Постанова 4873 № 910/10113/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" січня 2022 р. Справа № 910/10113/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Попікової О.В. суддів: Євсікова О.О. Корсака В.А. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Техноткань" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі №910/10113/21 (суддя Морозов С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Техноткань" до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі філії Комунального підприємства "Київпастранс" "Автобусний парк №2" про стягнення 27112,15 грн. без виклику представників сторін Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» суму основного боргу в розмірі 24006,60 грн., суму пені в розмірі 1333,60 грн., суму 3% річних в розмірі 297,94 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1474,00 грн., суму судового збору в розмірі 2270,00 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Не погодившись із прийнятим рішенням в частині зменшення витрат на професійну правничу допомогу, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» на рішення від 20.09.2021 у даній справі прийнята до розгляду, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Позивач, не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у даній справі в частині зменшення витрат на правничу допомогу, та просить прийняти в цій частині нове рішення та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі - 11000 грн. При цьому заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що - заявлена сума витрат на правничу допомогу у розмірі 11000 грн. є співмірною зі складністю справи та обсягом і часом, витраченим адвокатом позивача, обґрунтованою та документально підтвердженою; - відповідач у своєму клопотанні не навів доводів щодо не співмірності заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката позивача у даній справі, Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити без змін оскаржуване рішення суду І інстанції від 20.09.2021 та наголошує на тому, що заявлена сума у розмірі 11000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката є завищеною та необґрунтованою. Разом з тим, відповідач зауважує на тому, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у даній справі виконане в повному обсязі, що підтверджується залученим до відзиву платіжним дорученням від 13.10.2021. З 20.12.2021 по 06.01.2022 суддя доповідач Попікова О.В. перебувала у відпустці. З 04.01.2022 по 14.01.2022 суддя Корсак В.А. перебував у відпустці. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, апеляційний господарський суд встановив наступне. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України). Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до чч. 1-3 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, у позовній заяві (надійшла до суду 12.06.2021) позивач зазначив, про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу та залучив до позову орієнтовний розмір судових витрат у даній справі становить 11000 грн витрат на правничу допомогу. Також до розрахунку позивачем залучено копія договору про надання правової допомоги від 07.06.2021 №07-06/2021/2, копія рахунку №1 від 08.06.2021 та квитанція №12 від 08.06.2021 про сплату витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. та ордер адвоката. Ухвалою від 29.06.2021 суд І інстанції прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами. 25.08.2021 до суду від позивача надійшла заява про надання доказів надання професійної правничої допомоги, до якої залучено акт приймання передачі виконаних робіт до договору від 07.06.2021 №07-06/2021/2, а також заява про намір подати докази в порядку ч. 8 статті 129 ГПК України, а саме опис робіт та квитанцію про сплату гонорару успіху. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 позовні вимоги задоволені повністю, присуджено до стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» суму основного боргу в розмірі 24006,60 грн., суму пені в розмірі 1333,60 грн., суму 3% річних в розмірі 297,94 грн., суму інфляційних втрат в розмірі 1474,00 грн., суму судового збору в розмірі 2270,00 грн. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Рішення суду в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу обґрунтоване тим, що судом взято до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому зазначено, що згідно наданих позивачем доказів на понесення витрат неможливо встановити час, який було витрачено адвокатом для надання правової допомоги, та наголошено на тому, що провадження в справі здійснювалось в спрощеному провадженні, а тому, витрати, заявлені позивачем, є значно завищеними. І відповідно місцевий господарський суд, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, зазначивши, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є частково співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Апеляційна інстанція погоджується з висновками суду І інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у повному розмірі на суму 11000 грн. з огляду на наступне. Відповідно до чч. 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 статті 129 ГПК України). Як вбачається з матеріалів справи, заява позивача із долученими до неї доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, було надіслано до суду у строк, передбачений вимогами ч. 8 статті 129 ГПК України. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 статті 126 ГПК України). Водночас за змістом ч. 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до чч. 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи копію ордеру на надання правничої правової допомоги ТОВ «Харків Техноткань» на підставі договору про надання правової допомоги у Господарському суді міста Києва адвокатом Шовков О.С.; копію договору про надання правової допомоги від 07.06.2021 №07-06/2021/2, копію рахунку №1 від 08.06.2021 та копію квитанції №12 від 08.06.2021 про сплату витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн., а також акт приймання передачі виконаних робіт до договору від 07.06.2021 №07-06/2021/2, з якого вбачається, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 07.06.2021 №07-06/2021/2 були надані наступні послуги: 1. ознайомлення з матеріалами, надання Замовнику усних консультацій і роз`яснень, усний правовий аналіз (із виїздом до офісу Замовника, з урахуванням часу, необхідного дістатись офісу Замовника та повернутись) - 4 години; 2. підготування, роздрукування на принтері позовної заяви ТОВ «Харків Техноткань» до КП підприємства «Київпастранс» в особі Комунального підприємства «Київпастранс» «Автобусний парк №2», виготовлення копій та завірення копій додатків до позову - 4 години; 3. відправлення копії позову цінним листом з описом вкладень на адресу відповідача та відправлення позовної заяви до суду (з урахуванням часу, необхідного дістатись до поштового відділення, знаходження у черзі та повернутись) - 2 години 45 хвилин; 4. ознайомлення з клопотанням про об`єднання справ в одне провадження та положення філії «Автобусний парк № 2», підготування, роздрукування на принтері та відправлення поштою до суду заперечення на клопотання про об`єднання справ в одне провадження (з урахуванням часу, необхідного дістатись до поштового відділення, знаходження у черзі та повернутись) - 3 години; 5. ознайомлення з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Підготування, роздрукування на принтері та відправлення поштою до суду заперечення на клопотання (з урахуванням часу, необхідного дістатись до поштового відділення, знаходження у черзі та повернутись) - 2 Діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Згідно з п.4 ч.1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У п. 9 ч.1 статті 1 згаданого Закону встановлено: представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 статті 1 цього Закону). Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З наданого позивачем акта приймання передачі виконаних робіт до договору від 07.06.2021 №07-06/2021/2 вбачається, що ряд послуг, як-то: підготування, роздрукування на принтері позовної заяви, виготовлення копій та завірення копій додатків до позову (п.2 акта - 4 години), відправлення копії позову цінним листом з описом вкладень на адресу відповідача та відправлення позовної заяви до суду (з урахуванням часу, необхідного дістатись до поштового відділення, знаходження у черзі та повернутись) - (п. 3 акта - 2 години 45 хвилин), роздрукування на принтері та відправлення поштою до суду заперечення на клопотання про об`єднання справ в одне провадження, а також роздрукування на принтері та відправлення поштою до суду заперечення на клопотання (з урахуванням часу, необхідного дістатись до поштового відділення, знаходження у черзі та повернутись) (п.4. та п. 5 акта), не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків. Наведене спростовує доводи позивача, наведені у апеляційній скарзі, на обґрунтування вимог щодо безпідставності зменшення судом першої інстанції розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у суді І інстанції. При цьому судом апеляційної інстанції враховані наступні обставини: - наявність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу; - складність справи (стягнення заборгованості з поставки товару за однією видатковою накладною у розмірі 24006 грн.) та її розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику сторін. Отже, зменшення судом першої інстанції розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою, яка була надана адвокатом Шовковим О.С., є обґрунтованим. Разом з тим, апеляційна інстанція враховує позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19), а саме, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Доводи апелянта щодо співмірності заявленої суми витрат на правову допомогу зі складністю справи та обсягом і часом, витраченим адвокатом позивача визнаються апеляційною інстанцією безпідставними, а тому здійснюючи розподіл понесених судових витрат на оплату професійної правничої допомоги з урахуванням принципу їх розумності, суд І інстанції обґрунтовано присудив до стягнення зазначену суму у розмірі 5000 грн з відповідача на користь позивача. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно з пунктом 1) частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні. Керуючись статтями 74, 126, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі №910/10113/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 у справі №910/10113/21 залишити без змін.

3. Справу №910/10113/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту . Головуючий суддя О.В. Попікова Судді О.О. Євсіков В.А. Корсак