Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 947/32116/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2021 р.м. ОдесаСправа № 947/32116/20 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 15.04.2021 року; Головуючий в 1 інстанції: Огренич І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Димерлія О.О. Танасогло Т.М. За участю: секретаря Іщенка В.О. апелянта ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Серії ЕАМ №3326203 від 26.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування позову зазначено, що висновки поліцейського про порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості та не виконання вимог дорожнього знаку 3.29, не відповідають дійсності та є необґрунтованими. Фактично, швидкість руху автомобіля була зафіксована поліцейським на ділянці дороги, на яку відповідні обмеження швидкості не поширювалось. Зазначені обставини у сукупності, а також те, що виявлене правопорушення не підтверджено належними доказами, та розгляд справи про правопорушення відбувся не в установленому порядку, свідчать про неправомірність рішення відповідача, наявність підстав для його скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що інспектор патрульної поліції, здійснюючи контроль за дотриманням Правил дорожнього руху, наділений повноваженнями з розгляду відповідної категорії справ, та в процесі їх вирішення зобов`язаний встановити наявність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Покладення на суб`єкта владних повноважень обов`язку доведення правомірності своїх рішень чи дій не виключає обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. З огляду на те, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджений належними доказами та не спростований позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що дія дорожніх знаків поширюється на земельну ділянку дороги саме від місця їх встановлення, а не до цього. Отже, дія знаку 3.29 (з обмеженням швидкості « 50») стосується тільки того відрізку автомобільної дороги, що починається від місця їх встановлення, а не до того місця, як фактично було застосовано такий знак з боку відповідача. Апелянт стверджує, що, рухаючись із відповідною швидкістю на ділянці дороги до місця встановлення знаку 3.29 (з обмеженням швидкості « 50») не здійснив порушення швидкості, що лімітується вказаним знаком, а тому притягнення до адміністративної відповідальності відбулось за обґрунтованих обставин та не у відповідності до чинного законодавства. З огляду на те, що факт вчинення позивачем правопорушення не підтверджений належними доказами та не доведений відповідачем, у суду першої інстанції були всі правові підстави для задоволення позову, скасування постанови відповідача та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. У відзиві на апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, постановою інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 26.10.2020 року Серії ЕАМ №3326203 застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Згідно вказаної постанови, 26.10.2020 року о 08:51 год. позивач, керуючи автомобілем Renault Megane, н/з НОМЕР_1 , в Одеській області, Лиманський р-н, с. Міщанка, автомобільна дорога М-14, 35 км, та рухаючись зі швидкістю 87 км/год, перевищив встановлене обмеження дорожнім знаком 3.29 (50км/год) на 37 км/год, чим порушив п. «б» 12.9 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Фіксація правопорушення відбувалась сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000524. Не погоджуючись із накладенням адміністративного стягнення, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність постанови відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, порушення яких є підставою для відповідальності згідно із законодавством (п.п. 1.1, 1.9 Правил). Так, відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно із п.п. «б» п. 12.9 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 року №1306 водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. За вказаними правилами, знак 3.29 відноситься до заборонних знаків дорожнього руху та визначає «Обмеження максимальної швидкості». Забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Апеляційний суд враховує, що з виявленням факту перевищення установленої швидкості, зафіксованого сертифікованим засобом вимірювальної техніки TruCam LTІ 20/20 №ТС000524, в інспектора поліції виникають правові підстави для відкриття адміністративного провадження. Водночас, згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. Таким чином, адміністративним законодавством врегульований порядок розгляду і вирішення справ про адміністративне правопорушення, дотримання якого покладається як на осіб, які притягуються до відповідальності, так і на органи (посадових осіб), уповноважених на здійснення вказаних проваджень. Лише винесення рішення у такій категорії справ у повній послідовності установлених правил свідчитиме про повноту, об`єктивність та обґрунтованість адміністративного провадження. В іншому випадку, рішення компетентного органу (посадової особи) за наслідком справи, проведеної з порушеннями, не може відповідати критерію обґрунтованості і правомірності та бути наслідком притягнення винної особи до відповідальності. При цьому, апеляційний суд зазначає, що за правилами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як свідчать обставини справи, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, дотримання поліцейським порядку розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, що в силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України зобов`язує відповідача довести правомірність своїх рішень та дій і обґрунтованість адміністративного стягнення. Дослідивши подані стороною відповідача матеріали (відеофіксацію правопорушення), апеляційний суд встановив, що за цими матеріали не підтверджується фіксування факту правопорушення позивачем. За цими даними не можливо встановити початок правопорушення, тобто допущення позивачем порушення вимог дії знаку, який обмежує швидкість, на певній ділянці дороги та в момент фіксації правопорушення. Інших доказів, а саме складених чи зафіксованих таким відеозаписом або іншими технічними записами, адміністративна справа не містить і їх не представлено відповідачем як під час вирішення спору в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду. Таким чином, в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, в частині оспорюваних позивачем обставин. На думку колегії суддів, не доведення відповідачем належними доказами, які оформлені (зафіксовані) на момент (на місці) вирішення такої справи, нівелює висновком про повноту, обґрунтованість та об`єктивність обраного виду стягнення, відповідність його вимогам чинного законодавства. Разом з цим, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, а саме про порушення, зокрема, правил дорожнього руху (частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123) розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу. Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Вказані правила кореспондуються із приписами ч. 5 вказаної статті КУпАП, згідно якої, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно із ч. 6 ст. 276 КУпАП законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Таким чином, виявлене відповідачем адміністративне правопорушення не підлягає оформленню протоколом, а вирішення питання про притягнення водія до адміністративної відповідальності має відбуватись на місці його вчинення шляхом складання відповідної постанови, тобто за правилами ч. 4 ст. 258 КУпАП, що кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 276 КУпАП. За таких обставин, колегія суддів вважає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та без складання відповідного протоколу відбувся із повним дотриманням вищенаведених правових норм, а тому є необґрунтованими доводи позивача про порушення поліцейським порядку накладення стягнення. Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи та нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2021 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Серії ЕАМ №3326203 від 26.10.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: О.О. Димерлій Т.М. Танасогло