Постанова 4811 № 461/7517/21

Справа № 461/7517/21 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/1812/21 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Коцай Ганни Любомирівної, представника Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 жовтня 2021 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 5113 грн. 39 коп. Товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил № 1606/20900/21 від 21 серпня 2021 - конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 454 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 2806 грн. 11 коп. Згідно постанови, 21 серпня 2021 року, для здійснення митного оформлення в митному режимі «імпорт» товарів: банани свіжі, вагою нетто 19591,2 кг, ВМО №1 митного поста «Городок» Львівської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209170/2021/066003 разом з наступними товаросупровідними документами: рахунок-фактура (faktura) 00147/21 від 20 серпня 2021 року; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № Б/Н від 20 серпня 2021 року; сертифікат походження №PL/MF/AN 0359968 від 20 серпня 2021 року; сертифікат якості № Б/Н від 20 серпня 2021 року; митна декларація 21NL000855515533174 від 18 серпня 2021 року; контракт № IMP 3006-17 від 30 червня 2017 року. Згідно з поданими документами, продавцем товару є польська компанія «VITAFRUITSp. zo.o.» (37-200, ul. Dynowska 60, Przeworsk, Poland), покупцем ТзОВ ТВК "Львівхолод" (код ЄДРПОУ 01553681, 79034, м. Львів, вул. Угорська 22). Товар переміщується транспортним засобом з реєстраційним номером RPZ24763/RPZ96SS. Загальна вага брутто товару 21492кг, вага нетто 19591,2 кг. Загальна фактурна та митна вартість товару становить 7128,00 EUR. У ході здійснення митного контролю проведено митний огляд заявленого товару, під час зважування якого виявлено розбіжність у фактичній та заявленій вазі товару, вага нетто є більшою на 450,9 кг ніж заявлена декларантом у поданій митній декларації та товаросупровідних документах, що відповідає вартості 5 113,39 грн. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, а саме про їх наявність. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що оскаржувану постанову йому та адвокатові не було вручено, її зміст стало відомо з ЄРСР. Вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, прийнята з порушенням встановленого законом порядку. Зазначає, що судом не враховано пояснення його захисника, оскаржувана постанова винесена лише на підставі документів складених митницею, з порушенням чинного законодавства; не досліджено спосіб визначення ваги митним органом. Наголошує, що зважування товару відбувалося разом з упакуванням, тому висновок, щодо ваги нетто вантажу (без упакування) є неправомірним. В матеріалах справи відсутні документи, щодо повірки ваги для статичного зважування, на якій проводилося зважування. Окрім того, інвойс містив необхідні дані для декларування вантажу, необхідності огляду та переважування товару у брокера не було. Наголошує, що складу адміністративного правопорушення в його діях не було. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи відносно, якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не прибула до суду, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала, апеляційний суд вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 . Заслухавши адвоката Коцай Г.Л. на підтримання поданої апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, представника митниці, який заперечив проти апеляційних вимог та клопотання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку підлягає до задоволення, а апеляційна скарга не підлягають до задоволення. Стосовно строку на апеляційне оскарження, то з урахуванням того, що ОСОБА_1 у судовому засіданні участі не приймав, про результат розгляду справи дізнався з ЄРСР, а тому, з метою забезпечення особі доступу до правосуддя, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 472 МК України передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто нез`явлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. За змістом цього Закону такі дії вчиняються винною особою умисно чи з необережності. Згідно зі ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При цьому підпункти « а, б, г, д» п. 5 ст. 257 Митного Кодексу вказують на те, що декларант зобов`язаний вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, кількість, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема, протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів, поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, висновком експерта, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил. Підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, інвойс, дозвіл відповідних державних органів, тощо. Згідно ч. 8 ст. 264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів. На переконання апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано. Висновок суду про наявність у його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме переміщення товарів через митний кордон України шляхом недекларування, тобто не заявлення за встановленою формою точних відомостей про товар, ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: -протоколом про порушення митних правил№1606/20900/21 від 21 серпня 2021 року( а.с.1-4), з якого вбачається, що ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів шляхом недекларування, тобто не заявив за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари; - електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA209170/2021/066003 (а.с. 10-11) з якої вбачається, що продавцем товару є польська компанія «VITAFRUITSp. zo.o.» (37-200, ul. Dynowska 60, Przeworsk, Poland), покупцем ТзОВ ТВК "Львівхолод" (код ЄДРПОУ 01553681, 79034, м. Львів, вул. Угорська 22). Окрім того, вбачається, що загальна вага брутто товару 21492 кг, вага нетто 19591,2 кг.; -рахунком-фактурою (faktura) 00147/21 від 20 серпня 2021 року (а.с. 13) з якої вбачається, що вартість товару становить 7128,00 EUR; -міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № Б/Н від 20 серпня 2021 року (а.с. 12); - митною декларацією 21NL000855515533174 від 18 серпня 2021 року (а.с.16); -актом огляду товарів та транспортних засобів від 21 серпня 2021 року (а.с. 24), з якого вбачається, що під час зважування товару із використанням електронної ваги для статичного зважування, заводський номер 104675, ТВТВ 404400.02.000НЕ, виявлено розбіжність у фактичній та заявленій вазі товару «Банани свіжі, ґатунок І, призначені для кінцевого споживання, врожаю 2021р». Вага нетто є більшою на 450,9 кг. ніж заявлена декларантом у поданій митній декларації, що свідчить про не заявлення декларантом точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню. Покликання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні дані про повірку ваги, не впливає на правильність висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. Доводи апеляційної скарги про те, що товар зважувався в упаковках, а тому висновок, щодо ваги нетто є неправомірним, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1606/20900/21 від 21 серпня 2021 року (а.с.1-4) під час зважування було виявлено розбіжність у фактичній та заявлені вазі товару. Твердження сторони захисту, що інвойс містив необхідні дані для декларування вантажу, необхідності огляду та переважування товару не було, не заслуговують на увагу апеляційного суду. Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 472 МК України. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суддя дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ст. 471 МК України, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Галицького районного суд м. Львова від 12 жовтня 2021 року. Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 12 жовтня 2021 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.