Постанова 4873 № 910/17127/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" грудня 2021 р. Справа№ 910/17127/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Андрієнка В.В. Шапрана В.В. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Палій В.П. відповідача-1 - Таргонська О.С. відповідача-2 - не з`явились третя особа - не з`явились розглянувши апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. (повний текст складено 08.07.2021 р.) у справі № 910/17127/20 (суддя - Шкурдова Л.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича до

1. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

2. Державної казначейської служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юс Вічі" про стягнення 1830379,19 грн В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року Фізична особа-підприємець Лещенко Сергій Борисович звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у розмірі 1830379,19 грн, яка складається з 1730379,19 грн матеріальної шкоди та 100000,00 грн моральної шкоди. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32016100050000029, внесеному до ЄРДР 24.06.2016 р. Під час вказаного досудового розслідування, 09.11.2017 р. службовими особами Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві у позивача було виявлено та вилучено документи, речі, майно (товар) - алкогольні напої, продукти харчування, промислові товари, спортивні товари, іграшки, про що складено відповідний протокол. В подальшому ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2018 р. було зобов`язано Слідче управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в строк до 15.08.2018 р. повернути позивачу майно, яке було вилучено 09.02.2017 р. Протягом грудня 2018 року - травня 2019 року було здійснено часткове повернення вилученого майна. Вартість неповернутого майна склала 1730379,19 грн, яку позивачем заявлено до стягнення з відповідачів в якості понесених збитків. Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 позов задоволено частково, стягнуто до Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича 1523436,22 грн збитків, в задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Лещенко Сергій Борисович подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про повне задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права. Так, в апеляційній скарзі позивач вказує на те, що слідчий органу досудового розслідування, будучи стороною кримінального провадження з боку обвинувачення, у випадку знищення наданого йому речового доказу, зобов`язаний відшкодувати його вартість. Також позивач посилається на те, що незаконні дії органу досудового розслідування завдали йому моральної шкоди. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.08.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17127/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Шапран В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 та призначено її до розгляду на 05.10.2021 р. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої вимоги, відповідач-1 посилається на те, що позивачем не доведено наявності у його діях (бездіяльності) усіх елементів правопорушення, а також не довів того, що саме посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві завдано йому матеріальної та моральної шкоди. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2021 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20, об`єднано апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва в одне апеляційне провадження для спільного розгляду та призначено справу № 910/17127/20 до розгляду на 05.10.2021 р. До суду 23.09.2021 р. від Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником, у якому відповідач-1 просить замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4878/21 від 04.10.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17127/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 р. справу № 910/17127/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. справу № 910/17127/20 за апеляційними скаргами Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 р. розгляд справи відкладено до 09.11.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2021 р. У судовому засіданні 07.12.2021 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-2 та третьої особи не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано. Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач-2 та третя особа були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні. Крім цього, вказані учасники справи не наполягали на обов`язковій участі у судовому засіданні їх представників, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду. Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. З матеріалів справ вбачається, що з 11.01.2016 р. по 31.12.2017 р. на підставі договору оренди нежилого приміщення від 11.01.2016 р. № 02а-16 позивач орендував у Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" приміщення загальною площею 196 кв. м, що розташовані на 3 поверсі у корпусі № 1 майнового комплексу Приватного акціонерного товариства "Промзв`язок" за адресою: м. Київ, Московський пр-т,

6. Вказані приміщення використовувались позивачем для складу-магазину, в якому позивач зберігав товар. Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснювалось досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32016100050000029, внесеному до ЄРДР 24.06.2016 р., по факту ухилення службовими особами ТОВ "Сервіспродтранс" від сплати податків за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 212 КК України. 09.02.2017 р. службовими особами Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 01.02.2017 р. було проведено огляд в орендованому позивачем приміщенні за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери (колишній - Московський), 6, під час якого виявлено та вилучено документи, речі, майно - алкогольні напої, продукти харчування, промислові товари, спортивні товари, іграшки, про що складено відповідний протокол. Зокрема, було виявлено: 1) системний блок чорного кольору для обліку товарів, що реалізуються, з написом "Gamemax", який опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки "Для пакетів" СУ ФР ДПІ в Оболонському районі з підписами понятих та слідчого; 2) договір оренди нежилого приміщення від 11.01.2016 р. № 02а-16, укладений між Приватним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б.; 3) додаток № 1 акт приймання-передачі від 25.01.2016 р. до договору оренди від 11.01.2016 р. № 02а-16 між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 4) додаток № 2 план-схема до договору оренди від 11.01.2016 р. № 02а-16, укладений між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 5) додаток № 3 перелік робіт і технічної документації, які підлягають письмовому узгодженню з орендодавцем до договору оренди від 11.01.2016 р. № 02а-16, укладений між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 6) додаткова угода № 1 від 01.02.2016 р. до договору нежилого приміщення оренди від 11.01.2016 р. № 02а-16 укладена між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 7) додаток № 1 від 01.02.2016 р. до додаткової угоди № 1 від 01.02.2016 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 8) договір на водопостачання від 25.01.2016 р. № 25/01-16-37, укладений між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 2 арк.; 9) додаткова угода № 2 від 11.04.2016 р. до договору нежилого приміщення оренди від 11.01.2016 р. № 02а-16, укладена між Публічним акціонерним товариством "Промзв`язок" та Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. на 1 арк.; 10) нотаріально посвідчена довіреність від 13.09.2016 р., видана Лещенку С.Б. на 1 арк.; 11) витяг від 13.09.2016 р. № 32114181 про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей на 1 арк.; 12) видаткові накладні від 08.02.2017 р. покупець - Фізична особа-підприємець Заєць Є.В., постачальник - іграшки на 3 арк.; 13) заперечення Лещенка С.Б. від 31.07.2016 р. до Оболонського районного суду м. Києва на протокол про адміністративне правопорушення на 3 арк.; 14) документи щодо замовлення інтернет-послуг між Фізичною особою-підприємцем Лещенком С.Б. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінк-Сервіс", рахунки-фактури на 9 арк.; 15) експрес-накладні щодо відправки замовлень через службу доставки "Нова Пошта", видаткові накладні поміщені в картонну коробку та опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки "Для пакетів" СУ ФР ДПІ в Оболонському районі з підписами понятих та слідчого; 16) візитні картки з надписом "Интернет магазин итальянского нижнего белья "Francesca" із контактними даними, в кількості 19 шт.; 17) візитні картки з надписом "Интернет магазин "Итальянская лавка" із контактними даними, а саме тел.: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: м. Київ, пр. Московський, здание "Промсвязь" 5 этаж, із вказанням інтернет-сайту: www.lavka- italiano.com в кількості 7 шт.; 18) товарні чеки із відтисками печатки "Україна, м. Луганськ, Фізична особа-підприємць Лещенко Сергій Борисович № НОМЕР_4"; 19) печатка з механізмом для її проставляння фіолетового та сірого кольору з надписом "Україна м., Луганськ, Фізична особа-підприємць Заєць Євген Олексійович ідент. код НОМЕР_3 "; 20) штамп з механізмом для його проставляння червоного та сірого кольору з надписом "Україна, м. Луганськ, Фізична особа-підприємець Заєць Євген Олексійович ідент. код НОМЕР_3 "; 21) блокнот з надписом "OFFICE" з чорновими записами; 22) в відеореєстраторі з написом "Partizan" виявлено жорсткий диск WD Green серійний номер: WMC4N0650969 об`ємом 3,0 ТВ, який опечатано паперовою стрічкою з відтисками печатки "Для пакетів" СУ ФР ДПІ в Оболонському районі з підписами понятих та слідчого; 23) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Fiorelli" в скляних пляшках об`ємом 0,75 л кожна в асортименті без марок акцизного податку в кількості 1320 пляшок; 24) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "il Poggio dei Vigneti" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л в асортименті без марок акцизного податку в кількості 33 пляшки; 25) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Martini Asti" в скляних пляшках об`ємом 750 мл без марок акцизного податку в кількості 21 пляшка; 26) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "IL Fevdo Barbera" в скляних пляшках об`ємом 750 мл без марок акцизного податку в кількості 7 пляшок; 27) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "il Mio Frizzantino" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 36 пляшок; 28) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "La Colombara Frizzantino Amabile" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 6 пляшок; 29) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Cardello Lambmsco" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 60 пляшок; 30) алкогольний напій (лікер) з написом на етикетці "Amaretto Classico" в скляній пляшці об`ємом 700 мл без марок акцизного податку в кількості 22 пляшки; 31) алкогольний напій (вермут) з написом на етикетці "Cinzano Bianco" в скляних пляшках об`ємом 1,0 л без марок акцизного податку в кількості 1 пляшка; 32) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Nere Nero Davola Venticolli" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 7 пляшок; 33) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Cabemet Lazio Santilario" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 9 пляшок; 34) алкогольний напій (вино червоне та біле) з написом на етикетці "Gielle" в скляних пляшках об`ємом 5 л в асортименті без марок акцизного податку в кількості 100 пляшок; 35) захисні шоломи для катання на роликах та велосипеді, упаковані в 15 ящиків; 36) конструктор дитячий в асортименті із маркуванням виробника китайськими ієрогліфами в кількості 2432 коробки; 37) комплект "ролики та захист" в кількості 105 коробок; 38) захисні накладки для суглобів для катання на роликах, упаковані в 20 ящиків; 39) дорослі скейтборди, упаковані в 13 ящиків; 40) дитячі скейтборди, упаковані в 19 ящиків; 41) взуття для катання в кількості 40 коробок; 42) роликові коньки в кількості 207 коробок; 43) томати "В ARES А" в кількості 15 шт.; 44) каперси консервовані в асортименті в кількості 11 шт.; 45) устричний соус з надписом "Leaperrins" в кількості 8 шт.; 46) томатні салати з надписом "Barilla" в кількості 18 шт.; 47) соус з надписом "Balsamico Acentino" в кількості 5 шт.; 48) соус з надписом "RANERI" в кількості 6 шт.; 49) консервована риба в асортименті в кількості 6 шт.; 50) спеції в асортименті в кількості 7 шт.; 51) макаронні вироби в асортименті в кількості 103 шт.; 52) рис в упаковці в кількості 5 шт.; 53) кава з надписом "LAVAZZA" в асортименті в кількості 47 шт.; 54) кава з надписом "Gimoka" в кількості 22 шт.; 55) кава з надписом "КІМВО" в кількості 1 шт.; 56) кава з надписом "Intermezzo" в кількості 2 шт.; 57) оливки в асортименті в кількості 68 шт.; 58) масло оливкове в каністрах в асортименті в кількості 8 шт.; 59) соус з надписом "TABASCO" в кількості 2 шт.; 60) соус з надписом "Каnіа" в асортименті в кількості 25 пляшок; 61) паста шоколадна в асортименті в кількості 11 шт.; 62) шоколадні плитки в асортименті в кількості 39 шт.; 63) цукерки з надписом "Truffles" в асортименті в кількості 27 шт.; 64) шоколадні плитки з надписом "Torras" в кількості 3 шт.; 65) кукурудзяний крохмаль в асортименті в кількості 10 шт.; 66) фісташки в асортименті в кількості 5 шт.; 67) борошно в асортименті в кількості 21 шт.; 68) крупа кус-кус з надписом "Golden Sun" в кількості 10 шт.; 69) винний оцет з надписом "Aceto Divino Rosso" в кількості 8 шт.; 70) олія з надписом "Моnіnі" в кількості 18 шт.; 71) дитячі трьохколісні велосипеди в асортименті в кількості 41 шт.; 72) дитячі та підліткові самокати в асортименті в кількості 673 шт.; 73) велосипед двоколісний в асортименті в кількості 81 шт.; 74) жіноча та чоловіча спідня білизна в кількості 931 шт. Зазначене в п. п. 1 - 34 майно вилучено і відправлено на зберігання до Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві. Перераховане в п. п. 35 - 74 залишено у зазначеному оглянутому приміщенні, яке закривається на замок і опечатується паперовою стрічкою "для пакетів" Слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, ключі від замка направляються на зберігання до Слідчого управління фінансових розслідувань в Державній податковій інспекції Оболонського району ГУ ДФС у м. Києві. 09.02.2017 р. між Слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, як поклажодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юс Вічі", як зберігачем, було укладено договір відповідального зберігання майна № 09/02/17 (строк дії 90 днів). За умовами вказаного договору поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору майно, що визначено у акті приймання-передачі майна. Зберігач зобов`язався вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку договору; нести відповідальність за втрату (нестачу) майна; повернути майно поклажодавцеві за першою вимогою останнього. Згідно з додатком № 1 до договору відповідального зберігання майна № 09/02/17, а саме актом № 1 приймання-передачі, 09.02.2017 р. поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання вилучене у позивача майно, а саме: 1) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Fiorelli" в скляних пляшках об`ємом 0,75 л кожна в асортименті без марок акцизного податку в кількості 1320 пляшок; 2) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "il Poggio dei Vigneti" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л в асортименті без марок акцизного податку в кількості 33 пляшки; 3) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Martini Asti" в скляних пляшках об`ємом 750 мл без марок акцизного податку в кількості 21 пляшка; 4) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "IL Fevdo Barbera" в скляних пляшках об`ємом 750 мл без марок акцизного податку в кількості 7 пляшок; 5) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "il Mio Frizzantino" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 36 пляшок; 6) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "La Colombara Frizzantino Amabile" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 6 пляшок; 7) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Cardello Lambrusco" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 60 пляшок; 8) алкогольний напій (лікер) з написом на етикетці "Amaretto Classico" в скляній пляшці об`ємом 700 мл без марок акцизного податку в кількості 22 пляшки; 9) алкогольний напій (вермут) з написом на етикетці "Cinzano Bianco" в скляних пляшках об`ємом 1,0 л без марок акцизного податку в кількості 1 пляшка; 10) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Nere Nero Davola Venticolli" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 7 пляшок; 11) алкогольний напій (вино) з написом на етикетці "Cabemet Lazio Santilario" в скляних пляшках об`ємом 1,5 л без марок акцизного податку в кількості 9 пляшок; 12) алкогольний напій (вино червоне та біле) з написом на етикетці "Gielle" в скляних пляшках об`ємом 5 л в асортименті без марок акцизного податку в кількості 100 пляшок. Постановою начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 09.02.2017 р. виявлено та вилучено у позивача під час огляду майно, яке визнано речовим доказом. 10.02.2017 р. на підставі клопотання начальника другого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 10.02.2017 р. на вилучене 09.02.2017 р. майно було накладено арешт. 14.02.2017 р. службовими особами Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві було вилучено у позивача майно, яке 14.02.2017 р. згідно з актом № 2 приймання-передачі (додатку № 1 до договору відповідального зберігання майна № 09/02/17) було передано поклажодавцем на відповідальне зберігання до зберігача (ТОВ "Юс Вічі"). Зокрема, було передано наступне майно: 1) захисні шоломи для катання на роликах та велосипеді, упаковані в 15 ящиків; 2) конструктор дитячий в асортименті із маркуванням виробника китайськими ієрогліфами в кількості 2432 коробки; 3) комплект "ролики та захист" в кількості 105 коробок; 4) захисні накладки для суглобів для катання на роликах, упаковані в 20 ящиків; 5) дорослі скейтборди, упаковані в 13 ящиків; 6) дитячі скейтборди, упаковані в 19 ящиків; 7) взуття для катання в кількості 40 коробок; 8) роликові коньки в кількості 207 коробок; 9) томати "BARESA" в кількості 15 шт.; 10) каперси консервовані в асортименті в кількості 11 шт.; 11) устричний соус з надписом "Leaperrins" в кількості 8 шт.; 12) томатні салати з надписом "Barilla" в кількості 18 шт.; 13) соус з надписом "Balsamico Acentino" в кількості 5 шт.; 14) соус з надписом "RANERI" в кількості 6 шт.; 15) консервована риба в асортименті в кількості 6 шт.; 16) спеції в асортименті в кількості 7 шт.; 17) макаронні вироби в асортименті в кількості 103 шт.; 18) рис в упаковці в кількості 5 шт.; 19) кава з надписом "LAVAZZA" в асортименті в кількості 47 шт.; 20) кава з надписом "Gimoka" в кількості 22 шт.; 21) кава з надписом "КІМВО" в кількості 1 шт.; 22) кава з надписом "Intermezzo" в кількості 2 шт.; 23) оливки в асортименті в кількості 68 шт; 24) масло оливкове в каністрах в асортименті в кількості 8 шт.; 25) соус з надписом "TABASCO" в кількості 2 шт.; 26) соус з надписом "Капіа" в асортименті в кількості 25 пляшок; 27) паста шоколадна в асортименті в кількості 11 шт.; 28) шоколадні плитки в асортименті в кількості 39 шт.; 29) цукерки з надписом "Truffles" в асортименті в кількості 27 шт.; 30) шоколадні плитки з надписом "Torras" в асортименті в кількості 3 шт.; 31) кукурудзяний крохмаль в асортименті в кількості 10 шт.; 32) фісташки в асортименті в кількості 5 шт.; 33) борошно в асортименті в кількості 21 шт.; 34) крупа кус-кус з надписом "Golden Sun" в кількості 10 шт.; 35) винний оцет з надписом "Aceto Divino Rosso" в кількості 8 шт.; 36) олія з надписом "Моnіnі" в кількості 18 шт.; 37) дитячі трьохколісні велосипеди в асортименті в кількості 41 шт.; 38) дитячі та підліткові самокати в асортименті в кількості 673 шт.; 39) велосипед двоколісний в асортименті в кількості 81 шт.; 40) жіноча та чоловіча спідня білизна в асортименті в кількості 931 шт. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.05.2017 р. скасовано арешт, накладений на вищевказане майно ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 10.02.2017 р. Даною ухвалою майно, перелічене в п. п. 1 - 22 протоколу огляду від 09.02.2017 р. було повернуто позивачу. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2017 р. уточнено спосіб виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва про скасування арешту майна від 30.05.2017 р. та зобов`язано Tовариство з обмеженою відповідальністю "Юс Вічі" в строк до 15.08.2017 р. повернути позивачу майно, що було вилучено 09.02.2017 р. в ході проведення огляду приміщень магазину (складу) "Итальянская лавка", які знаходяться на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 6, та передане на відповідальне зберігання згідно з договором № 09/02/17 відповідального зберігання майна від 09.02.2017 р. та актів приймання-передачі № 1 та №

2. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2018 р. було уточнено спосіб виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 30.05.2017 р. та зобов`язано Слідче управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в строк до 15.08.2018 р. повернути позивачу майно, що було вилучено 09.02.2017 р. в ході проведення огляду приміщень магазину (складу) "Итальянская лавка", які знаходяться на п`ятому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 6, та передано на відповідальне зберігання згідно з договором № 09/02/17 відповідального зберігання майна від 09.02.2017 р. та актів приймання-передачі № 1 та №

2. За період з грудня 2018 року по травень 2019 року позивачу було здійснено часткове повернення вилученого у нього майна, зокрема, 10.12.2018 р., 12.02.2019 р., 20.02.2019 р., 05.03.2019 р., 29.03.2019 р., 11.04.2019 р. та 14.05.2019 р. позивачу було повернуто частину велосипедів двоколісних, самокатів, дитячих трьохколісних велосипедів, захисних шоломів та накладок на суглоби, скейтбордів, дитячих інструкторів, роликові ковзани в кількості 207 штук, що підтверджується актами приймання та актами приймання-передачі від 14.05.2019 р. Загальна вартість майна, повернутого позивачу, склала 1014347,13 грн. Спір у справі виник внаслідок того, що вилучене Слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві майно, на думку позивача, не було йому повністю повернуто, в зв`язку з чим останній просить суд стягнути збитки (вартість неповернутого майна) в розмірі 1730379,19 грн та 100000,00 грн моральної шкоди. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Згідно зі ст. 21 КПК України ухвали суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України. Отже підстава для утримання майна позивача, в зв`язку із скасуванням арешту на вилучене майно, відпала. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2018 р., яка є чинною та в судовому порядку не скасована, зобов`язано Слідче управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві повернути позивачу вилучене майно. Як передбачено ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Як вбачається з висновку експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ 19-20/21463-ЕК від 31.08.2020 р., загальна вартість товарно-матеріальних цінностей, вилучених під час проведення огляду від 09.02.2017 р., 14.02.2017 р. та у подальшому неповернутих Фізичній особі-підприємцю Лещенку С.Б. на виконання ухвал Подільського районного суду міста Києва від 30.05.2017 р. та від 19.07.2018 р. у справі № 758/3138/17, становить 1730379,19 грн. Експертом було досліджено акти обліку товарно-матеріальних цінностей, довідку про вартість майна, в яких відображено ціну майна на підставі первинних документів (видаткових накладних). На підтвердження вартості вилученого та неповернутого майна в матеріалах справи містяться видаткові накладні, складені постачальниками Слабоспицьким Р.В. та Зайцем Є.О. Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). За ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Оскільки ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.07.2018 р. зобов`язано Слідче управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в строк до 15 серпня 2018 року повернути позивачу вилучене майно, а в матеріалах справи відсутні докази його повернення в повному обсязі, відтак позивачу було завдано збитки у розмірі вартості неповернутого майна. Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування збитків, місцевий суд виходив з того, що відшкодуванню підлягає лише вартість неповернутого майна в розмірі 1523436,22 грн, за вирахуванням майна, яке було знищено. Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке. 16.02.2017 р. старший слідчий другого відділу розслідування кримінальних проваджень Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Сауляк Л.В. звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про знищення речових доказів, серед яких були і вилучені у Фізичної особи-підприємця Лещенка С.Б. алкогольні напої та вилучені 14.02.2017 р. продукти харчування. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.02.2017 р. у справі № 756/2463/17-к було задоволено вказане клопотання слідчого та надано дозвіл на знищення вилучених алкогольних напоїв та продовольчих товарів. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17). За змістом ч. 4 ст. 100 КПК України, у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники. Отже, слідчий органу досудового розслідування, будучи стороною кримінального провадження з боку обвинувачення, у випадку знищення наданого йому речового доказу зобов`язаний повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків. За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди (деліктної відповідальності за шкоду) викладено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Правила щодо відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, встановлені ст. 1173 ЦК України, згідно з якою завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Крім того, згідно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Згідно зі ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення на його користь 1730379,19 грн матеріальної шкоди є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Стосовно вимоги позивача про стягнення 100000,00 грн моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Відмовляючи повністю у задоволенні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив з того, що позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також не довів наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Так, позивач вказує, що внаслідок протиправних дій службових осіб органу влади, він поніс реальні збитки, був певний час незаконно позбавлений права на ведення своєї підприємницької діяльності, що негативно вплинуло на стан його здоров`я, а також негативно вплинуло на його ділову репутацію. Відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого. У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89, від 20.10.2011 р., Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22.11.2005 р.). Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов`язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права. Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.042019 р. у справі № 464/3789/17. Внаслідок протиправної поведінки відносно позивача (незаконного вилучення мого майна, знищення його частини, а в подальшому його неповернення) призвело до перебування останнього у стресовому стані, що потягнуло порушення його нормальних життєвих зв`язків, а також звичного укладу та способу життя. Так, у матеріалах справи міститься копія Консультативного висновку Державної установи "Інститут серця Міністерства охорони здоров`я України" від 17.10.2018 р., за змістом якого Лещенку Сергію Борисовичу діагностовано шлуночкову екстрасистолічну аритмію, синусову тахікардію, СН 0 cm, що підтверджує погіршення стану здоров`я позивача. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04, п. 64, від 15.10.2009 р.) ЄСПЛ зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Сама лише констатація у судовому рішенні порушення прав позивача не завжди може бути достатньою для того, щоб захист міг вважатися ефективним. Особливо якщо позивач вважає, що шкоду йому заподіяно (висновок Верховного Суду у постанові від 27.1 1.2019 р. у справі № 750/6330/17). Враховуючи характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимога останнього про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню саме у розмірі 20000,00 грн. Згідно з ч. 1 ст. 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 920/715/17. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Вбачається, що неправомірні дії відповідача-1 полягають у безпідставному вилученні належного позивачу майна та безпідставному знищенні його частини, а протиправна бездіяльність полягає у неповерненні іншої частини майна, незважаючи на прямий обов`язок, встановлений судовим рішенням, та неодноразові звернення позивача. Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, належним відповідачем у справі є держава Україна, яка набуває і здійснює свої цивільні права і обов`язки та бере участь у справі через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Таким органом у цій справі є Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (особа, відповідальна за збереження та повернення вилученого майна) та Державна казначейська служба України (орган, який відповідно до закону здійснює списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди). Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича стосовно матеріальної шкоди та часткове задоволення позовних вимог останнього щодо моральної шкоди. Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 скасувати в частині відмови в позові про стягнення матеріальної та моральної шкоди та прийняти в цій частині нове рішення.

4. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції: «

1. Позов Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 1730379 (один мільйон сімсот тридцять тисяч триста сімдесят дев`ять),19 грн матеріальної шкоди та 20000 (двадцять тисяч),00 грн моральної шкоди.

3. В іншій частині позову відмовити».

5. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, місто Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) 26255 (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят п`ять),67 грн судового збору за подання позовної заяви та 39383 (тридцять дев`ять тисяч триста вісімдесят три),53 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 20.01.2022 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В.Андрієнко В.В. Шапран