Постанова Харківський апеляційний суд № 645/1408/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 грудня 2021 року м. Харків справа № 645/1408/20 провадження №22-ц/818/5222/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року, ухвалене у складі судді Шарка О.П. (повний текст рішення складений 1 лютого 2021 року), УСТАНОВИВ: П`ятого березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» (надалі ТОВ «Преміум Актив») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 3112007096-118624 від 05.02.2019 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 115487 грн 80 коп, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8500 гривень, заборгованості про процентам за користування кредитом - 5243 грн 65 коп, заборгованості по процентам за прострочку - 93 244 грн 15 коп, заборгованості зі сплати штрафу - 8500 гривень. Позов мотивований тим, що 05.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (надалі ТОВ «Є гроші») та ОСОБА_1 був укладений договір № 3112007096-118624 від 05.02.2019 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним дій, що свідчать про укладення договору. Порядок отримання та надання позики регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору позичальник отримав у позику гроші у розмірі 8500 грн, що були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_1 на підставі договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №92.15.000104/2 від 19.02.2018, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% за кожен день користування позикою, що становить 726,35 % річних. Дата повернення позики - 07.03.2019 включно. Загальна сума позики, враховуючи проценти - 13743 грн. 65 коп. Платіжним дорученням № 36306 від 05.02.2019 та повідомленням №139 від 10.02.2020 підтверджується, що ТОВ «Є гроші» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 позику у розмірі 8500 грн. Позивач свої зобов`язання виконав належним чином, натомість відповідач у визначений строк кошти не повернув у зв`язку із чим за договором виникла заборгованість. 03.06.2019 між ТОВ «Є гроші» та ТОВ «Преміум Актив» укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 0306/1, за яким клієнт відступив фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором № 3112007096-118624 від 05.02.2019. Боржник ОСОБА_1 наявну у нього заборгованість не погасив. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року позов ТОВ «Преміум Актив» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Преміум Актив» заборгованість за договором надання позики № 3112007096-118624 від 05.02.2019 в розмірі 106 987 грн 80 коп та 1947 грн 90 коп. судового збору. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що належними і допустимими доказами у справі доведено укладення ОСОБА_1 з ТОВ «Є гроші», правонаступником якого є ТОВ «Преміум актив», договору про надання позики № 3112007096-118624 від 05.02.2019, отримання ОСОБА_1 коштів та невиконання обов`язку по їх поверненню. У стягненні з відповідача штрафу суд відмовив, пославшись на те, що до суми штрафу ТОВ «Преміум актив» зарахувало такі витрати, що не притаманні самому поняттю штрафу як виду відповідальності, а сума штрафу не визначена у відсотковому співвідношенні з сумою позики. Врахувавши суму тіла кредиту, відсотків, що підлягають стягненню з відповідача, суд пославшись на засади верховенства права, принципи виваженості, справедливості та розумності відмовив у стягненні штрафів, як фіксованої частини. ОСОБА_1 відсутність своєї вини у поверненні коштів не довів. Не погодившись з указаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду від 28.01.2021, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Преміум Актив». Також просить стягнути з позивача на свою користь 5000 грн витрат на правову допомогу та судовий збір. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до суду першої інстанції ОСОБА_1 надавав відзив на позовну заяву, у якому вказував, що ТОВ «Преміум Актив» не довело підписання ОСОБА_1 кредитного договору 05.02.2019. ТОВ «Преміум Актив» не додало до позову копію заявки про намір отримати кредитні кошти, з якої б убачалося, що саме ОСОБА_1 мав намір отримати грошові кошти у позику, як і не довів надсилання СМС повідомлення з кодом підтвердження саме відповідачу. Апелянт заперечує отримання кредитних коштів у ТОВ «Є гроші». Надане позивачем платіжне доручення № 36326 від 05.02.2019 не є належним доказом у справі, оскільки не містить підпису та печатки банківської установи, наявність яких передбачена Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22 від 21.01.2004. В листі ТОВ «АКБ «Конкорд» № 139 від 10.02.2020 не вказаний повний номер картки одержувача кредиту, тому перевірити перерахування 8500 грн кредитних коштів 05.02.2019 саме ОСОБА_1 не можливо. Апелянт заперечує належність йому визначеної позивачем кредитної картки саме йому, а обов`язок довести зазначену обставину покладений на позивача. З приводу вказаних у справі обставин ОСОБА_1 звернувся до Немишлянського відділу поліції ГУНПП в Харківській області з заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій. Суд першої інстанції не надав мотивованої оцінки доводам відповідача, лише формально послався на їх наявність. Не врахував, що позивач не довів факт виникнення зобов`язань між ним та позивачем, не перевірив, чи справді ідентифікатор використаний ОСОБА_1 , чи справді він його отримував. Також суд не звернув увагу, що відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, уважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до статті 375 Цивільного процесуального кодексу (надалі ЦПК) України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судовим розглядом, 05.03.2020 ТОВ «Преміум Актив» звернулося до ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 3112007096-118624 від 05.02.2019 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, у сумі 115487 грн 80 коп (а.с. 2-5). Послалося на те, що ОСОБА_1 отримав у ТОВ «Є гроші» в кредит 8500 грн, які не повернув, а ТОВ «Преміум Актив» отримало від ТОВ «Є гроші» право грошової вимоги повернення коштів від ОСОБА_1 . На підтвердження укладення ОСОБА_1 договору № 3112007096-118624 від 05.02.2019 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та переходу до нього права вимоги, позивач надав суду: договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, № 3112007096-118624 від 05.02.2019, підписаний електронними цифровими підписами представника ТОВ «Є гроші» та ОСОБА_1 (а.с. 12-15), Додаток № 1 до договору від 05.02.2019 (графік розрахунків, а.с. 16), розрахунок заборгованості (а.с.17-20), платіжне доручення № 36306 від 05.02.2019 (а..с 21), лист ПАТ «АКБ «Конкорд» вих. № 139 від 10.02.2020 (а.с. 22). Також позивач надав договір № 921500010412 від 19.02.2018 (а.с. 23-27) про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам, укладений між ПАТ «АКБ «Конкорд» і ТОВ «Є гроші». Зазначені докази подані позивачем у належним чином засвідчених копіях. ТОВ «Преміум Актив» також надало суду фотокопії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , копію фотографії чоловіка з паспортом на ім`я ОСОБА_1 , копію ідентифікаційного номера платника податків (а.с. 28-32). У матеріалах справи також наявні роздруківки з анкети на отримання коштів від особи з ІНН 3112007096 (а.с. 33-37). З матеріалів справи вбачається, що договір 05.02.2019 був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації на Інтернет сайті https//e-groshi.com і виконання певних дій, які свідчать про укладення кредитного договору. Підписом, згідно з яким особа погодилася на укладення договору є ідентифікатор у вигляді СМС повідомлення з кодом 809890, який зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторін» (а.с.15 зворот). Згідно умовами договору позикодавець надав ОСОБА_1 кредит в сумі 8500 грн. строком на 31 день (пункти 1.1, 1.3 договору). Дата повернення позики - не пізніше 07.03.2019. За умовами договору сума процентів за користування позикою становить 1,99% від суми позики щоденно з кожен день користування позикою, що підтверджується п. 1.5.1 договору та графіком розрахунків до договору (а.с.12, 16). Факт перерахування грошових коштів за договором в розмірі 8500 грн на ім`я ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 , підтверджується платіжним дорученням № 36306 від 05.02.2019 на картковий рахунок номер НОМЕР_3 (а.с. 21). Згідно розрахунку позивача станом на 13.11.2019 заборгованість за договором позики № 118624 від 05.02.2019 складає 115487 грн 80 коп, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 8500 гривень, заборгованості про процентам за користування кредитом - 5243 грн 65 коп, заборгованості по процентам за прострочку - 93 244 грн 15 коп, заборгованості зі сплати штрафу - 8500 гривень (а.с. 17-20). Судом першої інстанції правильно встановлено, що спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII та Законом України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. У відповідності до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України). Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Згідно з частиною першою статті 13 Закону «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла на час укладення спірного договору, договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (частини перша, друга статті 14 Закону № 1734-VIII). Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону). Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається(приєднується)до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII). Колегія суддів уважає доведеним прийняття ОСОБА_1 пропозиції (оферти) укласти електронний договір позики, розміщеного на веб-сайті ТОВ «Фінансова компанія Є Гроші», шляхом реєстрації та заповнення заявки з накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором у смс-повідомленні засобом зв`язку. При укладенні договору 05.02.2019 в договорі були вказані паспортні дані ОСОБА_1 , що відповідають наявній у матеріалах справи копії паспорта на ім`я ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків, що відповідає наявній у матеріалах справи копії (а.с. 28-32). ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, не посилався на те, що у договорі 05.02.2019 зазначені не його паспортні дані або на те, що його паспортні чи інші особисті дані стали відмові стороннім особам, паспорт чи ідентифікаційний код були ним втрачені. До апеляційної скарги ОСОБА_1 не надає копії паспорту та ідентифікаційного коду, що були б відмінні від тих, що надані позивачем. З тексту договору від 05.02.2019 вбачається, що одноразовий цифровий ідентифікатор, прирівняний до електронного цифрового підпису, при укладенні договору надсилався на телефонний номер НОМЕР_4 . ОСОБА_1 , заперечуючи проти позовних вимог ТОВ «Преміум Актив», не довів, що зазначений номер телефону ним не використовується, що в нього інший номер телефона. Звернення ОСОБА_1 з заявою про вчинення відносно нього шахрайських дій до правоохоронних органів та реєстрація такої заяви в ЄРДР, не свідчить про доведеність учинення злочинних дій відносно ОСОБА_1 та неотримання ним кредитних коштів (а.с. 103-104, 109). Колегія суддів уважає, що наявними у справі доказами доведено укладання ОСОБА_1 договору № 3112007096-118624 від 05.02.2019 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Дії сторін договору відповідають приписам статей 6, 627, 1046, 1047 ЦК України, статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» та свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом форми правочину. За вказаних обставин висновки суду першої інстанції щодо виникнення у відповідача обов`язку повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором, відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України є обґрунтованими. Також не враховує апеляційний суд посилання на те, що за відсутності у відповіді ПАТ «АКБ «Конкорд Банк» повного номера картки не можливо вважати доведеним, що картка номер НОМЕР_3 . З платіжного доручення № 36306 від 05.02.2019 вбачається, що картка номер НОМЕР_3 належить особі з ІНН ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства. Частинами першою, третьою статті 549, частиною другою статті 551 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки умовами укладеного між ТОВ «Є гроші» та ОСОБА_1 договору від 05.02.2019 передбачена сплата процентів за користування коштами і штраф за порушення строків виконання грошового зобов`язання, в апеляційній скарзі відсутні доводи щодо неправильності стягнення з ОСОБА_1 визначеної у рішенні суду від 28.01.2021 суми заборгованості, колегія суддів рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості не переглядає. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду, викладених у рішенні Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року, не спростовує. Тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 22 грудня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук