LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд2-4707/11

від 15.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 2-4707/11 Головуючий суддя І інстанції Сугачова О. О. Провадження № 22-ц/818/4234/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: про приватну власність, з них: ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Яцини В.Б. суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря : Семикрас О.В., Чабан А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 до Харківської міської ради про визнання права власності, встановив: Позивачі звернулися до суду з позовом до Харківської міської ради, у якому просили визнати за ними право власності на квартири у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 . Позовна заява мотивована тим, що при приватизації державного підприємства «Південзахіденергобуд», згідно Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» із вартості цілісного майнового комплексу вилучено вартість державного майна, до складу якого входили житлові будинки та гуртожиток по АДРЕСА_2 . У відповідності до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд», затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 08.09.1995р. за № 353-Р, зазначено, що гуртожиток по АДРЕСА_2 , який знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об`єкт державної власності. Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. за № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не увійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство. Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.1998 р. були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства. Вказаний гуртожиток було передано на баланс новоутвореного КП «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд». Отже, після ліквідації у 1995 році, шляхом приватизації ДП «Трест Південзахіденергобуд», на балансі якого знаходилась будівля відомчого гуртожитку фактично утворилось декілька самостійних юридичних осіб, одними з яких були КП ЖКГ «Південзахіденергобуд» та ВАТ «Трест Південзахіденергобуд». Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного із статутних фондів новостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КПЖКГ «Південзахіденергобуд». Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878-6 від 17.04.2009 р. за інформацією Головного управління статистики в Харківській області (звіт 1-Житловонд) встановлено, що колективне підприємство житлово-комунального господарства «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили свою діяльність станом на 01.01.2008 р. і неможливо, також, визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшомуне дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області № від 19.12.2007 р. вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 задоволено. Визнано право власності на: - квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 80,7кв. м, за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; - квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 43,7 кв. м, за ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_93 ; - квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 43,2кв. м, за ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; - квартиру АДРЕСА_6 , загальною площею 46,6кв. м, за ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; - квартиру АДРЕСА_7 , загальною площею 16,8кв.м, за ОСОБА_13 - квартиру АДРЕСА_8 , загальною площею 44,8кв.м, за ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ; - квартиру АДРЕСА_9 , загальною площею 44,5кв.м, за ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; - квартиру АДРЕСА_10 , загальною площею 42,4кв.м, за ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; - квартиру АДРЕСА_11 , загальною площею 46,5кв.м, за ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ; - квартиру АДРЕСА_12 , загальною площею 43,1кв.м, за ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ; - квартиру АДРЕСА_13 , загальною площею 64,0кв.м, за ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ; - квартиру АДРЕСА_14 , загальною площею 49,19кв.м, за ОСОБА_31 - квартиру АДРЕСА_15 , загальною площею 46,1кв.м, за ОСОБА_32 ; - квартиру АДРЕСА_16 , загальною площею 74,1кв.м, за ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ; - квартиру АДРЕСА_17 , загальною площею 41,4кв.м, за ОСОБА_36 ; - квартиру АДРЕСА_18 , загальною площею 46,1кв.м, за ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ; - квартиру АДРЕСА_19 , загальною площею 50,3кв.м, за ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ; - квартиру АДРЕСА_20 , загальною площею 44,5кв.м, за ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 ; - квартиру АДРЕСА_21 , загальною площею 20,8кв.м, за ОСОБА_45 ; - квартиру АДРЕСА_22 , загальною площею 21,4кв. м, за ОСОБА_94 ; - квартиру АДРЕСА_22 , загальною площею 27,3кв.м, за ОСОБА_47 ; - квартиру АДРЕСА_23 , загальною площею 57,2кв.м, за ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 ; - квартиру АДРЕСА_24 , загальною площею 47,6кв.м, за ОСОБА_52 , ОСОБА_53 ; - квартиру АДРЕСА_25 , загальною площею 53,1кв.м, за ОСОБА_54 ; - квартиру АДРЕСА_26 , загальною площею 46,75кв.м, за ОСОБА_55 , ОСОБА_56 - квартиру АДРЕСА_27 , загальною площею 42,2кв.м, за ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , - квартиру АДРЕСА_28 , загальною площею 43,3кв.м, за ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 ; - квартиру АДРЕСА_29 , загальною площею 46,9кв.м, за ОСОБА_62 , ОСОБА_63 ; - квартиру АДРЕСА_30 , загальною площею 46,3кв.м, за ОСОБА_64 ; - квартиру АДРЕСА_31 , загальною площею 41,9кв.м, за ОСОБА_65 , ОСОБА_66 ; - квартиру АДРЕСА_32 , загальною площею 48,4кв.м, за ОСОБА_67 , ОСОБА_68 - квартиру АДРЕСА_33 , загальною площею 24,17кв.м, за ОСОБА_69 ; - квартиру АДРЕСА_34 , загальною площею 42,0кв.м, за ОСОБА_70 ; - квартиру АДРЕСА_35 , загальною площею 41,88кв.м, за ОСОБА_71 - квартиру АДРЕСА_36 , загальною площею 41,88кв.м, за ОСОБА_72 ; - квартиру АДРЕСА_37 , загальною площею 36,9кв.м, за ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 ; - квартиру АДРЕСА_38 , загальною площею 45,8кв. м, за ОСОБА_76 , ОСОБА_77 ; - квартиру АДРЕСА_39 , загальною площею 46,5кв.м, за ОСОБА_78 , ОСОБА_79 ; - квартиру АДРЕСА_40 , загальною площею 23,3кв.м, за ОСОБА_80 ; - квартиру АДРЕСА_41 , загальною площею 34,17кв.м, за ОСОБА_81 ; - квартиру АДРЕСА_42 , загальною площею 45,44кв. м, за ОСОБА_82 ; - квартиру АДРЕСА_43 , загальною площею 44,67кв.м, за ОСОБА_83 ; - квартиру АДРЕСА_44 , загальною площею 59,7кв.м, за ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 ; - квартиру АДРЕСА_45 , загальною площею 29,63кв.м, за ОСОБА_87 ; - квартиру АДРЕСА_46 , загальною площею 42,09кв.м, за ОСОБА_88 ; - квартиру АДРЕСА_47 , загальною площею 24,0кв.м, за ОСОБА_89 ; - квартиру АДРЕСА_48 , загальною площею 19,4кв.м, за ОСОБА_90 ; - квартиру АДРЕСА_49 , загальною площею 19,4кв. м, за ОСОБА_91 ; - квартиру АДРЕСА_50 , загальною площею 65,1кв.м, за ОСОБА_92 . Рішення мотивовано тим, що оскільки позивачі постійно мешкають та зареєстровані у гуртожитку, це є підставою для набуття ними права власності на квартири. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року в частині визнання права власності ОСОБА_71 на квартиру107 у будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_95 на квартиру АДРЕСА_34 скасовано, ухвалено нове рішення про відмові в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2014 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року в частині визнання права власності ОСОБА_80 на квартиру АДРЕСА_40 змінено, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 грудня 2014 року рішення Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2014 року щодо визнання права власності ОСОБА_96 на квартиру108 у будинку АДРЕСА_1 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року змінено. В задоволенні позовів ОСОБА_96 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_36 та ОСОБА_82 про задоволення права власності на квартиру АДРЕСА_42 відмовлено. Ухвалою Московського районного суду від 27 лютого 2013 року у вищевказаному рішенні суду було виправлено описку. 23 березня 2016 року не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій вказала, що участі у справі не приймала, оскаржуваним рішенням порушуються його права на квартиру АДРЕСА_14 в частині визнання права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_31 . Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року залишено без змін. 23 березня 2017 року не погоджуючись з таким рішенням суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій вказав, що участі у справі не приймав, оскаржуваним рішенням порушуються його права на квартиру АДРЕСА_50 в частині визнання права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_92 . Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 жовтня 2017 року скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_97 та ОСОБА_98 на рішення апеляційного суду Харківської області від 04 лютого 2015 року - закрито. Відповідно до п.п. 1, 2, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам оскаржене рішення суду частково не відповідає Згідно ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Колегія суддів касаційного суду не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_31 та ОСОБА_92 , та в цій частині направив справу для перегляду справи в апеляційному порядку, в першу чергу, підлягає встановленню чи порушені оскарженим судовим рішенням права чи інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити у частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_14 за ОСОБА_31 , відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_31 . Вказала, що вона не приймала участі у справі, проте вважає, що рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 червня 2011 року порушує її законні права та інтереси Зазначила, що відомості стосовно проживання ОСОБА_31 в квартирі АДРЕСА_51 , зазначені в довідці, виданій 11 січня 2011 року ФЛП ОСОБА_49 , не відповідають дійсності; на даний час власником цієї квартири є ОСОБА_99 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23 грудня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Свергуновою В.А. за реєстровим № 2548. ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року просив суд апеляційної інстанції рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року змінити, в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_50 за ОСОБА_92 скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити у визнанні права власності на квартиру АДРЕСА_50 . Апеляційна скарга мотивована тим, що він не приймав участі у справі, проте вважає, що рішення Московського районного суду міста Харкова від 02 червня 2011 року порушує його законні права та інтереси, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказав, що суд першої інстанції своїм рішенням позбавив його можливості захистити свої права та охоронювані законом інтереси на житло, що складається з кімнат за нумерацією №392,393,394 (після зміни нумерації квартира АДРЕСА_50 , в якому він мешкає зі своєю родиною з вересня 2003 року та був зареєстрований з 01.10.2003 року по дійсний час. Зазначив, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на тому, що особи (позивачі) по справі, в тому числі ОСОБА_92 постійно мешкають та зареєстровані у гуртожитку в АДРЕСА_1 , саме ОСОБА_92 в квартирі АДРЕСА_52 , загальною площею 65,1 кв.м. Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження цього факту, як то ордер на житлову площу в цьому будинку, будь-який договір стосовно користування житловою площею в будинку, квитанції на оплату комунальних послуг за цією адресою, тощо. В іншій частині рішення не оскаржив. Отже, аргументи апеляційних скарг зводяться до незгоди з рішенням Московського районного суду міста Харкова від 02 червня 2011 року та ухвалами апеляційного суду Харківської області від 08 листопада 2016 року та від 24 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання права власності за ОСОБА_31 на квартиру АДРЕСА_51 та за ОСОБА_100 на квартиру АДРЕСА_53 . Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне. Матеріали справи свідчать, що гуртожиток АДРЕСА_1 перебував на балансі Відкритого акціонерного товариства «Трест Південзахіденергобуд». Встановлено, що у відповідності до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд», затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 08.09.1995р. за № 353-Р, гуртожиток по АДРЕСА_2 , який знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об`єкт державної власності. Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. за № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не увійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство. Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.1998 р. були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства. Вказаний гуртожиток було передано на баланс новоутвореного КП «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд». Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного із статутних фондів новостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд». Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області № від 19.12.2007 р. вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку. Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878-6 від 17.04.2009 р. за інформацією Головного управління статистики в Харківській області (звіт 1-Житловонд) встановлено, що колективне підприємство житлово-комунального господарства «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили свою діяльність станом на 01.01.2008 р. і неможливо, також, визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшому не дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Рішенням загальних зборів акціонерів від 25 березня 1998 року прийняті зміни до статуту, у зв`язку з чим даний гуртожиток передано на баланс новоутвореного Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд». Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 1278 від 19 грудня 2007 року будівлю АДРЕСА_1 виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус житлового будинку, у зв`язку з чим його мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 24 січня 2013 року, зокрема, визнано право власності на квартиру АДРЕСА_54 за ОСОБА_31 . В подальшому ОСОБА_31 здійснив відчуження зазначеної квартири загальною площею 42, 40 кв. м.,у тому числі житловою площею 30, 2 кв. м., ОСОБА_101 , який 23 грудня 2013 року продав вказане житло ОСОБА_99 . Договір купівлі-продажу посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Свергуновою В.А. за реєстровим № 2548. Право власності ОСОБА_99 належним чином зареєстровано. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2011 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 31 серпня 2012 року, зокрема, визнано право власності на квартиру АДРЕСА_55 за ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року порушуються її права, ОСОБА_1 звернулася у суд з апеляційною скаргою. Зокрема зазначила, що вважає себе власницею квартири, яка складається з двох кімнат площами 12, 7 кв. м. та 12, 6 кв. м., оскільки це встановлено рішенням Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2011 року. Загальна площа цього житла складає 56, 9 кв. м. Разом з тим, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року ухвалу Московського районного суду від 31 серпня 2012 року, якою була змінена площа квартири АДРЕСА_56 з 43, 97 кв. м. до 56, 9 кв. м., скасовано, справу направлено до того ж суду на новий розгляд. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 03 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2016 року, в задоволенні заяви про виправлення описок в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2011 року відмовлено. На даний час ухвала про виправлення описки не постановлена. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_102 пояснили, що питання про виправлення описок в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 01 грудня 2011 року вирішувалось за заявою Харківської міської ради, яка в матеріалах справи відсутня. При цьому в матеріалах цивільної справи № 2-6920/11 в томі 2 на а. с. 260-262 є заява про виправлення описок, у тому числі по квартирі АДРЕСА_57 , без реєстрації та відповідних реквізитів суду, підписана ОСОБА_92 , який на той час не був представником ОСОБА_1 та ОСОБА_103 . Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 квітня 2016 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_102 про відновлення частково втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-6920/11 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_104 та інших до Харківської міської ради про визнання права власності. Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 травня 2016 року відкрито касаційне провадження, а цивільна справа № 2-6920/11 витребувана з Московського районного суду м. Харкова. Справа розглянута в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги щодо реєстрації ОСОБА_31 в квартирі АДРЕСА_58 не можуть бути прийняті до уваги. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року позов ОСОБА_99 задоволено частково. Усунуто ОСОБА_99 перешкоди у користуванні належною їй на праві власності квартирою АДРЕСА_14 , зобов`язавши ОСОБА_1 , ОСОБА_104 не чинити перешкод в користуванні квартирою. Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року рішення районного суду в частині задоволення позову скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_99 відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 25 лютого 2015 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року та рішення Апеляційного суду Харківської області від 27 жовтня 2014 року скасовано, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому суд касаційної інстанції вказав, що наявність у технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_56 кімнати площею 12, 7 кв. м. не може бути підставою для позбавлення права власності позивача ОСОБА_99 на кімнату площею 13, 0 кв. м. у квартирі АДРЕСА_51 за тією ж адресою, яка зазначена в договорі купівлі-продажу. Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у відповідності до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд» гуртожиток по АДРЕСА_1 який знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність як об`єкт державної власності. Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку не увійшла до статутних фондів новостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд». Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області від 19 грудня 2007 року вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку. Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_105 вселився у кімнату № НОМЕР_1 гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за вказаною адресою. Разом з ним за цією ж адресою проживають та зареєстровані його дружина ОСОБА_1 , діти: ОСОБА_104 , ОСОБА_106 , Вказані обставини підтверджуються копіями документів: паспортів, рішень, ордеру, виписку з наказу, довідки з місця роботи (а.с.94-95 т.7, 102-104,105-106,107,108,154-155,156,157,158,159). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_31 не надано належних і допустимих доказів, що йому виділялася якась кімната для проживання, він значиться зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_58 (а,с.178 т.1) Враховуючи те, що рішенням вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_1 , яка не приймала участі у справі, рішення суду в частині визнання права власності за ОСОБА_31 на квартиру АДРЕСА_14 , загальною площею 49,19 кв.м підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позовних вимог в цій частині. ОСОБА_2 вселився у кімнату № НОМЕР_2 гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за вказаною адресою (а.с.116т.8). Разом з ним за цією ж адресою проживають та зареєстровані його син ОСОБА_107 , Вказані обставини підтверджуються копіями документів: копія паспорта, договору найму жилого приміщення, довідка про зареєстрованих осіб, довідка про склад сім`ї (а.с.110-111,112,113,114,115,116,117 на зв. т.8). Як вбачається по справі, згідно матеріалів справи та відповідно до копії його паспорта ОСОБА_92 був по справі представником позивачів, у кв. АДРЕСА_50 .Широнінців ніколи не проживав та зареєстрованим не був. Значиться зареєстрованим за адресою АДРЕСА_59 (а.с.159,160-183). Відповідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Обов`язок діяти лише в інтересах довірителя означає, що повірений під загрозою застосування визначених ст. 238 ЦПК України наслідків повинен уникати ситуацій, у яких би виникав конфлікт інтересів. Таким чином, доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження. Виходячи з наведеного, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права, тому згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції змінює оскаржене рішення суду, часткове його скасовує, та ухвалює нове рішення про відмову у позові в частині визнання права власності за ОСОБА_92 на квартиру АДРЕСА_52 та за ОСОБА_31 на квартиру АДРЕСА_51 . Частинам 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення, або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Тому, з ОСОБА_31 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 610 грн., а з ОСОБА_92 на користь ОСОБА_108 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 330 грн. (а.с. 83 т.7, а.с. 102 т.8). Керуючись ст.ст.268, 367, 368, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст.376, 381-384, 388,389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 -задовольнити. Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року змінити. В частині визнання права власності за ОСОБА_92 на квартиру АДРЕСА_50 , загальною площею 65,1 кв.м скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. В частині визнання права власності за ОСОБА_31 на квартиру АДРЕСА_14 , загальною площею 49,19 кв.м скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_31 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 610 грн. Стягнути з ОСОБА_92 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 330грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 24 грудня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В.Бурлака. О.М.Хорошевський.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»