Постанова 4824 № 367/1947/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 367/1947/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2320/2022Головуючий у суді першої інстанції - Оладько С.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 січня 2022 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Березовенко Р.В., Білич І.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від його імені та в його інтересах адвокатом Синюком Станіславом Леонідовичем, який діє на підставі договору, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2020 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, В С Т А Н О В И В: У березні 2020 року ПрАТ «СК « Еталон» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 35 770,46 грн та судові витрати. Поданий позов обґрунтований тим, що 30.06.2019 сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем Toyota Yaris д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2019 по справі № 367/5223/19 винною особою у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 . На момент настання ДТП діяв Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО-1320372 від 13.05.2019, забезпеченим транспортом згідно п. 7 якого є транспортний засіб ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті вищезазначеного ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, зокрема, потерпілому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі вартості відновлювального ремонту на суму 36 770,46 грн., що підтверджується ремонтною калькуляцією № 15669 від 30.06.2019, розрахунком суми страхового відшкодування, франшиза за договором страхування 1 000,00 грн. На підставі наданих документів та згідно з умовами Полісу № АМ-8452198 від 07.12.2018, зазначене ДТП ПрАТ «СК «Еталон» визнала страховим випадком, що підтверджується Страховим актом та виплатила потерпілому страхове відшкодування в загальному розмірі 35 770,46грн., що підтверджується відповідним розпорядженням та платіжним дорученням. Таким чином, ПрАТ «СК «Еталон» виконала в повному обсязі зобов`язання за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО-1320372 від 13.05.2019. Відповідач порушуючи умови п. «г)» ч. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» взагалі не повідомив позивача, як страховика, про настання зазначеної вище ДТП. Отже, внаслідок порушення умов укладеного Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та приписів п. «г» ч. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач в порядку регресу має сплатити на користь позивача виплачені потерпілій особі грошові кошти у загальному розмірі 35 770,46грн (а.с. 2-4). Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.11.2020 позовні вимоги задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Еталон» відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 35 770,46грн та судові витрати у суммі 2 102,00 грн,всього стягнути 37 872,46грн (а.с. 64-68). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Вказує, що одразу після ДТП, відповідачем був здійснений дзвінок на гарячу лінію позивача, та, повідомлено про ДТП, а в подальшому представниками страхової компанії був проведений огляд обох автомобілів учасників ДТП, за участь всіх зацікавлених сторін, більш того відповідач надав позивачу усю необхідну інформацію, оскільки, маючи застраховану цивільну відповідальність, сам був зацікавлений, щоб страховик здійснив страхове відшкодування. Але, з невідомої йому причини, інформація щодо його звернення у позивача відсутня. Більш того зазначена обставина належного звернення може бути підтверджена виключно позивачем, оскільки у відповідача не збереглись, будь, які данні про особу, яка проводила огляд обох пошкоджених транспортних засобів (а.с. 72-76). Відзиву від позивача не надходило. Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не було надано належних та допустимих доказів тих обставин,що він у передбаченому законом порядку та строки повідомив страховика про настання страхового випадку. Але погодитись із такими висновками в повній мірі не можливо з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2019 сталася ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , та автомобілем Toyota Yaris, д.н.з. НОМЕР_2 . Згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2019 по справі № 367/5223/19 винною особою у скоєнні ДТП за ст. 124 КУпАП визнано ОСОБА_1 , якого було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП України у вигляді штрафу 340,00 грн (а.с.8). На момент настання ДТП діяв Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АО-1320372 від 13.05.2019, забезпеченим транспортом якого є транспортний засіб ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 .(а.с.7) В результаті ДТП автомобілі ВАЗ 21703, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Yaris д.н.з. НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження (а.с.9-10) Згідно Ремонтної калькуляції № 15669 від 30.06.2019 власнику автомобіля Toyota Yaris було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 36 770,46 грн.(а.с.13-15) . На підставі заяви ОСОБА_2 , страхового акту № 712-15669 на підставі розпорядження № 09-05-15669 від 30.10.2019, ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 35 770,46 грн (а.с.16-17). Згідно з частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України). Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1). Відповідно до статті 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Із внесенням Законом України від 17.02.2011 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» змін у статтю 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розширено перелік обов`язків учасників ДТП, у зв`язку з чим обов`язок вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика про настання ДТП передбачений у підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Однак зазначені зміни, що стосуються нумерації зазначеного підпункту, до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у якому міститься відсилання на відповідні номери пунктів та підпунктів статті 33 цього Закону щодо строків та умов обов`язкового повідомлення страховика про настання ДТП, внесені не були. У підпункті 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Зазначеними правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Такий правовий висновок виклав Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі № 6-284цс15, від 17.01.2020 у справі № 463/5839/16-ц (провадження № 61-3172св18). Отже, дотримання або недотримання особою, з якою укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо обов`язкового повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду є підставою для перевірки страховиком обставин ДТП та обґрунтованості страхових виплат. Водночас, лише недотримання цих положень особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, не може виступати самостійною вимогою для задоволення регресної вимоги у судовому порядку. З матеріалів справи вбачається, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому лише факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що такі дії відповідача ускладнили для позивача можливість перевірити обставини ДТП або призвели чи могли призвести до необґрунтованої страхової виплати. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції щодо неповідомлення страховика про настання страхового випадку є підставою для пред`явлення регресного позову є помилковими та не ґрунтуються на правильному застосуванні підпункту 33.1.4 пункту 33.1 ст. 33, підпункту «ґ» 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону, що є підставою для скасування судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухваленню нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. На підставі ст. 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, пов`язані з розглядом справи, які, в зв`язку з задоволенням апеляційної скарги покладаються на позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. На підтвердження понесених витрат, ОСОБА_1 подано договір № 10 про надання правничої допомоги від 10.08.2020, рахунок-фактура № 21 від 03.11.2020 на суму 5 000,00 грн, акт прийому-передачі наданих послуг від 10.11.2020, дублікат квитанції № 0.0.1899913400.1 від 10.11.2020 на суму 5 000,00 грн. За подачу апеляційної скарги на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16.11.2020, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 3 153,00 грн, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1920068794.1 від 25.11.2020. Таким чином, підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Еталон» на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 3 153,00 грн, а всього 8 153,00 грн. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана від його імені та в його інтересах адвокатом Синюком Станіславом Леонідовичем, який діє на підставі договору задовольнити. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16 листопада 2020 року скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення. У задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 02.10.1998 Ірпінським ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний код: НОМЕР_4 ) судові витрати за надання правничої допомоги у розмірі 5 000 (п`ять тисяч),00 грн та судовий збір у розмірі 3 153 (три тисячі сто п`ятдесят три),00 грн, а всього 8 153 (вісім тисяч сто п`ятдесят три),00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Р.В. Березовенко І.М. Білич