Постанова Київський апеляційний суд № 757/29156/21-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 757/29156/21 Головуючий у І-й інстанції - Білоцерківець О.А. апеляційне провадження № 33/824/4751/2021 Доповідач Заришняк Г.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2021 року Суддя Київського апеляційного суду Заришняк Г.М. при секретарі Діденку А.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Федорова Дмитра Сергійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,- за ст.124 та ч.1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ : Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та застосованоадміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 454 гривні. Як зазначено в постанові судді, ОСОБА_1 21.04.2021р. о 19 год. 15 хв. у м. Києві на бул. Лесі Українки, 14, керуючи автомобілем марки «БМВ», д.н.з.НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, разом з тим порушив вимоги п. 2.3 (б), 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольцваген», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_2 ). У результаті дорожньо-транспортної події автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідальність за вказані адміністративні правопорушення передбачена ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, адвокат Федоров Д.С., діючий в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за за ч.1 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В іншій частині постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року у даній справі залишити без змін. При цьому вказував, що судом першої інстанції не було здійснено повного та всебічного дослідження обставин справи, дана помилкова оцінка встановленим обставинам та покладено в основу винуватості ОСОБА_1 недопустимі докази. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його адвокат Федоров Д.С., підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Вивчивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків. Постанова суду першої інстанції в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не оскаржується, в цій частині ОСОБА_1 свою вину визнає, тому постанова Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, апеляційним судом не переглядається. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, з об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини. Так, суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних у справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2021 року, письмовими поясненнями, відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що інспектором патрульної поліції було виконано усі вимоги законодавства при пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у момент виявлення стану такого сп`яніння, направленням на огляд ОСОБА_1 - водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, розпискою, наданою власноручно ОСОБА_1 про те, що він зобов`язується не сідати за кермо на 24 години. З вказаної розписки також слідує, що співробітниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти тест на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, але останній відмовився, з тих підстав, що вдома залишилась сама 1,5 місячна дитина і йому терміново потрібно було їхати додому. На пропозицію працівників патрульної служби пройти медичний огляд після заїзду до ОСОБА_1 додому, останній відмовився. Вказані події були зафіксовані на відео БК АА-00347. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Виявлені працівниками поліції 21 квітня 2021 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п.п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, повністю узгоджуються з дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 21 квітня 2021 року за участю ОСОБА_1 , а тому доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне порушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не є належним доказом, не заслуговують на увагу. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції, в порушення вимог ч.4 ст. 266 КУпАП та п.9 Розділу 2 Інструкції від 09.11.2015 року №1452/735, не забезпечили доставку ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров`я на протязі двох годин, з моменту виявлення підстав для його проведення, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки час дорожньо-транспортної пригоди не є безумовним відліком часу виявлення ознак сп`яніння. Дані доводи також спростовуються наявним в матеріалах адміністративної справи направленням ОСОБА_1 на огляд у медичний заклад «Соціотерапія». При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості самостійно пройти огляд у закладі охорони здоров`я на наявність або відсутність у нього стану наркотичного сп`яніння. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не проводилась безперервна відеофіксація обставин виявленого правопорушення, що є порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18 грудня 2018 року № 1026, а фрагменти відеозапису спілкування поліцейських з ОСОБА_3 є порушенням Інструкції, і їх зміст об`єктивно не підтверджує відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки вказане не спростовує вини у вчиненому правопорушенні. Отже, саме по собі не визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує встановлених судом обставин. Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, суд приходить до висновку, що твердження ОСОБА_1 щодо своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а тому розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, як про те ставилось питання в апеляційній скарзі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Федорова Дмитра Сергійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя : Заришняк Г.М.