LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд759/20778/21

від 20.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року скасувати.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2021 року місто Київ. Справа 759/20778/21 Апеляційне провадження № 33/824/5635/2021 Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року в справі проадміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , - в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №388485, від 04.09.2021року о 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у ході сварки із сестрою ОСОБА_2 вдарила її по обличчю та штовхала, чим вчинила фізичне насильство, внаслідок чого, могла бути завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 25 листопада 2021 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року та закрити адміністративне провадження. На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що оскаржувану постанову ухвалено з порушенням норм, як процесуального адміністративного закону так і з неправильним застосуванням норм матеріального права, судом неповно та однобічно з`ясовано фактичніобставини справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, внаслідок чого безпідставно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказує, що сама по собі конфліктна ситуація, щосталась 04.09.2021р. між ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження можливості завдання шкоди фізичному здоров`ю не охоплюється складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, беручи до уваги лише показання працівників поліції, які не булисвідками конфлікту, суд помилково прийшов до висновку, що ініціатором ситуації, яка призвела до складання адміністративного протоколу була саме ОСОБА_1 . Також судом безпідставно не взято до уваги та не надано належної оцінки поясненням чоловіка ОСОБА_3 про обставини виникнення конфлікту та нанесення скаржнику ударів ОСОБА_2 від яких остання оборонялась. Суд формально віднісся до пояснень ОСОБА_1 та наданих документів, обмежившись лише посиланням на відсутність причинно-наслідкового зв`язку між синцями, про які йде мова у висновку експертного дослідження та складенням висновку через 6 днів після події, що трапилась 04.09.2021р. Разом з апеляційною скаргою, скаржник заявила клопотання про витребування електронних доказів зі Святошинського районного суду м. Києва, а саме копію технічного запису судового засідання, яке відбулось 16.11.2021 року; Клопотання про витребування електронних доказів зі Святошинського УП ГУНП в м. Києві, а саме: копію запису з нагрудної камери відеореєстратора дільничих офіцерів поліції Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_11 та лейтенанта ОСОБА_4 за 04.09.2021р. в проміжок часу з 18 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин, що стосується події, яка сталася 04.09.2021р. за адресою: АДРЕСА_2 та складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ 388485. Київським апеляційним судом від 13.12.2021 року надіслано до Святошинського УП ГУНП в м. Києві лист до виконання, про необхідність надати копію запису з нагрудної камери відеореєстратора дільничих офіцерів поліції Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_11 та лейтенанта ОСОБА_4 за 04.09.2021р. в проміжок часу з 18 години 00 хвилин до 21 години 00 хвилин, що стосується події, яка сталася 04.09.2021р. за адресою: АДРЕСА_2 та складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ 388485. Станом на 20.12.2021 року відповідь апеляційним судом від Святошинського УП ГУНП в м. Києві не отримано. Щодо клопотання про необхідність витребувати у Святошинського районного суду міста Києва звукозапису від 16.11.2021 року, так помічником судді апеляційного суду складено телефонограму, зі змісту якої вбачається, що 17.12.2021 року здійснено телефонний дзвінок до помічника судді Войтенко Ю.В., з метою отримання звукозапису засідання від 16.11.2021 року справі 759/20778/21 та повідомлено, що звукозапис судових засідань не здійснювався. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протокоду судового засідання від 16.11.2021 року розгляд справи 759/20778/21 здійснювався у відкритому судовому засіданні без технічної фіксації. (а.с. 145) Таким чином, вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про необхідність витребувати у Святошинського районного суду міста Києва звукозапису судового засідання від 16.11.2021 року задоволенню не підлягає, так як фіксація технічними засобами судового засідання не здійснювалась. Крім того, в суді першої інстанції клопотань про фіксацію судового засідання ніхто не заявляв. В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з наведених у ній підстав. ОСОБА_2 заперечувала проти задоволені апеляційної скарги. Заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №388485, від 04.09.2021 року о 18 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у ході сварки із сестрою ОСОБА_2 вдарила її по обличчю та штовхала, чим вчинила фізичне насильство, внаслідок чого, могла бути завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої. Як вбачається зі змісту рапорту від 04.09.2021 року Дільничного офіцераполіції Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві лейтенант поліції ОСОБА_11, оцінивши докази встановив, що в даному випадку вбачається фізичне домашнє насильство, відповідно чого стосовно громадянки ОСОБА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.І ст. 173-2 КУпАП: ВАБ 388485, від підпису на якому остання відмовилась.(а.с. 2) Також було відібрано 04.09.2021 року Дільничним офіцером поліції Святошинського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві лейтенантом поліції ОСОБА_11 пояснення у ОСОБА_2 (а.с. 4) та пояснення у ОСОБА_1 (а.с. 5) Крім того, у районну суді допитані свідки: свідок ОСОБА_3 який є чоловіком ОСОБА_1 , повідомив, що під час обставин, про які йде мова в протоколі , знаходився в кімнаті, почув як ОСОБА_1 запитувала у ОСОБА_2 навіщо та поламала вішалку, на що ОСОБА_2 відповіла: «Пішла вон!» почались шуми, він вискочив на кухню, побачив як ОСОБА_2 наносила удари ОСОБА_1 , яка оборонялась. При цьому, зазначив, що по допомогу ніхто з них не кликав. Відтягнув ОСОБА_2 , став між ними. Після чого, почув як ОСОБА_2 викликає поліцію, завів ОСОБА_1 до кімнати та поїхав на роботу. Вночі йому дзвонила ОСОБА_1 , яка повідомила, що має високий тиск 200/135. Коли він повернувся, настояв на тому, щоб викликали швидку. Свідок ОСОБА_5 , яка є донькою ОСОБА_1 , повідомила, що під час конфлікту перебувала у сусідній кімнаті, почула, що ОСОБА_2 підходила до вішалки, щоб взяти мисочку в тумбочці за вішалкою, нащо ОСОБА_1 зазначила «Скільки ти будеш ломати вішалку, перестань її розхитувати». ОСОБА_2 відповіла «Ти мені не будеш командувати в цій квартирі!» Після чого, почула поштовхи, штовханину, почула як ОСОБА_1 покликала батька. Потім, ОСОБА_2 сказала, що буде ставити цьому край і зателефонувала до поліції. В матері вночі почав погіршуватись стан, викликали швидку допомогу. Свідок ОСОБА_6 , який є батьком ОСОБА_1 зазначив, що багато років не спілкується з донькою ОСОБА_1 , боїться, фізичного насилля з її боку. Вказував, що вважає ОСОБА_1 винною у смерті дружини. Зазначив, що ОСОБА_1 нічим не зайнята, основне її заняття це написання звернень і скарг. Побоюється, що ОСОБА_1 його отруїть, виливає воду з чайника перед тим, як попити чаю, не залишає посуд на кухні. Наголошував, що ОСОБА_1 постійно ображає та принижує ОСОБА_2 . Відповідно до пояснень, працівника поліції ОСОБА_11, що під час складення протоколу відео фіксацію проводив ОСОБА_7 . Після приїзду працівників поліції за місцем виклику, була з`ясована причина конфлікту, сторони конфлікту надали загальні пояснення, після чого ОСОБА_11 опитував потерпілу, а ОСОБА_7 - ОСОБА_1 . Наскільки він пам`ятає, що причиною конфлікту стало те, що ОСОБА_2 зайшла до кімнати, що не сподобалось ОСОБА_1 . В результаті конфлікту та внаслідок штовханини, ОСОБА_2 повідомила, що відчула фізичний біль, показала почервоніння на грудній клітині, пояснивши, що такі почервоніння виникли внаслідок штовхань з боку ОСОБА_1 . Зазначив, що не вказував у протоколі доньку як свідка, оскільки донька є близьким родичем та може бути заінтересованою особою. Наголошував, що дії працівників поліції відповідали вимогам закону. При цьому, вказував, що ОСОБА_1 не зазначала про завдання їй фізичного болю з боку ОСОБА_2 , візуальні пошкодження були відсутні; працівник поліції ОСОБА_7 вказував, що коли вони приїхали за викликом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розказали як все відбувалось. Зі слів ОСОБА_2 вбачалось, що ОСОБА_1 завдала їй фізичного болю, на підтвердження чого, вона показала почервоніння в області грудної клітини. Потім, всі пройшли на кухню. Оскільки ОСОБА_1 почала конфліктувати та втручатись в розмову, ОСОБА_7 провів її до кімнати, де відібрав пояснення. Також, оскільки ОСОБА_1 не пам`ятала на пам`ять свій номер телефону, ОСОБА_7 зазначив яку комбінацію потрібно ввести для відображення номеру телефону та допоміг це зробити. Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до складеного протоколу ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 вчинила фізичне насильство у виді удару в обличчя та поштовхів у груди . Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 фізичного насильства по відношенню ОСОБА_2 , окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_2 . Як було зазначено, ОСОБА_1 заперечувала вчинення нею будь-яких дій, які можна було б розцінювати як насильство відносно ОСОБА_2 та зазначала, що сам по собі конфліктна ситуація, що сталась 04.09.2021 року між ОСОБА_1 та її сестрою ОСОБА_2 за відсутності доказів на підтвердження можливості завдання шкоди фізичному здоров`ю не охоплюється складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Як було встановлено судом очевидців конфлікту, під час якого нібито ОСОБА_9 вчинила фізичне насильство не було. Вказане в суді апеляційної інстанції підтвердили як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 . Пояснення поліцейських з приводу того, що ОСОБА_2 показала їм частину свого тіла ( грудну клітку) на якому було почервоніння також не доводять факт вчинення фізичного насильства саме ОСОБА_9 , оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які медичні висновки, які б доводили прямий причинний зв`язок між почервонінням на тілі ОСОБА_2 та конкретними діями ОСОБА_10 . Відтак, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, є не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП є безпідставним. Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять достатньо доказів , які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу та події правопорушення передбаченого ст. 173-2 КУпАП України. Суд дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року року - скасуванню із закриттям адміністративного провадження. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 16 листопада 2021 року скасувати. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАП закритиу зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.В. Желепа

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»