Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 607/12880/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції: Ромазана В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 607/12880/21 пров. № А/857/20880/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2021 року у справі № 607/12880/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про скасування постанови, - ВСТАНОВИВ: 30.06.2021р. ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області в якому просила суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ 012408 від 17.06.2021р. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.10.2021р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. Із витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що керівником Кременецького дошкільного навчального закладу № 2 «Золотий ключик» комбінованого типу із групами загального розвитку і з вадами зору є ОСОБА_1 . В ст.55 Кодексу цивільного захисту України, видно що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Із змісту постанови про накладення адміністративного стягнення серії ТЕ № 012408 від 17.06.2021р. видно, що ОСОБА_1 , яка є керівником Кременецького дошкільного навчального закладу №2 «Золотий ключик» комбінованого типу із групами загального розвитку і вадами зору за адресою: АДРЕСА_1 , 09.06.2021р. не виконала вимоги Припису про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної техногенної безпеки цивільного захисту №77 від 04.03.2020р., (у строк до виконання - 10.04.2020 р.), а саме: -п.1 (приміщення закладу не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56-2014 Системи протипожежного захисту, системою пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу типу СО2); -п.3 (будівлю закладу не обладнано пристроями від прямих попадань блискавок і вторинних її проявів); Припис №77 від 04.03.2020р вручено позивачу, як керівнику даного дошкільного навчального закладу, що підтверджено її особистим підписом, що не спростував апелянт. Невиконання цього припису підтверджується актом позапланової перевірки №2 від 09.06.2021р. ч.1 ст.188-8 КУпАП передбачено, що невиконання приписів, розпоряджень чи постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб - підприємців від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вищевказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-8 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі - 1700 грн. Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області діяв в межах повноважень та у спосіб що визначені Конституцією та законами України. Не приймає до уваги колегія суддів доводи апелянта про те, що вона неодноразово подавала запити № 8 від 22.01.2021р., № 47 від 29.03.2021р., № 61 від 15.04.2021р. до власника дошкільного освітнього закладу та до уповноваженого органу у сфері освіти щодо виділення коштів на закінчення робіт по проекту «Улаштування системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням ДНЗ №2» та на облаштування блискавкозахисту приміщення, однак, коштів не отримала. Оскільки, апелянт не оскаржувала в установленому законом порядку Припис про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної техногенної безпеки цивільного захисту №77 від 04.03.2020р., а тому даний припис є чинний. Даним приписом передбачена адміністративна відповідальність за його невиконання, про що остання була попереджена. Також, не приймає до уваги апеляційний суд доводи апелянта про те, що посадовими обов`язками директора дошкільного навчального закладу, не передбачено встановлення систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням, облаштування захисту від блискавок, а тому вона не є суб`єктом відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного проступку. Оскільки вищенаведеними нормативно-правовими актами визначено, що забезпечення пожежної безпеки установи здійснюється виключно посадовими особами підприємств, установ та організацій. Крім того, колегія суддів суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що суб`єкт владних повноважень не дотримав строків накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст.38 КУпАП. Оскільки ОСОБА_1 як керівник Кременецького дошкільного навчального закладу №2 «Золотий ключик» комбінованого типу із групами загального розвитку і вадами зору не виконала припис про усунення порушення законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 04.03.2020р. №77, протягом наданого строку (до 10.04.2020р.), ні після спливу цього строку. Тобто, в даному випадку має місце триваюче порушення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі 804/401/17, від 23.11.2018р. у справі №489/4756/16а. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст.316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2021 року у справі № 607/12880/21 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська Повне судове рішення складено 04.01.2022р.