Постанова 4857 № 500/4213/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/4213/21 пров. № А/857/20591/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Улицького В.З., при секретарі судового засідання: Ільченко А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №500/4213/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Осташ А.В., місце ухвалення м. Тернопіль, дата складання повного тексту 21.10.2021),- В С Т А Н О В И В: ТзОВ «Адемн» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 26.03.2021 №00014580703; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 26.03.2021 №00014570703. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 26.03.2021 №00014580703. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 26.03.2021 №00014570703. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» понесені судові витрати, а саме: судовий збір за подання позову в сумі 7 391 грн 85 коп. 20 жовтня 2021 року до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої на підставі ч.7 ст. 139 КАС просив стягнути витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн. Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №500/4213/21 залишено без розгляду. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, невірним встановленням обставин у справі. Апелянт зазначає про те, що долученим до позовної заяви договором про правничу допомогу №59 від 24.05.2021 передбачено фіксований розмір гонорару 14000 грн., вказаний договір є достатнім доказом, в розумінні статті 76 КАС України, витрат на правничу допомогу, однак суд помилково не надав йому, також рахунку №2405-02 від 24.05.2021, платіжному дорученню №3756 від 08.07.2021 жодної оцінки, незважаючи на те, що вказані докази були наявні в матеріалах справи на момент ухвалення рішення по суті справи. З урахуванням наведеного просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення до суду першої інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Залишаючи без розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність до закінчення судових дебатів відповідної заяви про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, є наслідком залишення відповідної заяви без розгляду. Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. За правилами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Отже, витрати на правничу допомогу є складовою витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини 1 та 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як слідує із матеріалів справи, у прохальній частині позову позивач просив стягнути з Головного управління ДПС у Тернопільській області судові витрати та заявив, що докази розміру витрат на правничу допомогу, які будуть сплачені відповідачем у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На обґрунтування розміру судових витрат до позовної заяви додано відповідні докази: договір про надання правничої допомоги №59 від 24.05.2021, рахунок №2405-02 від 24.05.2021; копію платіжного доручення №3756 від 08.07.2021. Колегія суддів вважає посилання суду першої інстанції суду на те, що в позовній заяві позивачем зазначено, що ним буде понесено витрати на правову допомогу не може вважатися належною заявою яка зроблена у відповідності до вимог ч.7 ст.139 КАС України, є помилковими, оскільки у статті 161 КАС України передбачає що, у разі необхідності, до позовної заяви додаються клопотання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.03.2020р., справа № 460/1008/19. Таким чином, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно встановлено обставини у справі, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 320 КАС України. Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 364, 366 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» - задовольнити. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №500/4213/21 скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» про ухвалення додаткового рішення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 04.01.2022