Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/8330/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/8330/23 Головуючий у 1 інстанції - Непочатих В.О. Суддя-доповідач - Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, у якому просив: - визнати неправомірним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 (що викладено в формі відповіді від 21.04.2023 №5/6685с) про відмову ОСОБА_1 в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку його пенсії з 01.02.2023; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.02.2023, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції, що діяла станом на 01.01.2023), тобто складові грошового забезпечення визначити шляхом множення розміру 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2023 (3350,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти; із обов`язковим зазначенням в довідці відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Між тим, 07.07.2023 під вхідним номером №33778/23 Чернігівським окружним адміністративним судом від позивача отримано документ із додатками: договір про надання правової допомоги від 08.04.2023, акт прийому-передачі виконаних робіт від 04.07.2023, документ, що підтверджує надіслання копій доказів відповідачу (а.с. 15-18 ). Проте, у рішенні від 21.08.2023 не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, а тому позивачем 28.08.2023 подано до Чернігівського окружного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 34). Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що заява про вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи не була подана в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому заяву про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу необхідного залишити без розгляду. Однак, колегія суддів вважає такі висновки передчасними та помилковими, з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно із частинами другої-п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому, відповідно до частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Аналіз частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що вирішити питання про судові витрати після прийняття рішення можливо лише за умови заявлення або подання особою заяви про неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів, тобто, до прийняття судового рішення, у випадку якщо судові дебати не проводяться під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, причини, з яких сторона не може надати докази про понесені витрати до ухвалення рішення суду, мають бути поважними. Як вбачається з матеріалів справи, повний текст судового рішення складено 21.08.2023. В матеріалах справи міститься супровідний лист від 22.08.2023 про направлення копії рішення суду ОСОБА_1 на його поштову адресу із штампом обліку відправки кориспонденції, де зазначена дата одержання листа для відправки - 23.08.2023. Разом з цим, зворотнього повідомлення матеріали справи не містять, а отже, дати отримання рішення позивачем встановити неможливо. Отже, відраховуючи строк подачі заяви починаючи з 24.08.2023, що є наступним днем після відправлення листа, колегія суддів вважає, що останнім днем подачі заяви можна вважати - 28.08.2023, як п`ятий день. Відтак, колегія суддів зазначає, що позивачем заяву про розподіл судових витрат подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено нормами КАС України. Водночас, колегія судів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки заяві позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та не ухвалено судове рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення справи, а тому існує необхідність направити дану справу до суду першої інстанції для продовження розгляду саме в частині питання про наявність або відсутність законних підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду спору по суті. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави колегії суддів для висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності та необгрунтованості рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.09.2023 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.