Постанова 4873 № 910/17127/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" грудня 2021 р. Справа№ 910/17127/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Буравльова С.І. суддів: Шапрана В.В. Андрієнка В.В. секретар Рибчич А.В. за участю представників: позивача - Палій В.П. відповідача-1 - Таргонська О.С. відповідача-2 - не з`явились третя особа - не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. (повний текст складено 16.08.2021 р.) у справі № 910/17127/20 (суддя - Шкурдова Л.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича до

1. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

2. Державної казначейської служби України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Юс Вічі" про стягнення 1830379,19 грн В С Т А Н О В И В : У листопаді 2020 року Фізична особа-підприємець Лещенко Сергій Борисович звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києва та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у розмірі 1830379,19 грн, яка складається з 1730379,19 грн матеріальної шкоди та 100000,00 грн моральної шкоди. Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 позов задоволено частково, стягнуто до Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича 1523436,22 грн, в задоволенні іншої частини позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. у справі № 910/17127/20 стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича витрати на послуги адвоката у розмірі 25000,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20 та призначено її до розгляду на 05.10.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2021 р. у справі № 910/17127/20, об`єднано апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду м. Києва в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Не погоджуючись із додатковим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві 06.09.2021 р. у встановлений процесуальний строк подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права. Так, в апеляційній скарзі відповідач-1 вказує на те, що заявником не надано доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу. Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.09.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/17127/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Пашкіна С.А. На підставі службової записки головуючого судді від 27.09.2021 р. у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. у справі № 910/17127/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2021 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/17127/20 та призначено її до розгляду на 19.10.2021 р. До суду 11.10.2021 р. від Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р., у якому позивач просив залишити додаткове рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 р. розгляд справи відкладено до 09.11.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 23.11.2021 р. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2021 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2021 р. У судовому засіданні 07.12.2021 р. представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-2 та третьої особи не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень. Доказів поважності відсутності вказаних представників суду не надано. Також у матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач-2 та третя особа були позбавлені можливості через будь-які перешкоди, в тому числі і карантинні, бути присутніми у судовому засіданні. Крім цього, вказані учасники справи не наполягали на обов`язковій участі у судовому засіданні їх представників, відповідних клопотань від них не було подано апеляційному суду. Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн позивач надав суду наступні документи: - договір № 6/20 про надання правової допомоги від 04.06.2020 р. та додаток до нього; - опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Палієм В.П. на виконання умов укладеного договору; - акт прийому-передачі наданої правової допомоги (юридичних послуг) на загальну суму 25000,00 грн від 23.06.2021 р. за здійснення представництва інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва під час розгляду справи № 910/17127/20; - квитанції про оплату № 1-6/20 від 05.06.2020 р., № 2-6/20 від 04.06.2020 р., № 3-6/20 від 24.07.2020 р., № 4-6/20 від 17.08.2020 р., № 5-6/20 від 24.09.2020 р., № 6-6/20 від 06.10.2020 р., № 7-6/20 від 12.11.2020 р., № 8-6/20 від 28.12.2020 р., № 9-6/20 від 12.01.2021 р., № 10-6/20 від 29.01.2021 р. Відповідно до п. 1.1 договору про надання правової допомоги за дорученням клієнта адвокат зобов`язується надати правову допомоги, зміст якої визначений цим договору, а клієнт зобов`язується оплатити її. Згідно з п. 4.2 вказаного договору умови щодо винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити за надання правової допомоги (гонорар), а також щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з виконанням доручення, зазначаються в окремому додатку до цього договору. За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. З матеріалів справи вбачається, що сума відшкодування, на переконання суду, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України. Також позивач просив стягнути з відповідача-1 витрати, пов`язані з проведенням експертизи, на загальну суму 3376,80 грн. Так, в матеріалах справи міститься висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (далі - ДНДЕКЦ МВС України) № СЕ 19-20/21463-ЕК від 31.08.2020 р., яким визначений розмір завданого позивачу матеріального збитку. Згідно з рахунком № 4586/20/1500072 від 28.07.2020 р. вартість проведеної експертизи становить 3376,80 грн. 13.08.2020 р. позивач оплатив вказаний рахунок, що підтверджується квитанцією № 0.0.1799639774.1. Також, на підтвердження понесених витрат у зв`язку з проведеною експертизою позивачем надано: копію клопотання Лещенка С.Б. від 11.06.2020 р. на ім`я слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві, копію листа Голосіївського УП ГУНП в м. Києві № 8456/125/47-2020 від 11.06.2020 р., копію заяви Лещенка С.Б. про проведення експертизи від 10.07.2020 р., копію листа ДНДЕКЦ МВС України № 19/13-2/18036 від 04.08.2020 р. "Про надіслання рахунку", копію акту № 4586/20 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписаний між ДНДЕКЦ МВС України (виконавцем) та Лещенком С.Б. (замовником). Відповідно до ч. 4 ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Згідно з ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати, пов`язані з проведенням експертизи. Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, часткове задоволення позову, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича та стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 23907,33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 3229,21 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, які пропорційні до розміру задоволених позовних вимог. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення були неправильно застосовані норми процесуального права, не повно з`ясовано обставини справи, а тому додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. у справі № 910/17127/20 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244, 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 р. у справі № 910/17127/20 скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення.

3. Заяву Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код 39439980) на користь Фізичної особи-підприємця Лещенка Сергія Борисовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 23907 (двадцять три тисячі дев`ятсот сім),33 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 3229 (три тисячі двісті двадцять дев`ять),21 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 20.01.2022 р. Головуючий суддя С.І. Буравльов Судді В.В. Шапран В.В.Андрієнко