LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Миколаївський апеляційний суд490/8728/21

від 06.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 листопада 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

06.01.22 22-ц/812/12/22 Справа №490/8728/21 Провадження № 22-ц/812/12/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 січня 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондаренко Т.З., суддів - Крамаренко Т.В., Темнікової В.І., із секретарем судового засідання Лівшенко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №490/8728/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Гуденко О.А. в приміщенні того ж суду, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ-ТУР», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЗ-ТУР», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 листопада 2021 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України. Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, а також порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, оскільки адвокатом до позовної заяви надано ордер, що підтверджує повноваження адвоката на вчинення відповідної процесуальної дії щодо представництва її інтересів. Крім того суд передчасно повернув позовну заяву оскільки документи на підтвердження повноважень і іншої позивачки ОСОБА_3 у адвоката також були в наявності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. За змістомст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Таким вимогам ухвала суду не в повній мірі відповідає. Повертаючи позовну заяву, керуючись п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява підписана особою, яка не має на це відповідних повноважень, оскільки до неї долучено лише ордер адвоката щодо представництва позивачки ОСОБА_4 , а повноважень щодо представництва ОСОБА_3 суду не надано. Однак апеляційний суд не може повністю погодитися з таким висновком. Відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з ч. 2ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Відповідно до ч.7ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Згідно з ч. 1ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Згідно з ч.1ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України. Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено всі дані у відповідності до укладеного між сторонами договору. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з даною позовною заявою, адвокат Гриненко Т.В. на підтвердження своїх повноважень надала: ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 серія ВЕ №1052412, виданий на підставі договору № 131 від 06 вересня 2021 року. Крім того до позовної заяви додано копію витягу з договору № 131 від 06 вересня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Тобто, на підтвердження своїх повноважень адвокат Гриненко Т.В. надала відповідні документи ордер, які оформлені належним чином. Відповідно до п. 1 ч. 4ст.185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Зазначена норма, в контексті обставин даної справи, підлягає застосуванню у випадку, коли до позовної заявив не додано доказу, який міг би підтвердити повноваження адвоката діяти в інтересах позивача. Суд першої інстанції позовну заяву подану ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 повернув зазначивши про порушенням п.1 ч.4 ст. 185 ЦПК України оскільки відсутні повноваження щодо представництва ОСОБА_3 . Проте позивачем у вказаному позові зазначено лише ОСОБА_1 та в ухвалі про повернення позовної заяви судом також зазначено позивачем лише ОСОБА_1 . Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви поданої від імені ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність повноважень представника щодо представництва інтересів ОСОБА_3 . Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Додана до апеляційної скарги копія ордеру на представництво інтересів ОСОБА_3 не має юридичного значення у даній справі. Відповідно до п. 3, 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що позовна заява подана адвокатом Гриненко Т.В. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписана особою, яка не має права її підписувати, є помилковими, підстави для її повернення ОСОБА_1 відсутні, а відтак ухвала про повернення заяви в інтересах останньої підлягає скасуванню. За такого, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 . На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 374,379,381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Центрального районного суду м.Миколаєва від 26 листопада 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту, 06 січня 2022 року. Судді: Т.З.Бондаренко Т.В.Крамаренко В.І.Темнікова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»