Постанова Київський апеляційний суд № 759/9639/18

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 грудня 2021року м. Київ Справа №759/9639/20 Провадження № 22-ц/824/11832/2021 Резолютивна частина постанови оголошена 16 грудня 2021 року Повний текст постанови складено 21грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Журавльова Д.Д. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , подану адвокатом Богдан Оленою Олександрівною, ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про усиновлення дитини,- В С Т А Н О В И В: Заявник звернувся до суду з даною заявою про усиновлення. В обґрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано Дніпровським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за відповідним актовим записом №

784. Батько дитини, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , має намір усиновити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вони з дружиною та ОСОБА_6 проживають однією сім`єю в квартирі, де для дитини створені належні умови для проживання. Дитина сприймає позивача як батька, оскільки іншого батька він не пам`ятає, дитина забезпечена всім необхідним для духовного та фізичного розвитку, відвідує дошкільний навчальний заклад та різні додаткові заняття. ОСОБА_1 працює в ТОВ «ВК «РВТ-Майстер менеджером зі збуту з 03.10.2016р. та має стабільний дохід. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Зокрема, прийнято рішення про усиновлення заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт НОМЕР_1 виданий 07.04.2011 року Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, місце народження - місто Київ) громадянином України, - малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Україна, м. Київ. Також, цим рішенням суду, зобов`язано Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести зміни в актовий запис про народження дитини № 107 від 18.01.2013 року, (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 ), складений відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_6 , змінивши прізвище з « ОСОБА_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по-батькові з « ОСОБА_9 » на « ІНФОРМАЦІЯ_10 », в графі «батько» виключити « ОСОБА_5 » та записати « ОСОБА_1 », власне ім`я дитини, її повну дату народження, місце народження та графу «мати» залишити без змін. Після внесення змін до актового запису про народження видати нове свідоцтво про народження дитини. Постановою Київського апеляційного суду від 26.06.2019 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 08 квітня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 8 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про усиновлення дитини, задоволено частково. Дозволено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Києва, громадянину України усиновити малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В іншій частині заяви ОСОБА_1 , відмовлено. В силу ст. 232 СК України зберегти правовий зв`язок між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та його бабою ОСОБА_3 , ( АДРЕСА_1 ) та дідом ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ). Відмовити у внесенні змін в актовий запис № 107 від 18 січня 2013 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо прізвища та по батькові дитини. Залишити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвище « ОСОБА_7 », ім`я та по батькові « ОСОБА_9 ». Не погоджуючись з рішенням суду, представником заявника адвокатом Богдан О.О. подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Усиновити заявником ОСОБА_1 малолітнього ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Зобов`язати Подільський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві внести зміни в актовий запис про народження №107 від 18.03.2013 (свідоцтво про народження НОМЕР_2 ), складений відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м.Києві на ОСОБА_6 , змінивши прізвище з « ОСОБА_7 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по батькові з « ОСОБА_9 » на « ІНФОРМАЦІЯ_10 », в графі «батько» виключити « ОСОБА_5 » та записати « ОСОБА_1 » власне ім`я дитини, її повну дату народження, місце нвродження та графу «мати» залишити без змін. Після внесення змін до актового запису про народження видати нове свідоцтво про народження дитини. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Судом неповно та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки, неправильно визначено відповідно до встановлених обставин, правовідносини. Представником заінтересованих осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвокатом Подкопаєвою І.А. подано відзив на апеляційну скаргу, подану адвокатом Богдан О.О., в якій вона заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви про зміну прізвища та імені дитини та збереженні правового зв`язку із бабою та дідом залишити без змін. Крім того, не погоджуючись з рішенням суду, заінтересованою особою ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду в частині задоволення заяви про усиновлення відмовити повністю, посилаючись на те, що рішення суду в частині усиновлення дитини було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з допущенням неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів по справі, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Богдан О.О. подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в якому зазначила, що заявник ОСОБА_1 заперечує проти апеляційної скарги, вважає зміст апеляційної скарги є таким, що не відповідає вимогам закону, моралі та найвищим інтересам дитини, є втручанням в його особисте життя, особисте життя дитини. В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 його представник адвокат Богдан О.О. та заінтересовна особа ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги представника заявника адвоката Богдан О.О. та заперечували проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 ОСОБА_4 , адвокат Подкопаєва І.А., Лихоступ С.В. підтримали доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 та заперечували проти доводів апеляційної скарги представника заявника адвоката Богдан О.О. Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, Подільський районний у м.Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, а тому колегія суддів вважаї можливим розглянути справу за їх відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , виданого 18 січня 2013 року відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, народився ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 15). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстровано Дніпровським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, за відповідним актовим записом № 784 (т.1 а.с. 16). Відповідно до свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 помер (т.1 а.с. 23). Відповідно до висновку про стан здоров`я від 14.05.2018 року та 01.02.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є здоровим. Згідно з договором оренди квартири від 26 листопада 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 проживають за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 24). З акту обстеження умов проживання, затвердженого Службою у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації вбачається, що в орендованій квартирі проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 . У квартирі створено належні умови для проживання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с. 20). Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 07 травня 2018 року, ОСОБА_2 дає згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_6 її чоловіком ОСОБА_1 (т.1 а.с. 17). Крім того, як вбачається з довідки про доходи КВ «РВТ-Майстер», ОСОБА_1 займає посаду менеджера зі збуту (т.1 а.с. 13). На підставі довідки, виданої для усиновлення Департаментом інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 15 травня 2018 року до кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває (т.1 а.с. 12). Згідно з висновком від 01 серпня 2018 року № 107-40/5378 Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає усиновлення малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянином України ОСОБА_1 доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини (т.1 а.с. 92-93). Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно із статтею 20 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою. Держави-учасниці відповідно до своїх національних законів забезпечують зміну догляду за дитиною. Такий догляд може включати, зокрема усиновлення. Частиною першою статті 21 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці, які визнають і/чи дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку. На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини. Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, ратифікованої Верховною Радою України 15 лютого 2011 року (далі - Конвенція про усиновлення дітей), компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини. У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами. Усиновлення є прийняттям усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (стаття 207 СК України). Усиновлення здійснюється на підставі рішення суду (частина перша статті 207 СК України) і вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення (стаття 225 СК України). Порядок розгляду судом справ про усиновлення врегульовано главою 5 Розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України - «Розгляд судом справ про усиновлення». Статтею 211 СК України визначено, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п`ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Якщо такі особи проживають однією сім`єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв`язку з усиновленням втрачають правовий зв`язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується. У статті 212 СК України передбачено, що не можуть бути усиновлювачами особи, які: 1) обмежені у дієздатності; 2) визнані недієздатними; 3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім`ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; 5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері; 6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; 7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); 8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; 9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини; 10) були засуджені за злочини проти життя і здоров`я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; 11) за станом здоров`я потребують постійного стороннього догляду; 12) є особами без громадянства; 13) перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини. Відповідно до статті 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених СК України, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини (частина друга статті 224 СК України). Проаналізувавши надані заявником дані про свою особу, враховуючи пояснення учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про усиновлення малолітнього ОСОБА_6 слід відмовити, з огляду на таке. Відповідно до п.

22. Постанови Кабінету Міністрів України №905 від 08 жовтня 2008 року (із змінами та доповненнями) «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей», Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради за місцем проживання. Заяву повинно бути написано в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчено ним. У заяві зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання - адреса кожного з них), дані паспорта громадянина України, номер телефону та електронна адреса. У разі коли один із подружжя не може особисто з`явитися до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік). Разом із заявою подаються такі документи: копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу; довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органами ДФС. У разі коли усиновлювачами є сімейна пара, довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами ДФС, може подавати один із подружжя, який має постійний дохід; копія свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі; висновок про стан здоров`я кожного заявника, складений за формою згідно з додатком 3; засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством; довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС; копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням; довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров`я дітей, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У разі коли громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається. Копії документів, зазначених у підпунктах 1, 3 і 7 цього пункту, засвідчуються працівником служби у справах дітей, який здійснює приймання документів. У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров`я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним із подружжя. Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені в цьому пункті. Витребування у заявників документів, не зазначених у цьому пункті, не допускається. Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством. Як убачається з матеріалів справи, протягом вересня-листопада 2018 року ОСОБА_1 05 вересня 2018 року та 11 жовтня 2018 року звертався до центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва в зв`язку з погіршенням стану здоров`я (т.1 а.с.121,122). Згідно виписки №13465 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 перебував в нейрорірургічному відділенні Державної комунальної установи «Олександрівська клінічна лікарня м.Києва» на стаціонарному лікуванні з 06 вересня 2018 року по 17 вересня 2018 року (т.1 а.с.124). Заявник скаржився на головокружіння, нудоту, порушення ходи. На фоні лікування стан хворого покращився, проте 15 вересня 2018 року хворий розширив режим, в результаті чого піднявся артеріальний тиск 180/190 мм.рт.ст., з`явилася нудота, багатократна блювота, системне головокружіння. Для подальшого лікування хворий переведений у відділення реанімації, де стан хворого стабілізувався. Хворому призначено медикаментозне лікування. Відповідно до довідки, виданої Державною комунальною установою «Олександрівська клінічна лікарня м.Києва» від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_11 з 17 вересня 2018 року по 21 вересня 2018 року перебував на лікуванні в нейрохірургічному відділенні (т.1 а.с.89). Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого, ОСОБА_1 перебував в неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №18 на стаціонарному лікуванні з 12 жовтня 2018 року по 22 жовтня 2018 року (т.1 а.с.125). При цьому заявник скаржився на легке похитування, швидку втомлюваність. Відповідно до довідки від 15 листопада 2018 року, ОСОБА_1 перебував на лікуванні в неврологічному відділенні ДП «Клінічний санаторій «Жовтень» (т.1 а.с.218). Заявником ОСОБА_1 до суду надано копії висновків про стан здоров`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.9) від 14 травня 2018 року, від 01 лютого 2019 року (т.1 а.с.254) та від 25 серпня 2021 року (т.3 а.с.146), відповідно до яких встановлено остаточний висновок - працювати може та - здоровий, працювати може. Надані висновки не містять даних, які б свідчили що ОСОБА_1 за своїм станом здоров`я не має перешкод в усиновленні дітей. Разом з тим, відповідно до Висновку Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації (т.1 а.с.92,93), зазначено, що відповідно до висновку про стан здоров`я від 14 травня 2018 року громадянин ОСОБА_1 протипоказань щодо усиновлення дитини не має, що свідчить, що висновок Святошинської районної в місті Києві Державної адміністрації суперечить змісту Висновку про стан здоров`я ОСОБА_1 . За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про усиновлення, оскільки судом першої інстанції не в повній мірі з`ясовано обставини справи та не надано їм належної оцінки. Керуючись ст.ст.268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Богдан Оленою Олександрівною - задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 25 травня 2021 року - скасувати. ОСОБА_1 відмовити в задоволенні заяви про усиновлення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна