Постанова 4855 № 620/4787/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4787/24 Головуючий у 1 інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Оксененка О.М., Сорочка Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо невиплати з 01.03.2024 ОСОБА_1 підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням підвищення пенсії на коефіцієнт збільшення 1,0796, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з 01.03.2024. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 провадження у справі №620/4787/24 зупинено до набрання законної сили рішення суду у справі №320/8511/23. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що справа 620/4787/23 та справа №320/8511/23 є пов`язаними, а отже розгляд даної справи є об`єктивно неможливим до набрання законної сили судового рішення у справі №320/8511/23. Колегія суддів не погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Частиною 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зобов`язаний зупинити провадження у адміністративній справі, а частина 2 регламентує випадки, коли така можливість є правом суду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи. Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета справи. Колегією суддів встановлено, що предметом судового розгляду у справі №320/8511/23 є питання щодо: - визнання протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом; - визнання протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень. Проте, предметом розгляду даного спору є питання щодо пенсійних виплат відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Колегія суддів зауважує, що постанова, протиправність та нечинність пунктів якої була предметом судового розгляду у справі №320/8511/23, на яку посилався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не має жодного відношення до предмету судового розгляду справи №620/4787/24, провадження якої було зупинено. З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, дійшов до передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зупинення провадження у справі. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт незаконності та необґрунтованості ухвали суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 242-244, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Оксененко О.М. Сорочко Є.О.