Постанова Київський апеляційний суд № 359/6937/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 359/6937/20 Головуючий у І інстанції Журавський В.В. Провадження №22-ц/824/97/2022 Головуючий у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., за участі секретаря судового засідання Сакалоша Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спільно набуте майно, ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив встановити факт спільного проживання з відповідачем, а також визнати право власності на Ѕ частку спільно набутого майна. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2021 року позов було залишено без розгляду. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що зазначене в оскаржуваній ухвалі суду не відповідає матеріалам справи, оскільки представники ОСОБА_1 - адвокати Козачук О.С. та Арутюнова А.О. були присутніми в судовому засіданні, яке відбулося 20 липня 2021 року, що підтверджується протоколом судового засідання. При цьому про судове засідання, що було призначене на 26 серпня 2021 року ні позивач, ні його представники не повідомлялись належним чином, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України на адресу Київського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник ОСОБА_1 - адвокат Арутюнова А.О. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити. Представник ОСОБА_2 - адвокат Гайдай Р.П. в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши осіб, які з`явились в судове засідання, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, враховуючи таке. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду не з`явився в судові засідання, що були призначені на 20 липня 2021 року та 26 серпня 2021 року. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи таке. За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. За змістом частини третьої статті 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції та становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання від 20 липня 2021 року представники ОСОБА_1 - адвокати Козачук О.С. та Арутюнова А.О. були присутні в судовому засідання, яке відбулося 20 липня 2021 року. В судовому засіданні була оголошена перерва до 02 серпня 2021 року до 14 год. 00 хв. у зв`язку із закінченням робочого дня. Згідно протоколу судового засідання від 02 серпня 2021 року ні позивач, ні його представники в судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 26 серпня 2021 року. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивач був належним чином повідомлений про наступну дату судового засідання. Наявна в матеріалах справи телефонограма оцінюється судом апеляційної інстанції критично, так як в ній відсутня інформація про те, кого саме було повідомлено про дату, час та місце судового розгляду справи, окрім того складення судом першої інстанції телефонограм не є належним повідомленням особи в розумінні положень чинного цивільного процесуального законодавства. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є передчасними, оскільки у справі відсутні докази належного повідомлення позивача в судові засідання, які були призначені у справі, а тому відсутні правові підстави вважати, що позивач повторно не з`явився в судове засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, які призвели до постановлення помилкової ухвали суду, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 128, 130, 211, 223, 257, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2021 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання права власності на спільно набуте майно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 13 січня 2022 року. Суддя-доповідач Судді: