Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 751/8146/21
від 23.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 751/8146/21 Суддя (судді) першої інстанції: Карапута О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капітана поліції Думича Андрія Анатолійовича, Управління патрульної поліції у Чернігівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати скасувати постанову Управління патрульної поліції в Чернігівській області від 19.08.2021, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн. за частиною 4 статті 126 КУпАП. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що його притягнуто до адміністративної відповідальності, за те що 19.08.2021 він керував транспортним засобом з номерним знаком НОМЕР_1 . Проте, він в цей день не перебував за кермом вказаного транспортного засобу, а орган поліції не встановив цей факт належним чином. Доказів відеофіксації або фотофіксації порушення працівником поліції надано не було. Відтак, відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що надані Управлінням патрульної поліції у Чернігівській області докази не є належними, оскільки жодне з відео не містить фіксації фактів керування транспортним засобом саме позивачем, наявності вимоги патрульних поліцейських про зупинку, невиконання вимоги патрульних поліцейських про зупинку. Наголошує, що жодного доказу перебування позивача в статусі водія матеріали постанови та справи не містять. Оскільки обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом виникає виключно у водія, зважаючи на те, що позивач не перебував у такому статусі, то відповідно відсутні підстави стверджувати про порушення останнім пункту 2.1 ПДР та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП. Перевіривши повноту встановлення судом попередньої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом встановлено, що 19.08.2021 інспектором взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 148015 про притягнення до адміністративної відповідальності за частинами 1, 4 статті 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400,00 грн. За змістом постанови ОСОБА_1 19.08.2021 о 16 год. 54 хв., у м. Чернігові по вул. Любецька, 21, кермував автомобілем Audi A4, номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1 «б» ПДР, при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.10.2020 терміном на 12 місяців, чим порушив вимоги пункту 2.1 «а» ПДР. Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб. У відповідності до частини 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За приписами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Звертаючись до фактів цієї справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами 1, 4 статті 126 КУпАП, у зв`язку з відсутністю при собі реєстраційного документа на транспортний засіб та керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Факт відсутності реєстраційного документа на транспортний засіб та права керування транспортними засобами на момент винесення оскаржуваної постанови позивачем не заперечується, відтак, в силу положень частини 1 статті 78 КАС України не підлягає доказуванню. Натомість, позивач стверджує, що він не перебував за кермом транспортного засобу, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Таким чином, дослідженню та встановленню підлягає факт перебування / не перебування позивача за кермом транспортного засобу. На підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 126 КУпАП Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції надано відеоматеріали з бодікамер поліцейських - Б/К СВ №00050, №00026, відомості про які, у відповідності до пункту 4 частини 2 статті 283 КУпАП, містяться у оскаржуваній постанові, що вказує на допустимість таких доказів у розумінні статті 74 КАС України. Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Дослідивши зміст наданих відповідачем доказів, колегію суддів встановлено, що на відео №17.21 починаючи з 01 хв. 45 сек. позивач зазначає: «я получается смотрю, … они мигалки далеко врубили, начинают за мной гнаться, я поехал во дворы, ну сваливал короче, … они знают, что у меня прав нет», що підтверджує перебування позивача за кермом. Отже, керування позивачем транспортним засобом підтверджено належними та допустимими доказами. За такого правового регулювання та обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1, 4 статті 126 КУпАП. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 листопада 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко