Ухвала КЦС ВС № 296/10386/20

Ухвала Іменем України 13 січня 2022 року м. Київ справа № 296/10386/20 провадження № 61-20927ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2021 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Микитюк О. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області відшкодування моральної шкоди, у якому просив суд стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на свою користь 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Позовна заява мотивована тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 29 травня 2018 року у наданні йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду. Позивач зазначав, що неправомірні дії спричинили йому моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, адже відповідач зобов`язаний був діяти у суворій відповідності з вимогами законодавства. Розгляд його заяви з недотриманням положень законодавства похитнув його віру в державні органи та саму державу. Він змушений був виділяти тривалий час для звернення до юристів та судових органів з метою усунення незаконних перешкод, які чинились працівниками Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. У зв`язку з цим він був позбавлений можливості своєчасно та у повній мірі вирішувати свої побутові проблеми й задовольняти життєво-необхідні потреби. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання спору призвели до погіршення стосунків з односельчанами, негативно вплинули на його психологічний стан й стосунки у сім`ї та перешкоджали у повній мірі продовжувати активне громадське життя, адже він є керівником громадської організації «Асоціація фермерів та приватних землевласників Житомирської області», Житомирської обласної партійної організації Партії відродження села. Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що наявність судового рішення про визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 , оскільки ним не доведено всіх складових цивільно-правової відповідальності, а саме - наявності такої шкоди. Позивачем не надано суду доказів, що вказували б на факт заподіяння йому фізичних чи душевних страждань, або інших втрат немайнового характеру та не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками. 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Підставою, на якій подається касаційна скарга ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) від 01 вересня 2020 року та у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 823/783/16, від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі 233/3464/17. Касаційна скарга мотивована тим, що моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, пережитими позивачем у зв`язку із неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу України. Позивач змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на моєму психічному стані та відносинах в сім`ї. Оскільки протиправність дій ГУ Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням, ця обставина не підлягала доказуванню. Зазначає, що суди неправильно застосували статті 23, 1167 ЦК України. Згідно положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної ( немайнової) шкоди виникає в наслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів. Суди встановили, що 03 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою, в якій просив надати йому дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння (кадастровий номер 1824783300:05:000:0359), яка розташована на території Попільнянського району Житомирської області, з наступною передачею цієї земельної ділянки йому в оренду строком на 49 років. Листом від 29 травня 2018 року відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом №Г-4614/0-2969/0/22-18 від 29 травня 2018 року, у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння з кадастровим номером 1824783300:05:000:0359, площею 12,7414 га, згідно з клопотанням від 03 травня 2018 року. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина першої статті 16 ЦК України). Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року в справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що «застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року в справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21) вказано, що «за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 000 грн. Сам по собі факт, що визнано протиправно бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року, не свідчить про наявність заподіяння шкоди позивачу». Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суди встановили, що позивачем не надано доказів, які б вказували на факт заподіяння йому моральної шкоди, сильних душевних страждань чи інших втрат немайнового характеру, та не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками. За таких обставин, суди обґрунтовано відмовили в задоволенні позовних вимог. Посилання ОСОБА_1 на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) від 01 вересня 2020 року та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17, необґрунтовані, оскільки указані висновки зроблено за інших фактичних обставин. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Керуючись статтями 260, 390, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 26 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відшкодування моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук