Постанова 4813 № 500/3087/18

Номер провадження: 22-ц/813/10403/21 Номер справи місцевого суду: 500/3087/18 Головуючий у першій інстанції Смокіна Г. І. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.12.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до ОСОБА_1 (треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Чебан Петро Григорійович», Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп») про визнання договору недійсним та стягнення збитків, на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областіпро залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Смокіної Г.І. 13 липня 2021 року у м. Ізмаїл Одеської області, встановила: У травні 2018 року ТОВ «Злагода» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство «Чебан Петро Григорійович», Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп») про визнання договору недійсним та стягнення збитків. Ухвалою Ізмаїльського міського суду Одеської області від 12 березня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті (т. 2 а.с. 60). У судове засідання, призначене на 10 червня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 82), до суду надійшла заява від 08 червня 2021 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із розірванням, в односторонньому порядку, договору про надання правничої допомоги між АО «Славицька та Партнери» та ТОВ «Злагода» та хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П.Д., який на той час здійснював представництво інтересів ТОВ «Злагода» (т. 2 а.с. 83-84). Причину неявки у судове засідання представника позивача визнано судом неповажною, розгляд справи відкладено на 13 липня 2021 року. У судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року, представник позивача не з`явився. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2021 року залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до ОСОБА_1 (треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Чебан Петро Григорійович», Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп») про визнання договору недійсним та стягнення збитків. В апеляційній скарзі представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити цивільну справу до суду першої інстанції для розгляду іншим складом суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Сторони про розгляд справи на 21 грудня 2021 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явились. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода»підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні суду першої інстанції перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Злагода» до ОСОБА_2 (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Селянське (фермерське) господарство «Чебан Петро Григорійович», Камянська сільська рада Арцизького району Одеської області) про визнання договору недійсним та стягнення збитків. У судове засідання, призначене на 10 червня 2021 року, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки у судове засідання представника позивача визнано судом першої інстанції неповажною. Однак, колегія суддів враховує, що 08 червня 2021 року до суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку із розірванням, в односторонньому порядку, договору про надання правничої допомоги між АО «Славицька та Партнери» та ТОВ «Злагода» та хворобою та знаходженням на лікуванні адвоката Златєва П.Д., який на той час здійснював представництво інтересів ТОВ «Злагода» (т. 2 а.с. 83-84). Таким чином, вказана причина неявки представника позивача у судове засідання не може вважатися неповажною. У судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року, позивач дійсно не з`явився, будучі про дату, час та місце розгляду справи повідомленим належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення 07 липня 2021 року (т. 2 а.с. 91). Однак колегія суддів зазначає, що оскільки неявка представника позивача у судове засідання, призначене на 10 червня 2021 року, не може вважатися неповажною, то неявка позивача у судове засідання, призначене на 13 липня 2021 року, не може бути визнана повторною неявкою у розумінні п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Також колегія суддів враховує, що цивільна справа знаходиться у провадженні суду першої інстанції тривалий час, і протягом цього періоду позивач ТОВ «Злагода» в особі його представників регулярно з`являвся у судові засідання, призначені судом, що свідчить про те, що позивач не втратив інтерес до розгляду його справи судом першої інстанції. З приводу вказаного питання Європейський суд з прав людини висловив у справі «Чуйкіна протии України» свою позицію, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції «Право на справедливий суд», забезпечують кожному право звертатися до суду із позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні (п. 50 рішення ЄСПЛ в справі «Чуйкіна протиУкраїни»). Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо залишення позову без розгляду по причині неявки позивача у судове засідання, оскільки вказане свідчить про надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства, так як застосовані судом обмеження не повинні обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. Водночас у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Також, згідно рішень Європейського суду з прав людини, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що формалізм у процесі є позитивним і необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При вказаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення питання, у зв`язку із чим ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2021 року про залишення позову без розглядупідлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. ч.1 ст. 369, 367, 368, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» задовольнити частково. Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13 липня 2021 року про залишення позову без розгляду скасувати. Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» до ОСОБА_1 (треті особи: Селянське (фермерське) господарство «Чебан Петро Григорійович», Районне спеціалізоване комунальне підприємство Білгород-Дністровської районної ради «Білгород-Дністровський райбудгосп») про визнання договору недійсним та стягнення збитків- направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 24 грудня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе