Ухвала КЦС ВС № 750/5476/21

УХВАЛА 22 грудня 2021 року м. Київ справа № 750/5476/21 провадження № 61-20099ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив: - визнати, що встановлені у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2020 року протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у нарахуванні і виплаті пенсії згідно поданої довідки, а також невиконання рішення суду про зобов`язання провести виплату пенсії призвело до заподіяння йому моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн; - стягнути на його користь на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів Державною Казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку 100 000,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 25 000,00 грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишено без задоволення, рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2021 року - без змін. У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної казначейської служби України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13 грудня 2021 року справу призначено судді-доповідачу Петрову Є. В., визначено суддів які входять до складу колегії: Калараша А. А. та Ткачука О. С. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2021 року визначено колегію суддів для розгляду указаної справи у складі суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У пункті 1 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі. Справа № 750/5476/21 є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову в ній становить 100 000,00 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з врахуванням встановленого з 01 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» цього показника на рівні 2 270,00 грн складає 227 000,00 грн (100 х 2 270,00). Заявник у касаційній скарзі вказує, що зазначена справа є малозначною, однак касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями і, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись пунктом 1 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 серпня 2021 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Є. В. Петров А. І. Грушицький А. А. Калараш