Постанова Сумський апеляційний суд № 592/6142/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 року м.Суми Справа №592/6142/21 Номер провадження 22-ц/816/200/22 22-ц/816/201/22 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., сторони: позивач Державне підприємство «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2021 року постановлене у складі судді Шияновської Т.В., у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст судового рішення складено 23 листопада 2021 року та на додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2021 року постановлене у складі судді Шияновської Т.В., у приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, - В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року Державне підприємство «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі ДП «Сумистандартметрологія») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними наказів в частині преміювання та повернення безпідставно набутих коштів. Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія», 31 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року видав накази №№ 35, 40, 49 «Про преміювання працівників». Вказує, що будучи обізнаним про те, що Положенням про преміювання працівників підприємства не передбачена виплата премій виконуючому обов`язки генерального директора, відповідач підписав складенні головним бухгалтером та провідним економістом довідки-подання № 1 від 31 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року про преміювання адміністративно управлінського персоналу, в тому числі і себе, як заступника з метрології, стандартизації та наукової діяльності. У результаті незаконних нарахувань та виплат грошових коштів у вигляді премій ОСОБА_1 в сумі 69783,12 грн з обігових коштів позивача було вилучено вказану суму та відповідно завдано збитки, які на підставі положень ст. 1166 ЦК України та ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції», зважаючи на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-7 КУпАП, підлягають стягненню з відповідача на користь підприємства. Посилаючись на вказані обставини, остаточно уточнивши позовні вимоги, просить визнати незаконними довідки-подання № 1 від 31 липня 2020 року, 31 серпня 2020 року, 30 вересня 2020 року в частині преміювання заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ОСОБА_1 , оскільки в цей час він виконував обов`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія», стягнути незаконно нараховані йому 69783,12 грн у вигляді премій за липень - вересень 2020 року та виплачені без видання відповідних наказів; а також судові витрати в розмірі 2270 грн. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 18 листопада 2021 року відмовив у задоволенні позову ДП «Сумистандартметрологія». Ковпаківський районний суд м. Суми додатковим рішенням від 30 листопада 2021 року задовольнив заяву представника відповідача адвоката Кондратенка М.М. про ухвалення додаткового рішення. Стягнув з ДП «Сумистандартметрологія» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 7000 грн. В апеляційній скарзі ДП «Сумистандартметрологія», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, невідповідність висновків суду, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. У доводах апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 , виконуючи обв`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія», затвердив на себе, як заступника генерального директора підприємства, довідки-подання про преміювання, у зв`язку з чим йому було нараховано премії за липень-вересень 2020 року в сумі 69783,12 грн, а виплачено 55477,59 грн. Вказує, що ОСОБА_1 грошові кошти було виплачено без відповідного наказу, а тому підприємству було завдано матеріальних збитків. Крім того, виконуючи обов`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія», відповідно до п.п. «а» п. 2 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, оскільки затверджуючи довідки-подання про преміювання самого себе та отримуючи премії, не повідомив Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства про наявний у нього реальний конфлікт інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення. Відтак, постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2020 року, яка залишена без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-2 КУпПП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже, позивач корупційними діями завдав підприємству матеріальну шкоду на суму 69783,12 грн. Зазначає, що твердження відповідача про те, що він одночасно виконував обов`язки генерального директора підприємства та заступника генерального директора не знайшло свого підтвердження, оскільки наказ про суміщення ним посад на підприємстві не видавався. Вважає, що позивачем доведено факт заподіяння шкоди відповідачем підприємству. Також вважає, що додаткове рішення є незаконним, оскільки воно є похідним від рішення суду від 18 листопада 2021 року. Від представника ОСОБА_1 адвоката Кондратенка М.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що доводи апеляційної скарги фактично повторюють суть позовних вимог, та цим доводам судом першої інстанції вже надана правова оцінка. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Дяченка Ю.В., який підтримав доводи апеляційної скарги, відповідача та його представника адвоката Кондратенка М.М., які заперечують проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності факту завдання ОСОБА_1 майнової шкоди підприємству, яка підлягає відшкодуванню у порядку ст. 1166 ЦК України. Крім того позовні вимоги щодо не видання наказів про преміювання із зазначенням конкретних працівників, відсутність наказу про суміщення посад на підтвердження того, що ОСОБА_1 , одночасно не виконував обов`язки генерального директора та посадові обов`язки заступника, не є самостійними підставами для визнання недійсними довідок-подань про преміювання. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав задоволення позову, так як суд дійшов його правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що наказом з особового складу Мінекономіки від 15 червня 2021 року №109-п виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було покладено на ОСОБА_1 , заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ДП «Сумистандартметрологія» з 15 червня 2020 року до призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку (а. с. 7). Виконуючі обов`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія», ОСОБА_1 підписав: - наказ від 31 липня 2020 року №35 «Про преміювання працівників», про нарахування усім категоріям працівників підприємства щомісячної премії за липень 2020 року на підставі довідок-подання в розмірі 30% до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі за фактично відпрацьований час та щомісячної премії за перевиконання місячних планових завдань липня місяця 2020 року з обсягу реалізації платних робіт та послуг в розмірі 10% від фактичної суми об`єму перевиконання плану (а. с. 8); - довідку - подання №1 про преміювання адміністративно - управлінського персоналу за липень місяць 2020 року, в тому числі щодо преміювання заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ОСОБА_1 , коефіцієнт трудової участі 1,0 (а. с. 92); - наказ від 31 серпня 2020 року №40 «Про преміювання працівників», про нарахування усім категоріям працівників підприємства щомісячної премії за серпень 2020 року на підставі довідок-подання в розмірі 30% до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі за фактично відпрацьований час та щомісячної премії за перевиконання місячних планових завдань серпня місяця 2020 року з обсягу реалізації платних робіт та послуг в розмірі 10% від фактичної суми об`єму перевиконання плану (а. с. 9, 93); - довідку - подання №1 про преміювання адміністративно - управлінського персоналу за серпень місяць 2020 року, в тому числі щодо преміювання заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ОСОБА_1 , коефіцієнт трудової участі 1,0 (а. с. 94); - наказ від 30 вересня 2020 року №49 «Про преміювання працівників», про нарахування усім категоріям працівників підприємства щомісячної премії за вересень 2020 року на підставі довідок-подання в розмірі 30% до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі за фактично відпрацьований час та нарахування додаткової щоквартальної премії за III квартал 2020 року у розмірі 207% до посадового окладу або тарифної ставки з урахуванням надбавок та доплат і коефіцієнту трудової участі (а. с. 10-11, 95-97); - довідку - подання №1 про преміювання адміністративно - управлінського персоналу за вересень місяць 2020 року, в тому числі щодо преміювання заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ОСОБА_1 , коефіцієнт трудової участі 1,0 (а. с. 98). З довідки ДП «Сумистандартметрологія» № 3/758 від 15 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з липня по вересень 2020 року на підставі наказів № 35 від 31 липня 2020 року, № 40 від 31 серпня 2020 року, № 49 від 30 вересня 2020 року нараховано премій на загальну суму 69783,12 грн, виплачено 55477,59 грн (а. с. 99). 29 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до в.о. генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» Шовкуна О. із заявою про надання згоди на утримання з нього суми отриманих премій у ІІІ кварталі 2020 року у розмірі 5000 грн на місяць до повного погашення заборгованості згідно наказу по підприємству; 14 липня 2021 року заява ним була відізвана у зв`язку з відхиленням запропонованих ним умов повернення премії (а. с. 126-127). Зарічний районний суд м. Суми постановою від 10 грудня 2020 року, яка набрала законної сили 05 січня 2021 року, притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП і наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а. с. 33-39, 105-116). Згідно з п.7.5 Статуту ДП «Сумистандартметрологія», генеральний директор підприємства здійснює матеріальне заохочення (преміювання) працівників підприємства; на період відсутності генерального директора тимчасове виконання обов`язків керівника підприємства покладається на одного із заступників генерального директора згідно з наказом (а. с. 39-61). Згідно з п. п. 2.1, 2.4, 3.3 Положення про преміювання працівників підприємства (додаток №13 до колективного договору на 2016-2020 роки), преміюванню підлягають всі категорії працівників підприємства щомісячно: за виконання обсягу планових завдань (до 30% включно); за перевиконання обсягу планових завдань; премія нараховується і виплачується при виконанні плану по підприємству цілому; преміювання здійснюється на підставі довідок-подання, які затверджуються генеральним директором підприємства; виплата премії оформлюється наказом по підприємству, погодженим з головою профспілкового комітету (а. с. 100-103). Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на наступне. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ні в одному з підписаних відповідачем наказів не йдеться про нарахування та виплату премії в. о. генерального директора підприємства Одноралову В.М. або заступнику Генерального директора підприємства Одноралову В.М., відповідач як в. о. генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» затвердив довідки-подання про преміювання його як заступника директора, хоча в цей час він являвся в. о. директора, а не його заступником, відсутні докази того, що відповідач одночасно виконував обов`язки генерального директора та заступника генерального директора, а в. о. генерального директора існуючим Положенням про преміювання працівників ДП «Сумистандартметрологія» виплата премії взагалі не передбачена, а тому премія відповідачу за липень-вересень 2020 року була нарахована и виплачена незаконно. Крім того ці діяння відповідача підпадають під ознаки корупційних діянь у зв`язку з чим постановою суду на нього було накладено адміністративне стягнення. При цьому в позовній заяві ДП «Сумистандартметрологія» просить задовольнити позов на підставі ст. 1166 ЦК України, ст. 130, п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України, ч. 1 ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції». Проте вказані норми матеріального права мають окремі підстави їх застосування. Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду. Наявність усіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має. Встановлені у ст. 1166 ЦК України умови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять до глави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами і юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення. Тобто, ч. 1 ст. 1166 ЦК України містить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди, як обов`язкову підставу деліктної відповідальності. Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року по справі №408/2151/17-ц. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вважає шкодою, завданою ДП «Сумистандартметрологія», отримані відповідачем премії за липень-вересень 2020 року на загальну суму 69783,12 грн, при цьому підставою для такої відповідальності зазначає видання ним, як виконуючим обов`язки генерального директора підприємства, довідок подання про преміювання себе, як заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності, хоча в цей час він виконував обов`язки генерального директора, а не заступника генерального директора. Проте, як вбачається з відповіді Мінекономіки № 282-02/51267-07 від 22 жовтня 2021 року на адвокатський запит, ОСОБА_1 був штатним заступником генерального директора підприємства, умови оплати праці, в тому числі всі стимулюючі виплати (премії, доплати, надбавки тощо), встановлювались йому відповідно до штатного розпису та колективного договору. На заступника генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» розповсюджується дія Положення про преміювання працівників підприємства (додаток №13 до колективного договору на 2016-2020 роки), не розповсюджується дія постанови КМУ від 19 травня 1999 року №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній власності, та об`єднань державних підприємств» (а. с. 154). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що преміювання працівників підприємства у липні - серпні 2020 року було здійснено у відповідності до вимог Положення про преміювання працівників підприємства (додаток № 13 до колективного договору на 2016-2020 роки). Крім того враховуючи те, що ОСОБА_1 був штатним заступником генерального директора, то умови оплати праці, у тому числі всі стимулюючі виплати (премії, надбавки, тощо), йому встановлювались відповідно до штатного розпису та колективного договору. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 як заступник генерального директора не мав права на отримання премії, позивачем суду не надано. Не можна погодитись і з доводами позивача про те, що ні в одному з підписаних відповідачем наказів не йдеться про нарахування та виплату премії в. о. генерального директора підприємства Одноралову В.М. або заступнику генерального директора підприємства ОСОБА_1 , а тому відповідач безпідставно отримав премію, оскільки зі змісту наказів вбачається, що вони видані стосовно усіх категорій працівників, до наказів, як підстава преміювання додані довідки-подання з зазначенням посад та прізвищ працівників, в тому числі посади заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності, яку обіймає ОСОБА_1 . Твердження позивача про те, що наказ про суміщення професій чи посад ОСОБА_1 по підприємству не видавався, а тому в спірний період він виконував тільки обов`язки генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» є помилковими з огляду на наступне. Суміщення професій (посад) це виконання працівником поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, або обов`язків за іншою посадою (у межах робочого часу за основною роботою). Додаткові обов`язки за іншою посадою покладаються на працівника за його згодою наказом про доручення працівникові додаткових обов`язків в порядку суміщення професій. Як вже зазначалося, наказом з особового складу Мінекономіки від 15 червня 2021 року №109-п виконання обов`язків генерального директора державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» було покладено на ОСОБА_1 , заступника генерального директора з метрології, стандартизації та наукової діяльності ДП «Сумистандартметрологія» з 15 червня 2020 року до призначення керівника цього підприємства в установленому законодавством порядку. Відповідно до п. 7.5 Статуту ДП «Сумистандартметрологія» на період відсутності генерального директора тимчасове виконання обов`язків керівника Підприємства покладається на одного із заступників генерального директора згідно з наказом (а. с. 55). Отже, відповідний наказ щодо суміщення ОСОБА_1 посад заступника генерального директора та генерального директора ДП «Сумистандартметрологія» було видано. Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст. 130, п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України взагалі є безпідставним, оскільки будь-яке кримінальне провадження, в якому ОСОБА_1 визнано підозрюваним чи обвинувачуваним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, відсутнє. Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про доведеність факту заподіяння відповідачем підприємству шкоди постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки вказаною постановою встановлено факт протиправності дій саме керівника у частині існування конфлікту інтересів під час підписання наказів про преміювання. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення було неповідомлення у встановленому порядку про наявність реального конфлікту інтересів Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. При цьому неповідомлення про конфлікт інтересів не може створювати юридичних наслідків у вигляді відшкодування шкоди на підставі ч. 1 ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції», якщо кошти були отримані на законних підставах. Крім того з матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності суд не встановлював факту завдання такої шкоди та її розміру, оскільки це не впливало на кваліфікацію правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , тобто притягнення відповідача до адміністративної відповідальності не може бути самостійною підставою для стягнення з його шкоди відповідно до статті 1166 ЦК України або відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за завою заінтересованою фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Підставою для виплати премій ОСОБА_1 були саме накази про преміювання усіх категорій працівників підприємства, як це передбачено Положенням про преміювання працівників підприємства та, що також встановлено постановою Зарічного районного суду м. Суми від 10 грудня 2020 року. Проте позивач не оспорює вказані накази. Довідки-подання згідно Положення про преміювання є підставою для преміювання, але не для виплати премії, яка оформлюється тільки наказом, а тому вони не є нормативно-правовим актом або рішенням в розумінні ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції», яке може бути визнано незаконним. Суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Також колегія суддів погоджується з розміром витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих на користь відповідача з позивача, у розмірі 7000 грн, оскільки такий розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета позову, при його визначенні, суд дотримався положень статей 137, 141 ЦПК України. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень, а тому скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сумський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 листопада 2021 року та додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 листопада 2021 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 січня 2022 року. Головуючий Т.А.Левченко Судді: В.І. Криворотенко С.С.Ткачук