Постанова 4823 № 750/3879/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 13 грудня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/3879/17 Головуючий у першій інстанції - Требух Н. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/181/21 Суд у складі: головуючого - судді Євстафіїва О.К., суддів: Висоцької Н.В., Шарапової О.Л., за участю секретаря Бивалькевич Т.В., позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - правонаступники ОСОБА_5 , Чернігівська міська рада, третя особа - ОСОБА_6 , особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_5 , на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2019 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 02.11.2019, м. Чернігів, В С Т А Н О В И В: У квітні 2017 р. ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_5 , в якому просила визнати незаконним та скасувати пункт 1.149 рішення двадцять другої сесії п`ятого скликання Чернігівської міської ради від 21.11.2007 про безоплатну передачу ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,0374 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , та визнати недійсними державні акти на право власності ОСОБА_5 від 10.04.2008: серії ЯГ № 903860 - на земельну ділянку площею 0,0052 га, кадастровий № 7410100000:02:024:5131; серії ЯГ № 903861 - на земельну ділянку площею 0,0319 га, кадастровий № 7410100000:02:024:5132; серії ЯГ № 903862 - на земельну ділянку площею 0,0003 га, кадастровий № 7410100000:02:024:5133, які зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 8143. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_1 належить 4/18 частин будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями, 5/18 їх частин належать ОСОБА_5 , а 1/2 частина цього будинку й надвірних будівель належить ОСОБА_6 . Останній також належить відокремлена частина присадибної земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,0509 га, а іншу її частину, до складу якої входить і двір спільного користування, площею 0,0095 га, і город, розділено на 2 частини межею, і ця частина ділянки знаходиться у користуванні ОСОБА_1 й ОСОБА_5 . На початку 2015 р., під час чергового конфлікту з ОСОБА_5 , ОСОБА_1 стало відомо про приватизацію ним частини ділянки, якою вони разом користуються, площею 0,0374 га, до складу якої ввійшла і частина ділянки, право користування якою належить їй - ОСОБА_1 . Так, в акті погодження меж земельних ділянок від 08.08.2006 підпис від імені ОСОБА_1 вчинено не нею, а іншою особою. Крім того, ОСОБА_5 передано у власність частину ділянки у більшому, ніж він має право, розмірі. При цьому не враховано і угоди про порядок користування цією частиною ділянки між ОСОБА_1 й попереднім її суміжним землекористувачем - ОСОБА_4 . Цей порядок позначено на генеральному плані технічного паспорта на домоволодіння і він є обов`язковим для ОСОБА_5 . Отже оспорювані рішення Чернігівської міської ради та видані на його підставі державні акти на право власності на земельну ділянку є незаконними. Оскаржуваним рішенням позов задоволено; з відповідачів на користь позивача стягнуто по 640 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право користуватися спірною присадибною земельною ділянкою пропорційно до розміру належної їй частки у домоволодінні. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - адвокат Федоренко Є.В. просить скасувати вказане рішення й ухвалити рішення про відмову ОСОБА_1 у позові. Доводи скарги зводяться до такого: - висновок суду І інстанції про те, що на дату укладення договору купівлі-продажу частини буд. АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 площа присадибної земельної ділянки цього будинку становила 600 м2 і, крім того, надлишки 527 м2, є невірним, так як у справі нема викопіювання з плану будівельного кварталу № 61 від 24.02.1969, на яке посилається суд як на підставу встановлення цієї обставини; - місцевий суд не врахував, що тягар утримання спірної частини ділянки весь час ніс ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 ; - в оскаржуваному рішенні не зазначено підстави відхилення доказів, наведених ОСОБА_5 у запереченні на позов, і не зазначено, чому суд не врахував, що на момент набуття ОСОБА_1 у власність належної їй частини буд. АДРЕСА_1 відчужувачеві цієї частини будинку земля не належала. На той момент власники будинку мали в користуванні лише 600 м2 присадибної земельної ділянки, а її надлишки не були набуті у встановленому законом порядку. Тому вони не могли бути поділені між співвласниками будинку. Справа розглядалася неодноразово. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08.10.2021 притягнуто до участі у справі як відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - спадкоємців ОСОБА_5 . У судовому засіданні ОСОБА_2 просив розглянути справу відповідно до закону; його представник - адвокат Федоренко Є.В. підтримав апеляційну скаргу, ОСОБА_1 та її представник - адвокат Скрипко-Бічук І.С. просили відхилити апеляційну скаргу, а представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 просив вирішити справу на розсуд суду. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. У справі встановлено таке. Згідно з копією рішення виконавчого комітету Чернігівської міської Ради депутатів трудящих № 1051 від 11.11.1948 «Про виділення земельних ділянок під індивідуальне жиле будівництво», ОСОБА_4 та ОСОБА_9 виділено земельну ділянку площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_2 , для будівництва двоквартирного будинку (арк. 192 т. 1). Рішенням № 1019 від 25.06.1954 цього ж виконавчого комітету розглянуто заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та надано дозвіл Чернігівському міськкомунгоспу оформити договір забудови двоквартирного будинку на земельній ділянці на ім`я ОСОБА_4 і ОСОБА_9 по АДРЕСА_2 , площею 600 кв. м. (його копія - арк. 191 т. 1). Рішенням виконкому Чернігівської міської ради депутатів трудящих № 1080 від 05.07.1954 (п. 11) вирішено залишити в тимчасовому користуванні землекористувачів виявлені лишки земельних ділянок, в тому числі по АДРЕСА_2 : зареєструвати за землекористувачами - 1007 кв. м., належить до вилучення та зарахування до міськземфонду - 140,7 кв. м, залишити в тимчасовому користуванні землекористувачів - 140,7 кв. м. (копія рішення - арк. 168 т. 2). 29.07.1954 Комунальний відділ виконкому Чернігівської міської Ради депутатів трудящих і ОСОБА_9 та ОСОБА_4 уклали договір на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою площею 600 кв. м. по АДРЕСА_2 , який посвідчено державним нотаріусом Чернігівської нотаріальної контори за реєстровим № 1-8775 (копія договору - арк. 95-96 т. 1). Згідно з копією висновку Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію домоволодіння від 07.09.1970, домоволодіння по АДРЕСА_3 , розташоване на площі земельної ділянки розміром 600 кв. м. і складається з одного будинку, двох сараїв та двох погребів, які належать на праві особистої власності ОСОБА_9 та ОСОБА_4 на підставі вищевказаного договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва будинку й акту прийомки будинку, що затверджений рішенням міськвиконкому 22.07.1970 № 357 (копія згаданого акту - арк. 92-93 т. 1, копія висновку - арк. 94 т. 1). Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 31.10.1979, який посвідчено державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2-9327, ОСОБА_4 продала ОСОБА_1 4/18 частин жилого будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_3 , які розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв. м. (арк. 8-9 т. 1). На генеральному плані (схемі) садиби, про яку йдеться, станом на 24.05.1983 значиться, що загальна площа її присадибної ділянки становила 1127 кв. м., в тому числі 527 кв. м. - надлишки (копія плану - арк. 10 т. 1). Такий же розмір цієї ділянки зазначено у викопіюванні із плану будівельного кварталу № 61 від 24.02.1969 (копія викопіювання - арк. 76 т. 1). Згідно з довідкою-характеристикою, що видана ОСОБА_4 . Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 30.12.1983 за № 1040 (копія довідки - арк. 97 т. 1): - домоволодіння АДРЕСА_3 зареєстроване в бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим № 9861 за ОСОБА_4 - на 5/18 частин, за ОСОБА_9 - на 1/2 його частину, за ОСОБА_1 - на 4/18 його частин; - присадибна земельна ділянка має розмір 600,0 кв. м.; крім того надлишок - 527,0 кв. м. Відповідно до договору дарування від 30.12.1983, що посвідчений державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2-10282, ОСОБА_4 подарувала своєму сину ОСОБА_5 5/18 частин житлового будинку із надвірними будівлями у АДРЕСА_3 , що розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв. м. (арк. 62-63 дослідженої апеляційним судом інвентарної справи Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації). Рішенням Чернігівської міської ради (дев`ятнадцята сесія двадцять третього скликання) від 07.06.2001 вулиця Леніна перейменована на проспект Миру (копія рішення - арк. 194 т. 1). Крім того, жоден з учасників справи не заперечує, що земельна ділянка, де знаходиться спірна нерухомість, у минулому мала такі адреси: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , і що теперішньою її адресою є АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; його спадкоємцями є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , що підтверджено копією спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 , яку заведено приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Кравченко Т.В. (арк. 20-30 т. 3). На збірному кадастровому плані, який виготовлено ТОВ «Черона-Л» 21.03.2007, загальна площа земель ОСОБА_1 значиться 0,0142 га (копія плану - арк. 12 т. 1). З копій кадастрових планів, виготовлених БПП «Позитив», вбачається, що частини земельної ділянки, якими користується ОСОБА_1 , мають площу 0,0013 га (арк. 89, 90, 91 т. 1). Право власності на 4/18 частин нерухомості, що складається з житлового будинку загальною площею 96,5 кв. м., в тому числі житлова площа - 55,3 кв. м., а також сараїв Б-1, В-1, Г-1 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 13.07.2016, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 15.07.2016 № 63569747 (арк. 11 т. 1). Рішенням Чернігівської міської ради від 21.11.2007 (двадцять друга сесія п`ятого скликання, пункт 1.149) ОСОБА_5 передано у власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0374 га в АДРЕСА_1 (копія рішення - арк. 17 т. 1). На підставі вказаного рішення 10.04.2008 ОСОБА_5 видані державні акти на право власності на земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 : - серії ЯГ № 903861 - площею 0,0319 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5132; - серії ЯГ № 903860 - площею 0,0052 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5131; - серії ЯГ № 903862 - площею 0,0003 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5133 (копії цих актів - арк. 14, 15, 16 т. 1). Право власності ОСОБА_5 на всі зазначені вище земельні ділянки зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської обл. 02.04.2015, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.04.2015 №№ 36069984, 36071142 і 36072638 (арк. 65, 66, 67 т. 1). При виготовленні технічної документації на вказані земельні ділянки (її копія на арк.129-160 т. 2) ОСОБА_5 складено акт погодження меж земельної ділянки, датований 08.08.2006, який, крім інших сусідів, мала б підписати ОСОБА_1 , і який є складовою цієї документації (копія акту - арк. 149 т. 2). Проте остання його не підписувала. Так, ОСОБА_1 22.03.2015 зверталась до органів внутрішніх справ з заявою про спірну ситуацію з сусідом (копія заяви - арк. 45 т. 1). По факту підробки її підпису у вказаному акті 15.05.2015 відкривалося кримінальне провадження № 42015270010000156, яке закрито згідно з ч. 1 ст. 284 КПК України 19.05.2016, що підтверджено копією відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (арк. 46 т. 1). Згідно з висновком № 3609-3612/16-24 від 24.11.2016 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи, проведеної у ході розгляду справи № 750/5476/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа - ОСОБА_6 , про визнання недійсним державного акта на право власності на землю, досліджувані в акті погодження меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , від 08.08.2006 підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Б-В: діл. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )» та рукописні записи «НН 660129» та «НН 860129» від імені ОСОБА_1 виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (копія висновку - арк. 47-58 т. 1). Таке ж на підставі названого вище акту експертизи встановлено і рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.02.2017 у справі № 750/5476/16-ц, яке ухвалою від 04.04.2017 Апеляційного суду Чернігівської області залишене без змін (копія рішення - арк. 69-71 т. 1, ухвали - арк. 59-62 т. 1). У копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.05.2012, виданого державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-795, зазначено, що ОСОБА_6 отримала у спадок після смерті матері ОСОБА_11 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться по АДРЕСА_1 (копія свідоцтва - арк. 127 т. 2). З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.11.2012, виданого державним нотаріусом Першої чернігівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 1-795, вбачається, що ОСОБА_6 отримала у спадок після смерті матері ОСОБА_11 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 827572, виданого Чернігівською міською радою Чернігівської області 29.09.2006, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 6722, розміром 0,0509 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5088, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (копія свідоцтва - арк. 119 т. 2). З копії згаданого у цьому свідоцтві акту на право власності на землю вбачається, що ділянка ОСОБА_6 межує з земельною ділянкою, якою користується ОСОБА_1 , та з однією з ділянок, що є власністю ОСОБА_5 (арк. 122 т. 2). Право власності на успадковану ОСОБА_6 ділянку зареєстровано 28.08.2014, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.09.2014 № 26286546 (копія витягу - арк. 121 т. 2). Правомірність перебування вищевказаної частини присадибної земельної ділянки у власності ОСОБА_6 (ні щодо меж, ні щодо площі, ні щодо її конфігурації) жодним з учасників справи не оспорюється. Згідно з висновком судового експерта фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 № 26-20 від 01.12.2020 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи (арк. 208-254 т. 2): - виходячи з матеріалів інвентаризаційної справи на буд. АДРЕСА_1 , станом на 21.11.2007 у користуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_5 знаходилась земельна ділянка площею близько 618 кв. м., що становить 55/100 частин від присадибної земельної ділянки площею 1127 кв. м. за вказаною адресою; виходячи з матеріалів технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_1 станом на 21.03.2007: - у користуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_5 разом знаходилась частина земельної ділянки площею 611 кв. м., що становить 54/100 від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1125 кв. м.; - у користуванні ОСОБА_1 знаходилась частина земельної ділянки площею 142 кв. м., і крім того, у її спільному користуванні з ОСОБА_5 знаходилося 95 кв. м. цієї ділянки, що становить 17/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1125 кв. м.; - у користуванні ОСОБА_5 знаходилась земельна ділянка площею 374 кв. м., і крім того, у його спільному користуванні з ОСОБА_1 знаходилося 95 кв. м. цієї ділянки, що становить 37/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1125 кв. м. Фактичне користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 на час проведення дослідження становить: - у користуванні ОСОБА_6 - земельна ділянка площею 509 кв. м., що становить 46/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1116 кв. м.; - у користуванні ОСОБА_1 з ОСОБА_5 разом знаходиться земельна ділянка площею 607 кв. м., що становить 54/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1116 кв. м.; - у користуванні ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 159 кв. м., і крім того, у спільному користуванні з ОСОБА_5 - земельна ділянка площею 71 кв. м., що становить 17/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1116 кв. м.; - у користуванні ОСОБА_5 знаходиться земельна ділянка площею 377 кв. м., і крім того, у спільному користуванні з ОСОБА_1 - земельна ділянка площею 71 кв. м., що становить 37/100 частин від загальної площі цієї ділянки у розмірі 1116 кв. м. Виходячи з вимог додатку 3.1 ДБН 360-9, п. 15.2.3 ДБН Б.2.2-12:209, протипожежні відстані у межах однієї присадибної ділянки не нормуються. Згідно з вимогами п. 3.25* ДБН 360-920, п. 6.1.41 ДБН Б 2.2-12:2019, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту необхідно мати доступ до будівлі розміром не менше 1,0 м. І при фактичному порядку користування присадибною земельною ділянкою станом на час проведення дослідження, і при порядку користування, який був станом на 21.11.2007, мається технічна можливість доступу всіх співвласників до належних їм будівель для догляду і здійснення поточного ремонту розміром не менше ніж 1,0 м, що відповідає вимогам вказаних ДБН. Згідно з п. 3.26 ДБН 360-92, дворові вбиральні повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків. При фактичному порядку користування присадибною земельною ділянкою станом на час проведення дослідження дворова вбиральня, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_5 , розташована на відстані 29,30 м від вікон житлових будівель, що відповідає санітарним вимогам. При фактичному порядку користування присадибною земельною ділянкою станом на час проведення дослідження дворова вбиральня, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , знаходиться на відстані 10,0 м від вікон належних їй житлових будівель, що не відповідає санітарним вимогам (додаток № 22). Для дотримання вищевказаних санітарних вимог необхідно вбиральню, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 , перенести у глибину двору на відстань не ближче ніж 15 м від вікон її житлових будівель (додаток № 22). При нинішньому фактичному порядку користування земельною ділянкою це є технічно неможливим, так як при переносі цієї вбиральні на потрібну відстань вона знаходитиметься на земельній ділянці, що є у власності ОСОБА_5 . Для перенесення вбиральні на відстань не ближче 15 м від вікон належних ОСОБА_1 житлових будівель у останньої у користуванні мається недостатня площа земельної ділянки - для цього не вистачає 15,0 кв. м. При переносі вбиральні на належну відстань вона знаходитиметься на земельній ділянці, що є у власності ОСОБА_5 (кадастровий № 7410100000:026024:5132). При зіставленні плану фактичного користування всіма учасниками справи всією земельною ділянкою (додаток № 15) з планом меж земельних ділянок, кадастровий номер 7410100000:02:024:5088, що міститься у державному акті на право власності серії ЯК № 827572 (арк. 120 т. 2, додаток № 16), яка належить ОСОБА_6 , з планом меж земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:026024:5131, що міститься у державному акті на право власності серії ЯГ № 903860 (арк. 14 т. 1, додаток № 17), яка належить ОСОБА_5 , з планом меж земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:026024:5133, що міститься у державному акті на право власності серії ЯК № 903862 (арк. 15 т. 1, додаток № 18), яка належить ОСОБА_5 , з планом меж земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:026024:5132, що міститься у державному акті на право власності серії ЯГ № 903861 (арк. 16 т. 1, додаток № 19), яка належить ОСОБА_5 , встановлено таке: - земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_6 , за площею та конфігурацією відповідає розміру земельної ділянки, яка зазначена у плані меж земельної ділянки, кадастровий номер 7410100000:02:024:5088, що міститься у державному акті на право власності серії ЯК № 827572 (арк. 120 т. 2, додаток № 16) та належить ОСОБА_6 ; - земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , загальною площею 0,0055 га, не відповідає земельній ділянці кадастровий номер 7410100000:026024:5131, а саме: фактична площа цієї ділянки більше площі згідно з правовстановлюючим документом на 0,003 га (3 кв. м.), а саме: 0,0055 га (55 кв. м.) - 0,0052 га (52 кв. м.) = 0,003 га (3 кв. м.), фактична площа цієї ділянки є більшою за рахунок земельної ділянки спільного користування; - земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , загальною площею 0,0319 га відповідає площі земельної ділянки згідно з правовстановлюючим документом на цю ділянку кадастровий номер 7410100000:026024:5132, та не відповідає зображеній у ньому конфігурації. Для приведення її у відповідність до належної конфігурації потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру; - земельна ділянка, яка знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , загальною площею 0,0003 га відповідає площі земельної ділянки згідно з правовстановлюючим документом на цю ділянку кадастровий номер 7410100000:026024:5133, та не відповідає зображеній у ньому конфігурації. Для приведення її у відповідність до належної конфігурації потрібно внести відповідні зміни до Державного земельного кадастру Аналізуючи надані докази і норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків. Апеляційний суд погоджується з висновком судової земельно-технічної експертизи судового експерта фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 № 26-20 від 01.12.2020, так як його у ході розгляду справи не спростовано і, крім того, він узгоджується з усіма наявними у справі та описаними вище доказами. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені в ст. 152 згаданого Кодексу. Частиною 2 цієї статті встановлено, що землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Згідно з ч. 1 ст. 155 цього Кодексу, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Положеннями ч. ч. 2 та 4 ст. 120 цього ж Кодексу передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Тобто за загальним правилом, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику. Забудовники будинку, нинішня адреса якого: АДРЕСА_1 , мали правовстановлюючі документи на присадибну земельну ділянку площею 600 кв. м., але згодом їм у користування у встановленому законом порядку передано надлишки, якими вони продовжували користуватися, площею 527 кв. м., і ці надлишки були в наявності при укладенні позивачем договору купівлі - продажу належної їй частини будинку. На дату набуття ОСОБА_1 права власності на 4/18 частин будинку, нинішньою адресою якого є: АДРЕСА_1 , загальна площа присадибної земельної ділянки, що перебувала в законному користуванні співвласників цього будинку, становила 1127 кв. м. Згідно з планом фактичного користування цією ділянкою, її загальна площа натепер (на час проведення дослідження) становить 0,1116 га, з яких 0,0509 га належать ОСОБА_6 . Доказів неправомірності перебування вищевказаної частини присадибної земельної ділянки у власності ОСОБА_6 (ні щодо меж, ні щодо площі, ні щодо її конфігурації) у ході розгляду справи не здобуто. Виходячи з часток позивача, спадкодавця відповідачів і третьої особи у власності на буд. АДРЕСА_1 , а також розміру присадибної земельної ділянки, що натепер перебуває у фактичному користуванні всіх учасників справи: - спадкодавець ОСОБА_6 - її мати ОСОБА_11 на 29.09.2006 - на дату приватизації частини належної їй за життя земельної ділянки по АДРЕСА_1 мала право приватизувати 1/2 її частину, тобто: 0,1116 га х 1/2 = 0,0558 га; - так як спадкодавець ОСОБА_6 - ОСОБА_11 фактично приватизувала 0,0509 га присадибної земельної ділянки, тобто менше, ніж її частка у будинку з надвірними будівлями, і правомірність її приватизації у такому розмірі ніким не оспорюється, то ОСОБА_1 й ОСОБА_5 отримали право на приватизацію присадибної земельної ділянки у такому загальному розмірі: 0,1116 га - 0,0509 га = 0,0607 га; - ОСОБА_1 з частини присадибної земельної ділянки площею 607 кв. м. мала право приватизувати її 44% (частка у її спільній з ОСОБА_5 власності на 1/2 частину належної їм обом частини будинку: 1/2 частина будинку АДРЕСА_4 - частка у власності ОСОБА_1 на цей будинок = 44%), тобто 607 кв. м. х 44% = 267 кв. м.; - ОСОБА_5 з частини зазначеної вище присадибної земельної ділянки площею 607 кв. м. мав право приватизувати її 56% (частка у його спільній з ОСОБА_1 власності на 1/2 частину належної їм обом частини будинку: 1/2 частина будинку АДРЕСА_5 - частка у власності ОСОБА_5 на цей будинок = 56%), тобто 607 кв. м. х 56% = 340 кв. м. З площі 607 кв. м., яку мали право приватизувати і ОСОБА_1 , і ОСОБА_5 , площа загального користування земельною ділянкою становить 71 кв. м. (згідно з вищезгаданим висновком експертизи, арк. 219, 226 т. 2), тобто площа цього двору на двох співвласників ( ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) становить: 71 кв. м. : 2 = 35,5 кв. м. Отож площа земельної ділянки відповідно до часток у праві власності на будинок з надвірними будівлями, на приватизацію якої мали право: - ОСОБА_1 одноособово, становить: 267 кв. м. - 35,5 кв. м. = 231,5 кв. м., - ОСОБА_5 одноособово, становить: 340 кв. м. - 35,5 кв. м. = 304,5 кв. м. З наведених вище мотивів і підстав апеляційний суд визнає фактичний порядок користування земельною ділянкою, що існує протягом спірного періоду, таким, що значно утискує права ОСОБА_1 у порівнянні з тими, які вона має за законом. Отож у ході розгляду справи встановлено, що: - ОСОБА_5 без відома й згоди ОСОБА_1 приватизовано значно - на 69,5 кв. м. присадибної земельної ділянки більше, ніж він мав приватизувати (374 кв. м. - 304,5 кв. м. = 69,5 кв. м.), чим порушено право ОСОБА_1 на приватизацію присадибної земельної ділянки, якою вони спільно користувалися, у пропорційному до належної їй частки в будинку і надвірних будівлях розмірі; - для приведення у відповідність до санітарних вимог місця розташування дворової вбиральні, яка належить ОСОБА_1 , мається потреба у її перенесенні у глибину двора на відстань не ближче 15 м від вікон частини належної ОСОБА_1 житлового будинку, що при фактичному порядку користування присадибною земельною ділянкою технічно неможливо, так як при переносі вбиральня знаходитиметься на земельній ділянці, що є у власності ОСОБА_5 (кадастровий № 7410100000:026024:5132). Причому для технічної можливості перенесення вбиральні на зазначену відстань ОСОБА_1 не має достатньої для цього площі земельної ділянки у користуванні. Тож у справі відсутні докази, що видачею ОСОБА_5 державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,0003 га з кадастровим номером 7410100000:026024:5133 та площею 0,0055 га з кадастровим номером 7410100000:026024:5131 порушено права позивача. Разом з тим видачею державного акта на право власності на земельну ділянку площею 0,0319 га з кадастровим номером 7410100000:026024:5132, порушено у вищеописаний спосіб право ОСОБА_1 на користування частиною присадибної земельної ділянки, яка до її приватизації ОСОБА_5 перебувала у їх спільному користуванні. Апеляційним судом відкидається довід апеляційної скарги про те, що тягар утримання спірної частини ділянки весь час ніс ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 , оскільки згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини, ця обставина не має значення для справи. Отож рішення місцевого суду в частині визнання недійсним державного акта на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0319 га з кадастровим номером 7410100000:026024:5132 є законним. Разом з тим воно в частині скасування державних актів на право власності ОСОБА_5 на земельні ділянки площею 0,0052 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5131, та площею 0,0003 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5133, ухвалено за неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи. Тому в цій частині воно підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Апеляційний суд вирішує справу як на наданих суду І інстанції доказах, так і на наданих апеляційному суду доказах, так як всі вони мають неабияке значення для справи і без їх врахування повнота перевірки доводів та заперечень сторін, а також виконання вказівок суду касаційної інстанції, є неможливою. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 4, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 жовтня 2019 року скасувати в частині задоволення вимог про визнання недійсними державного акту серії ЯГ № 903860 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,0052 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5131, та державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку серії ЯГ № 903862 площею 0,0003 га, кадастровий номер 7410100000:02:024:5133, що розташовані в АДРЕСА_1 , що видані на підставі рішення Чернігівської міської ради від 21.11.2007 (22 сесія 5 скликання) та зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 8143, та відмовити у задоволенні цих вимог. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: