Постанова 4803 № 211/88/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10603/21 Справа № 211/88/21 Суддя у 1-й інстанції - Середня Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м.Кривий Ріг Справа № 211/88/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довбня Олександр Володимирович, на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року, яке ухвалено суддею Середньою Н.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 18 жовтня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . 02.11.2020 року, з вини відповідачів, які є власниками квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, трапилось залиття його квартири. Відповідно до складеного ТОВ «Комбінат благоустрою» акту, залиття відбулося внаслідок недбалості власника квартири АДРЕСА_2 затоплення виникло через витік води з радіатора, де був відкритий кран для розповітрювання. Затоплення виникало неодноразово з вини мешканця квартири АДРЕСА_2 , в ТОВ «Комбінат благоустрою» не надходило заяв з приводу протікання комунікацій. Висновком судового експерта від 19.11.2020 року вартість відновлювальних робіт після залиття його квартири складає 46 571,00 грн. Враховуючи завдану відповідачами матеріальну шкоду, яку добровільно вони відшкодовувати йому відмовляються, оскільки їх неправомірними діями йому було завдано також моральної шкоди, яка виразилась в негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна, порушенням звичного ритму життя, витрачання часу для збирання документів з метою захисту своїх прав, та яку він оцінює в 10 000,00 грн. Посилаючись на викладене, просив суд: стягнути з відповідачів відшкодування завданої залиттям його помешкання з вини відповідачів матеріальної шкоди в сумі 46571,00 грн. та моральну шкоду 10000,00 грн. Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довбня О.В., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано правові висновки, викладені у постанові від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16, згідно яких у справах щодо відшкодування шкоди саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Наполягає на тому, що ним було надано належні та допустимі докази щодо затоплення його квартири та причин залиття - витік води з радіатора у квартирі АДРЕСА_2 . Недоліки Акта про залиття, на які вказав суд першої інстанції, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наявність доказів щодо затоплення квартири та пошкодження майна позивача. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 28.04.2017 року, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14). Відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3 (а.с. 16-17). 02 листопада 2020 року у квартирі АДРЕСА_2 за вищезазначеною адресою відбувся витік води з батареї, де був відкритий кран для розповітрювання, внаслідок чого відбулося залиття квартири АДРЕСА_4 у цьому ж будинку. Згідно Акту обстеження квартири від 02 листопада 2020 року, затвердженого директором ТОВ «Комбінат благоустрою», встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку води з батареї, де був відкритий кран для розповітрювання в квартирі АДРЕСА_2 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Відповідно до акту, встановлено наступні пошкодження: коридор мокрі затемнені плями на стінах та стелі, мокрий ламінат на підлозі, стеля натяжна; дитяча спальня мокрі залиті плями на стелі (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі; зала залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), залита електропроводка, меблі, натяжна стеля пошкоджена; велика спальня залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі, пошкоджена електропроводка та люстра (а.с. 17-19). Відповідно до висновку будівельно-технічного дослідження № 81-20, складеного 19 листопада 2020 року судовим експертом Бихно М.В. щодо визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт після залиття квартири АДРЕСА_1 , по заяві ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року, вартість відновлювального ремонту становить 46 571,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 20-49). Встановивши, що Акт від 02 листопада 2020 року складено з порушенням вимог пункту 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки власники чи мешканці квартири АДРЕСА_2 не були присутні під час складання Акта обстеження квартири від 02 листопада 2020 року та комісія не оглянула приміщення квартири АДРЕСА_2 , з якої, можливо, відбулося залиття квартири АДРЕСА_4 , не встановила особу, з вини якої сталося залиття квартири позивача, та його причину, із зазначенням місця протікання, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року) Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно Акту обстеження квартири від 02 листопада 2020 року, затвердженого директором ТОВ «Комбінат благоустрою», встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1 відбулось внаслідок витоку води з батареї, де був відкритий кран для розповітрювання в квартирі АДРЕСА_2 за цією ж адресою, власниками якої є відповідачі. Відповідно до акту, встановлено наступні пошкодження: коридор мокрі затемнені плями на стінах та стелі, мокрий ламінат на підлозі, стеля натяжна; дитяча спальня мокрі залиті плями на стелі (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі; зала залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), залита електропроводка, меблі, натяжна стеля пошкоджена; велика спальня залиті шпалери, стеля (стеля натяжна), мокрий ламінат на підлозі, пошкоджена електропроводка та люстра. Мешканці квартири АДРЕСА_2 свою вину визнають (а.с. 17-19). Зазначений Акт є належним та допустим доказом у справі, який підтверджує факт затоплення квартири АДРЕСА_4 , власником якої є позивач, з квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище, співвласниками якої, згідно правовстановлюючих документів, є відповідачі по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які й мають відшкодовувати завдану у зв`язку з цим шкоду. Доказів на спростування цього доказу відповідачі суду не надали, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, клопотання про проведення відповідної судової експертизи для з`ясування можливої причини затоплення квартири позивача перед судом не ставили, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача у цій частині. За таких обставин, саме на відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покладається обов`язок з відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 . Згідно частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як слідує з Висновку будівельно-технічного дослідження № 81-20, складеного 19 листопада 2020 року судовим експертом Бихно М.В. щодо визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт після залиття квартири АДРЕСА_1 , по заяві ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року, вартість відновлювального ремонту становить 46 571,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 20-49). При цьому, відповідачами, як в суді першої інстанції, та і в суді апеляційної інстанції, не ставилось питання про призначення судової експертизи щодо визначення розміру збитків, а колегія суддів приймає, як належний та допустимий доказ Висновок будівельно-технічного дослідження № 81-20 щодо вартості завданих збитків внаслідок залиття квартири, який не спростовано. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, у розмірі 46 571,00 грн. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Так, статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що внаслідок пошкодження майна позивача, порушився його звичний життєвий уклад, він був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, внаслідок чого переносив душевні та моральні страждання, колегія судді дійшла висновку, що, в даних обставинах, з урахуванням принципів розумності і справедливості, визначений позивачем розмір моральної шкоди в 10 000,00 гривень є завищеним, у зв`язку з чим колегія суддів стягує моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., що є справедливим у даній ситуації. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, за проведення будівельно-технічного дослідження позивачем ОСОБА_1 сплачено 4 999,00 грн. (а.с. 50) та ці судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів у повному обсязі, з огляду на задоволення позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди. При цьому, нормами ЦПК України не передбачено можливості солідарного стягнення судового збору з відповідачів у справі, а тому колегія суддів стягує судові витрати у розмірі 4 999,00 грн., понесені на проведення будівельно-технічного дослідження, з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у рівних частинах, на користь позивача ОСОБА_1 , тобто по 1 666,33 грн. Крім того, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 2 065,70 грн., тобто пропорційно до задоволених вимог (908 грн. (судовий збір, що сплачений за подання позовної заяви, в межах визначених Законом України «Про судовий збір» - а.с. 1) + 1 362,00 грн. (судовий збір, що сплачений за подання апеляційної скарги, в межах визначених Законом України «Про судовий збір» - а.с. 123) = 2 270,00 грн.; 2 270,00 грн. х 91% (задоволені вимоги у відсотковому співвідношенні до заявлених вимог) = 2 065,70 грн.), що становить по 688,57 грн. з кожного. Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Довбня Олександр Володимирович, задовольнити частково. Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2021 року -скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 46 571 (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири, 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок та на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) гривень 33 (тридцять три) копійки, а всього 2 354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) гривні 90 (дев`яносто) копійок. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок та на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) гривень 33 (тридцять три) копійки, а всього 2 354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) гривні 90 (дев`яносто) копійок. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені на оплату судового збору у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок та на проведення будівельно-технічного дослідження у розмірі 1 666 (одна тисяча шістсот шістдесят шість) гривень 33 (тридцять три) копійки, а всього 2 354 (дві тисячі триста п`ятдесят чотири) гривні 90 (дев`яносто) копійок. В задоволенні інших позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 23 грудня 2021 року. Головуючий: Судді: