Постанова 4856 № 128/2669/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 128/2669/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Васильєва Т.Ю. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 17 грудня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Ухвалою Вінницького районного суду від 27 вересня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав, визначених п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтуванні апеляційної скарги зокрема зазначено, що судове рішення не може грунтуватися на хибних висновках та припущеннях, оскільки неналежність підпису тій чи іншій особи можливо встановити виключно під час проведення почеркознавчої експертизи. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. За правилами п.3 ч.1 ст.294 та ч.2 ст.312 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ч.2 ст.46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Вимоги щодо оформлення адміністративного позову, який подається до суду першої інстанції, визначені ст. 160 КАС України, а положеннями ст. 161 КАС України визначено документи, що додаються до позовної заяви. Зокрема, частиною 2 ст. 160 КАС України встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (само представництво) та (або) через представника. За змістом ч.1 ст. 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. П.1 ч.1 ст. 59 КАС України передбачено, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. За приписами ч.2 ст. 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У ч.9 ст. 59 КАС України закріплено, що довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В свою чергу, статтею 44 КАС України врегульовано, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Варто звернути увагу, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. В той же час, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу. Як з`ясовано зі змісту позовної заяви, в останній позивачем зазначений ОСОБА_1 , однак підписантом позовної заяви значиться " ОСОБА_2 ", повноваження якого не підтверджуються жодним документом, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що позивач виражає особисту волю про намір захисту порушених прав. За правилами п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Отже, зважаючи на те, що позовна заява не підписана позивачем, а повноваження особи, яка значиться підписантом не підтверджені, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, відповідно до п.3 ч. 4 ст.169 КАС України, роз`яснивши останньому, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Поряд з цим, твердження позивача в апеляційній скарзі, що висновок суду про те, що позов підписаний не позивачем грунтується на припущеннях, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в даному випадку судом першої інстанції не ставився під сумнів підпис особи, яка подавала позовну заяву, а суд виходив із того, що підписантом, самим же позивачем перед підписом, зазначено ОСОБА_2 . Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 169, 242, 243, 250, 294, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 27 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.