанові від 19.11.2021 року у справі №359/4970/16-ц. Посилання апелянта на те, що арешт на іпотечне майно було накладено відповідно до ухвали суду від 01.04.2021 року та зареєстроване 06.05.2021 року, тобто після реєстрації іпотеки, не заслуговують на увагу суду, враховуючи наступне. Згідно ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями). За ч. ч. 7, 9 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи. Ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. Відтак, наявна у справі ухвала про забезпечення позову, підписана суддею, є такою, що набрала законної сили з моменту підписання, і з цього ж моменту стала обов`язковою до виконання всіма фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності на всій території України. За ст. 157 ЦПК ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом, має відповідати вимогам до виконавчого документа, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження; примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Крім того колегія суддів зазначає, що сам принцип оприлюднення чи внесення відомостей до Державного реєстру не має нічого спільного із набранням рішенням суду чинності. Головне у цьому питанні є момент проголошення у судовому засіданні або підписання суддею чи колегією суддів прийнятого рішення у нарадчій кімнаті. Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції від 01 квітня 2021 року на момент її постановлення не порушувала права та інтереси апелянта, відтак ОСОБА_4 не довела наявності у неї права на оскарження зазначеного судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що апелянтом не було належним чином доведено свої посилання стосовно того, що оскаржувана ухвала порушує її права та інтереси. Згідно з п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження на підставі ч.3 ст.362 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 362, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 квітня 2021 року, закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Дата складання повного тексту постанови 27 січня 2022 року. Головуючий А.І. Владичан Судді: Н.К. Височанська І.Н. Лисак