Постанова 4824 № 367/5362/21

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 грудня 2021 року м. Київ Справа № 367/5362/21 Провадження: № 22-ц/824/16841/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Борисової О.В., Ратнікової В.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Пазюри Олени Олександрівни в інтересах Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», на ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року, постановлену під головуванням судді Карабази Н.Ф., у справі за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за оплату отриманих послуг з розподілу природного газу з ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року у видачі судового наказу за заявою АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» відмовлено. Не погодившись із таким судовим рішенням, 02 листопада 2021 року адвокат Пазюра О.О. в інтересах АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невідповідність заяви про видачу судового наказу вимогам ст. 163 ЦПК України, оскільки подана заява свідчить про виникнення права грошової вимоги. Також вказала, що до заяви були долучені документи, якими АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» обґрунтовує заявлені вимоги, та які вказують на розмір заборгованості за оплату наданих послуг з розподілу природного газу боржнику та докази підтвердження приєднання боржником до умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року за №2498. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Ухвалами Київського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі. За правилами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу (п.1 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України та ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, а саме заявником не долучено до заяви про видачу судового наказу документів на підтвердження обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а саме договору, укладеного між заявником та боржником. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу встановлені статтею 163 ЦПК України, а саме, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Стаття 165 ЦПК України передбачає, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; заявлено вимогу, яка не відповідає ст. 161 цього кодексу; наявні обставини, передбачені ч. 1 ст. 186 цього кодексу; з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав передбачених п.п. 3-6 ч. 1 цієї статті; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; заяву подано з порушенням правил підсудності. Звертаючись до суду, адвокат Пазюра О.О. в інтересах АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз» заборгованості за послуги з постачання природного газу за період з 01 січня 2020 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 7 417,57 грн, а також 227,00 грн судового збору. До заяви про видачу судового наказану окрім розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , листа НКРЕКП № 3831/16/7-20 від 02.04.2020 року, акту про відключення об`єкту (газових приладів) від 25.03.2021 року та паспорту боржника, було долучено і копію Типового договору, При цьому, адвокат Пазюра О.О. в інтересах АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз»,обґрунтовуючи заяву про видачу судового наказу, вказала, що між АТ «Київоблгаз» (після перейменування - АТ «Оператор газорозподільних систем «Київоблгаз») та боржником був укладений Типовий договір розподілу природного газу щодо надання послуг за адресою об`єкту: АДРЕСА_1 , шляхом фактичного відбору газу. Цей договір є договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, документально підтверджене споживання природного газу (п. 1.3 договору). ОСОБА_1 є споживачем вказаної комунальної послуги, на його ім`я відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та до 25 березня 2021 року він користувався послугою. Не дослідивши належним чином додані до заяви про видачу судового наказу докази, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, а саме заявником не долучено до заяви договору, укладеного між заявником та боржником. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. За таких підстав, ухвала Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 369, 374, 379, 382, 384 України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Пазюри Олени Олександрівни в інтересах Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» задовольнити. Ухвалу Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Т.О. Невідома Судді О.В. Борисова В.М. Ратнікова