Ухвала КАС ВС № 260/1411/21

УХВАЛА 05 січня 2022 року м. Київ справа № 260/1411/21 адміністративне провадження № К/9901/48365/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №260/1411/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про скасування постанов, - УСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад» звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1, в якому просило: - визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 по стягненню основної винагороди протиправними та зобов`язати його утриматися від стягнення основної винагороди по виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області від 27 листопада 2020 року №907/264/20; - визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 07 квітня 2021 року, винесену приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 63932280; - зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області відновити порушене право позивача, шляхом зняття накладених ним арештів, зокрема: постановою про арешт коштів боржника від 16 грудня 2020 року винесену у виконавчому провадженні № 63932280; постановою про арешт майна боржника від 16 грудня 2020 року винесену у виконавчому провадженні № 63932280; постановою про арешт майна боржника від 18 грудня 2020 року винесену у виконавчому провадженні № 63932280; - стягнути з приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Мукачівський завод «Точприлад» незаконно стягнуту основну винагороду виконавця у виконавчому провадженні №63932280 в сумі 17428,21 грн. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про стягнення з боржника основної винагороди винесену у ВП№63932280 від 16.12.2020. Визнано протиправною та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 винесених у ВП №63932280: про арешт коштів боржника від 07 квітня 2021 року; про арешт коштів боржника від 16 грудня 2020 року; про арешт майна боржника від 16 грудня 2020 року; про арешт майна боржника від 18 грудня 2020 року. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Мукачівський завод "Точприлад" примусово стягнуті в рахунок погашення заборгованості кошти у розмірі 17428,21 грн. В решті вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідачем подано касаційну скаргу до Верховного Суду. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Пунктом 2 ч. 5 статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до ч. 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Крім того, згідно з ч. 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до ч. 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Предметом розгляду даної справи є визнання дій приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 по стягненню основної винагороди протиправними та зобов`язання його утриматися від стягнення основної винагороди по виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області; визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника, винесену приватним виконавцем; зобов`язання приватного виконавця відновити порушене право позивача, шляхом зняття накладених ним арештів; стягнення з приватного виконавця на користь ПрАТ «Мукачівський завод «Точприлад» незаконно стягнуту основну винагороду виконавця у виконавчому провадженні. За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які регулюються статтею 287 КАС України, заявник касаційної скарги не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Разом з тим, Верховним Судом сформовано правову позицію, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення та стягується з боржника в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі. З оскаржуваних судових рішень вбачається. Що судами оскаржувані рішення прийняті з урахуванням правової позиції Верховного Суду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний заявником касаційної скарги спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 не доведено, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 13, 287, 328, 330, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №260/1411/21 за позовом Публічного акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад» до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про скасування постанов. Копію даної ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді О. Р. Радишевська С. А. Уханенко