Постанова Миколаївський апеляційний суд № 488/2394/21

24.01.22 33/812/22/22 Єдиний унікальний номер судової справи: 483/1221/21 Суддя першої інстанції Федорченко А.А. Номер провадження: 33/812/22/22 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 січня 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі: судді - Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В., за участю - ОСОБА_1 її захисника адвоката Морозова В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника адвоката Морозова Вадима Юрійовича на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 114471 від 29 червня 2021 року, ОСОБА_1 29 червня 2021 року о 02 год 50 хв. керувала транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Гагаріна, 106 в стані алкогольного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням газоаналізатору Alcotest 7510. Результат 2,14 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Не погодившись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 та її захисник адвокат Морозов В.Ю. звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення закрити. Апеляційна скарга мотивована тим, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся незаконно, матеріали справи та складений протокол містять у собі численні порушення, а судом при постановленні оскарженої постанови не вірно були застосовані норми процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, чи притягувалась вона до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, оскільки ця обставина має значення для вирішення питання щодо належної правової кваліфікації вчиненого правопорушення, зокрема наявності або відсутності повторності вчинення правопорушення. Вказує на те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння одразу погодилась пройти на місці зупинки, але з його результатами була не згодна. Натомість працівники поліції в порядку ст. 266 КУпАП не запропонували їй пройти такий огляд у медичному закладі та не надали їй направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння у відповідному медичному закладі. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься відеозапис неналежної якості, натомість повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка склалася в матеріалах справи відсутній. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутня довідка про відсторонення її від керування транспортним засобом. Відмічає, що працівники поліції не залучили свідків під час проходження нею огляду на стан алкогольного сп`яніння. Заслухавши пояснення особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника адвоката Морозова В.Ю. на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду. З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі. За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 114471 від 29 червня 2021 року, ОСОБА_1 29 червня 2021 року о 02 год. 50 хв. керувала транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Миколаєві, по вул. Гагаріна, 106 в стані алкогольного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням газоаналізатору Alcotest 7510. Результат 2,14 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9 А ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130КУпАП (а.с.3). За вимогами п. 2.9 А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2, 3, 6, 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 114471 від 29 червня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу AlCOTEST 7510. Відповідно до показників тестування на алкоголь, проведеного за допомогою приладу ALCOTEST 7510, тест № 60, результат - 2,14 ‰ (а.с.1). Вказаний результат тестування підписаний ОСОБА_1 особисто без будь - яких заперечень та зауважень (а.с.1). Крім того, факт проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідності до вимог діючого законодавства також підтверджено відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (а.с.4). Вказані докази свідчать, про те що водій ОСОБА_1 в порушення пункту 2.9 А ПДР України керувала транспортним засобом 26 червня 2021 року о 02-50 год в стані алкогольного сп`яніння, тобто суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. При накладенні стягнення на водія, визначенні його виду та розміру, суддею місцевого суду дотримані загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначені статтею 33 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції при складанні протоколу грубо порушені норми діючого законодавства (КУпАП), на що суд не звернув уваги є необґрунтованими, оскільки істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Посилання в апеляційній скарзі на те, що протокол складено без жодного свідка, не свідчить про порушення норм діючого законодавства, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Законом України від 16.02.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», внесено зміни, зокрема до ст. 266 КУпАП, що набрали чинності 17.03.2021 року, та з цього часу закон надає можливість поліцейським під час проведення огляду осіб застосовувати технічні засоби відеозапису, та лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. При цьому, логічне тлумачення положень ч. 2 ст. 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису. В матеріалах справи наявний відеозапис з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано момент проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння (а.с.4). Доводи апеляційної скарги про те, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи з результатами огляду, такий огляд поліція повинна була провести в закладах охорони здоров`я, натомість ОСОБА_1 не видали направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, на увагу суду не заслуговують, оскільки з відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що після проходження огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер та отримання результатів - 2, 14 ‰, з якими остання не погодилась, працівник поліції ставив питання про бажання проїхати до медичного закладу, на що вона позитивної відповіді не надала. А крім того, після оголошення ОСОБА_1 результатів огляду, працівниками поліції було складно протокол, який водій підписала без жодних заперечень або зауважень, що також свідчить про її згоду з результатом тестування того дня. До того ж, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час зупинки та складання протоколу щодо оскарження таких дій та його результатів. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, чи притягувалась ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення є неприйнятними, оскільки при складанні протоколу та визначенні кваліфікації працівники поліції перевіряли наявність/відсутність притягнення водія до відповідальності за аналогічні правопорушення, що зокрема зафіксовано на відеозаписі. До того ж дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи міститься відеозапис неналежної якості, натомість повний фрагмент відеозапису з нагрудних камер працівників поліції щодо події яка сталася в матеріалах справи відсутній на увагу суду не заслуговують, оскільки відео файли наявні на диску, що міститься в матеріалах справи є чіткими та розбірливими. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутня довідка про відсторонення водія від керування транспортним засобом є неприйнятними, оскільки з відеозапису чітко встановлено, що працівник поліції попередив водія ОСОБА_1 про подальшу заборону нею керування транспортним засобом. А крім того, вказані доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, не впливають на доведеність її вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння і відсутність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення. Як пояснила ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду, 29 червня 2021 року на місце події нею було викликано іншого водія для транспортування авто. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано. Враховуючи наведене, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Морозова Вадима Юрійовича - залишити без задоволення. Постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 грудня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко