Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/12362/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/12362/21Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 33/817/20/22 Доповідач - Сарновський В.Я. Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 січня 2022 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року,- В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, який стягнуто в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) в дохід держави. Згідно постанови ОСОБА_1 , 04 липня 2021 року, о 01 годині 35 хвилин в м. Тернополі по вул. Протасевича керував транспортним засобом Volkswagen Touran НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатор Alcotest 6810 ARBF (повірка дійсна до 26.05.2022) та огляду в «КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР водій категорично відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Янчишин В.Й. просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року - скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ № 201062 від 04 липня 2021 року є недопустимим доказом по справі оскільки, як зупинка транспортного засобу так і вимога поліцейського про проходження огляду на стан сп`яніння не були законними так як постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4438246 від 04 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП скасована рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2021 року. Зазначає, що як вбачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, поліцейський не повідомив ОСОБА_1 про ознаки його алкогольного сп`яніння. Стверджує, що ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння в присутності свідків, однак поліцейський йому відмовив щодо залучення свідків. Захисник звертає увагу суду на те, що у справі мала приймати участь сторона обвинувачення і недотримання цієї вимоги суперечить судовій практиці ЄСПЛ. Зазначає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 . Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Самуляка М.Ю., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об`єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 201062 від 04 липня 2021 року; матеріалах відеозаписів; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатор Alcotest 6810 ARBF; направленні на огляд водія ОСОБА_1 до КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 04 липня 2021 року; розписці ОСОБА_2 , згідно якої останній зобов`язався доставити автомобіль Volkswagen Touran НОМЕР_1 до місця стоянки; довідці Управління патрульної поліції у Тернопільській області від 05 липня 2021 року про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою. Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, згідно оскарженої постанови при вирішенні справи суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші додані до нього докази. Доводи апеляційної скарги, що поліцейський не повідомив ОСОБА_1 про ознаки його алкогольного сп`яніння і тому безпідставно вимагав пройти відповідний огляд спростовуються наявними у цій справі матеріалами. Так, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення від 16.07.2021р. серії ААБ №201203 та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.1,4) у ОСОБА_1 була виявлена зокрема така ознака алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Також, відеозаписом із нагрудник камер працівників поліції беззаперечно підтверджено, що пред`являючи вимогу пройти огляд на стан сп`яніння працівник поліції оголосив ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (файл 20210704074837001906 з 01:31 по 01:40 хв.), у зв`язку з виявленням яких відповідно до п.2.5. ПДР вимагав пройти огляд на стан сп`яніння. Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021р. огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Як вбачається із матеріалів справи подія правопорушення, в тому числі вимога про проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння та його відмова, фіксувалися за допомогою технічних засобів відеозапису, про що працівник поліції ОСОБА_1 неодноразово роз`яснив, а тому доводи апеляційної скарги про те, що поліцейський не залучив свідків для проведення огляду на стан сп`яніння не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, висновки якої ґрунтуються на вимогах закону, а саме ч.2 ст. 266 КУпАП. Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. про скасування оскарженої постанови через те, що у справі мала приймати участь сторона обвинувачення і недотримання цієї вимоги суперечить судовій практиці ЄСПЛ є неналежними з огляду на наступне. В апеляційній скарзі захисник вказує на висновки, які викладені у рішеннях "Карелін проти Росії" та інших, в яких ЄСПЛ дійшов висновку про наявність порушення ч.1 ст.6 Конвенції у тому випадку, коли за відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суд бере на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи. Однак у цій справі таких обставин не встановлено. Не наведено їх і в апеляційній скарзі, доводи якої в цій частині полягають у формальному твердженні про необхідність участі прокурора в розгляді справи про адміністративне правопорушення, але не містять жодних конкретних обставин, які би давали підстави для висновку, що в цій справі суд першої інстанції перебрав на себе функції сторони обвинувачення і самостійно відшукував докази винуватості ОСОБА_1 . В ході апеляційного розгляду встановлено, що оскаржену постанову від 29 листопада 2021 року суд виніс в межах викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення звинувачення і виключно на підставі наданих працівниками поліції суду доказів. Тому наведені в апеляційній скарзі посилання на рішення ЄСПЛ у цьому випадку не можна вважати належними, оскільки вказані апелянтом рішення стосуються насамперед дотримання критерію об`єктивності, безсторонності та неупередженості суду під час розгляду справи та унеможливлення суду за власною ініціативою досліджувати докази чи змінювати об`єм пред`явленого обвинувачення, а не формальної участі прокурора у справі як такої. Крім того, за змістом ст. 250 КУпАП прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів у справах про адміністративні правопорушення, мають серед іншого право брати участь у розгляді справи. Обов`язкова участь прокурора передбачена лише у справах за ст. 172-4 - 172-9 і 172-9-2 КУпАП. Отже, законодавством не визначено обов`язкової участі прокурора у справах за ст.130 КУпАП, а тому вона є факультативною і його відсутність при розгляді такої категорії справ не може бути підставою для скасування судового рішення. Доводи апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ № 201062 від 04 липня 2021 року є недопустимим доказом внаслідок того, що постанова інспектора поліції від 04 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП була скасована рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 жовтня 2021 року суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як згідно вказаного рішення скасування постанови серії ААБ № 201062 від 04 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП (а.с.28) обґрунтовано тим, що з наданих відповідачем (поліцією) доказів неможливо встановити той факт, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 в темну пору доби мав недостатньо освітлений номерний знак. Однак, неналежне фіксування поліцією доказів при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП жодним чином не спростовує встановленого факту керування ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, а також його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, тобто наявність складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Враховуючи наведені обставини в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2021 року відносно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я.