LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд466/3844/21

від 29.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 466/3844/21 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б. Провадження № 33/811/1840/21 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2021 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Олешка Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Олешка Т. О. на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 16.11.2021 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, встановив: постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.11.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження у справі закрито. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 21.04.2021 року о 07:58 год. у м. Львові на вул. Шевченка, 358, керуючи автомобілем марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , був неуважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не реагував на її зміну, при зміні напрямку руху, а саме перестроюванні з крайньої лівої смуги у крайню праву, не переконався в безпечності маневру, змусив водія Gumussul Fuat, який керував автомобілем марки «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснити екстрене гальмування, різко змінити напрямок руху, в результаті чого останній здійснив наїзд на електроопору, що призвело до технічного пошкодження транспортного засобу, порушивши вимоги п. 2.3б, 10.3, 10.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 21.04.2021 року о 07:58 год. у м. Львові на вул. Шевченка, 358, керуючи автомобілем марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги п. 2.10 а, в, д ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. Постановою від 15.06.2021 року вищевказані справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. На зазначену постанову захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд встановив в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративних правопорушень без жодних належних та допустимих доказів. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути самостійним доказом вчинення правопорушення, письмових пояснень потерпілий не надавав, оскільки не володів українською мовою, а викладені письмові пояснення ОСОБА_2 не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі у зв`язку з тим, що останній не був свідком чи потерпілим. Звертає увагу, що суд першої інстанції невірно надав оцінку висновку судової автотехнічної експертизи, відповідно до якого встановити, з технічної точки зору, причину даної ДТП не видалось можливим через відсутність у матеріалах справи необхідного комплексу вихідних даних. Крім того, суд не спростував пояснень ОСОБА_1 , належним чином не мотивував рішення в цій частині, що призвело до прийняття незаконної постанови. Потерпілий ОСОБА_3 17.12.2021 року подав заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутності, заперечивши проти задоволення апеляційної скарги. Заслухавши доводи захисника Олешка Т. О., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та 124 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №199748 від 26.04.2021 року; протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №199747 від 26.04.2021 року; письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 ; висновком судового експерта №3938 від 29.10.2021 року; іншими матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Доводи апелянта про те, що суд невірно надав оцінку висновку судової автотехнічної експертизи апеляційний суд не бере до уваги з наступних підстав. Відповідно до висновку судового експерта №3938 від 29.10.2021 року, у наявній дорожній ситуації, пов`язаній із виконанням маневру перестроювання, водій ОСОБА_1 повинен був, з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п. 1.10 (в частині значення терміну «дати дорогу»); 9.2; 9.4; 10.1; 10.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій перед початком виконання вказаного маневру спершу повинен був переконатися у безпеці його виконання (тобто переконатися, що на правій смузі немає транспортних засобів, які рухаються прямо і яким необхідно дати дорогу), увімкнути світловий покажчик повороту праворуч і виконати маневр перестроювання. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3б, 10.3, 10.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що він не здійснював ДТП, оскільки, рухаючись автомобілем зі швидкістю близько 50 км/год., заздалегідь увімкнув покажчик правого повороту, подивився в праве бокове дзеркало заднього виду (автомобілів не було) та плавно розпочав виконання маневру перелаштування з лівої у праву смугу руху, спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який, серед іншого, зазначив, що, здійснюючи маневр з лівої полоси на праву полосу, почув екстрене гальмування автомобіля марки «Renault Duster», який різко змінив напрямок руху для того, щоб уникнути зіткнення з автомобілем марки «Toyota Avensis», в результаті чого останній здійснив наїзд на електроопору. В подальшому, ОСОБА_1 зупинився на узбіччі та підійшов до автомобіля, який здійснив зіткнення з електроопором, з метою надання допомоги та поцікавився, що відбулося. Залишивши свої контакти на місці ДТП ОСОБА_1 поїхав у особистих справах. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди, не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Адміністративні правопорушення вчинено ОСОБА_1 21.04.2021 року, постанова Шевченківського районного суду м. Львова винесена 16.11.2021 року, тобто після закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення, а відтак суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від адміністративної відповідальності у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 16.11.2021 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»