Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/7954/20

ПОСТАНОВА Іменем України 21 грудня 2021 року м. Кропивницький справа № 404/7954/20 провадження № 22-ц/4809/1643/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних грн. справах: Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Голованя А.М., Карпенка О.Л., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року у складі судді Павелко І. Л. і В С Т А Н О В И В : В грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути на свою користь половину додаткових витрат на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 20 098 грн 20 коп, які складаються з половини витрат на оформлення закордонного паспорту для виїзду на навчання до Польщі 992 грн, витрат на підготовку документів для вступу до навчального закладу у Польщі 18 894 грн 41 коп, витрат на навчання доньки в Мовному центрі «Ост-Вест» - 8 480 грн, витрат на навчання доньки в Комунальному закладі «Луцька художня школа» - 6 180 грн та витрат на придбання окулярів 5 650 грн. Позовна заява мотивована тим, що 06 грудня 2002 року між позивачем та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який було розірвано 29 березня 2005 року та від якого сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 17 липня 2003 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 09.07.2003 і до досягнення донькою поновліття до 19.02.2021, а також стягнуто аліменти на утримання позивача, як матері. 11 вересня 2009 року між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, а прізвище позивача було змінено на « ОСОБА_6 ». Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2018 року розмір аліментів було зменшено та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Починаючи з вересня 2016 року і по травень 2018 року ОСОБА_4 навчалася в КЗ «Луцька художня школа», а загальна сума навчання склала 6 180 грн. Крім того, з листопада 2017 року і по липень 2018 року донька навчалася в Мовному центрі «Ост-Вест», а загальна сума навчання за вказаний період склала 8 480 грн. Для подальшого навчання ОСОБА_4 в технікумі «Лідер» у м. Люблін було укладено договір № 144/Т від 30 листопада 2017 року, для підготовки документів для вступу до навчального закладу у Польщі, а загальна вартість підготовки документів склала 18 894 грн 41 коп. Також, для виїзду доньки на навчання до Польщі було оформлено закордонний паспорт, вартість якого склала 992 грн. У зв`язку з погіршенням зору, виникла необхідність у ОСОБА_4 користуватися окулярами, вартість яких склала 5 650 грн. Всі зазначені витрати на дитину були понесені ОСОБА_1 , проте, ОСОБА_2 у них участі не брав. Позивач зазначала, що відповідач участі у вихованні та утриманні доньки не здійснює, аліменти сплачує невчасно, з донькою не спілкується та не проявляє інтерсу до виховання своєї дитини. ОСОБА_2 є здоровою особою працездатного віку та має змогу сплачувати додаткові витрати на утримання дитини, а те, що у нього є інша родина, не звільняє його від обов`язку забезпечувати свою дитину. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частину вартості окуляр в розмірі 2 825 грн, Ѕ частину вартості витрат на навчання в КЗ «Луцька художня школа» в розмірі 1 100 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 145 грн 87 коп. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення половини вартості витрат на оформлення паспорту для виїзду на навчання до Польщі - 992 грн, витрат на підготовку документів для вступу до навчального закладу у Польщі 18 894 грн 41 коп, витрат на навчання в Мовному центрі «Ост-Вест» - 8 480 грн відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, а тому такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України. Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини, тому суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог про оплату паспорта для виїзду на навчання за кордон, вартості мовних курсів, пов`язаних з навчанням за кордоном, та витрат на підготовку документів для вступу до начального закладу за кордоном. Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату навчання доньки в КЗ «Луцька художня школа», суд першої інстанції виходив з того, що з позовом до суду позивач звернулася 16.12.2020, тому вважав за можливе застосувати строк позовної давності до вказаних вимог і стягнути Ѕ частину витрат за період з грудня 2017 року. Крім того, суд першої інстанції вважав за можливе стягнути з відповідача Ѕ частину вартості окулярів, оскільки це стосується витрат пов`язаних зі здоров`ям дитини. В апеляційній скарзі адвокат Петрук Я. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про стягнення вартості витрат на оформлення паспорту для виїзду на навчання до Польщі, витрат на підготовку документів для вступу до навчального закладу у Польщі, витрат на навчання у Мовнону центрі «Ост-Вест» та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити вказані вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а суд першої інстанції при ухваленні рішення не надав належну оцінку доказам, правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами та дійшов неправильного та необґрунтованого висновку в частині відмови в задоволенні вимог. Позивач не погоджується, із посиланням в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19, оскільки вказана практика стосується стягнення додаткових витрат на дитину в зв`язку з навчанням особи з метою здобуттся професійної освіти, а ОСОБА_1 , в свою чергу, вказане питання не ставить, а ставить лише питання про стягнення витрат на підготовку документів для вступу до навчального закладу у Польщі, витрат на навчання доньки в Мовному центрі «Ост-Вест», а також оформлення закордонного паспорту для виїзду на навчання до Польщі. ОСОБА_1 вважає, що вказані витрати пов`язані з особливими обставинами у житті дитини, а також і батьків, адже вибір професії, отриманий диплом, здобуті знання і навчики, відбуваються практично один раз в житті людини та відіграють визначну роль у її кар`єрі та житті. Відповідачу було достеменно відомо, що його донька має намір навчатися за кордоном, оскільки він надавав дозвіл на виїзд за кордон. Щодо навчання у Мовному центрі «Ост-Вест», позивач зазначає, що метою навчання у вказаному центрі є розвиток вміння швидко спілкуватись, розмоляти, висловлювати самостійно свою думку іноземною мовою, що безумново є розвитком здібностей дитини та в подальшому вказані навички планувалися застосовуватися для навчання за кордоном, а тому вважає, що вказні витрати викликані особливими обставинами. Суд першої інстанції помилково застосував до вимог щодо стягнення додаткових витрат на оплату навчання доньки в КЗ «Луцька художня школа» строки позовної давності, оскільки до вимог, що випливають із сімейних відносин, вони не застосовуються. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. кіровограда від 13 серпня 2021 роуц в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_8 Ѕ частини вартості окуляр та Ѕ частини вартості витрат на навчання в КЗ «Луцька художня школа», а також стягнення на користь держави судового збору та ухвали нове, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні цієї частини позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним і необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Відповідач вважає, що суд першої інстанції правильно застосував строк позовної давності до вимог щодо стягнення витрат на оплату за навчання в КЗ «Луцька художня школа», проте довідки, підписані директором школи про сплату коштів за навчання, не можуть бути належним доказом сплати коштів за навчання. Крім того, позивачем було надано на підтвердження доводів щодо необхідності носіння окулярів дитиною консультативний висновок офтальмолога від 09.08.2021 під час розгляду справи по суті в день винесення рішення та без направлення його сторонам по справі, що є порушенням норм ст. 83 ЦПК України. Від адвоката Петрука Я. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в якому він просить залишити рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості окулярів та Ѕ частини вартості витрат на навчання в КЗ «Луцька художня школа» без зімн, а апеляційну скаргу без задоволення. Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу адвоката Петрука Я. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки ціна позову становить 20 098,20 грн, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2021 становить 227 000 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга адвоката Петрука Я.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що для подальшого навчання ОСОБА_4 в технікуму «Лідер» у м. Люблін було укладено договір № 144/Т від 30 листопада 2017 року, для підготовки документів для вступу до навчального закладу у Польщі, загальна вартість підготовки документів склала 18 894,41 грн, що підтверджується Договором № 144/Т від 30 листопада 2017 року, та додатком до Договору про вступ до технікуму від 30 листопада 2017 рок та зверненням Дирекції технікуму «Лідер» у м. Люблін про видання довготермінової візи багаторазового в`їзду для ОСОБА_4 , а також товарними чеками № 3 від 09.01.2018 № 428 від 08.06.2018, та № 427 від 07.06.2018. Позивачем було понесені витрати на оформлення закордонного паспорту для виїзду доньки - ОСОБА_4 на навчання до Польщі, на загальну суму 992,00 грн, що підтверджується квитанціями № 30803559 від 13.12.2017, № 30803560 від 13.12.2017, № 30803561 від 13.12.2017. Відповідно до квитанції на отримання замовлення від 10.07.2019 було придбано ОСОБА_9 окуляри за 5650 грн, що підтверджено додатково консультативним висновком. У ч. 1, 2 статті 27 Конвенції про права дитини закріплено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Аналогічні положення містяться в ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства». Частиною 2 статті 51 Конституції України, статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до їх повноліття. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов`язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198). СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Суд зауважує, що до таких особливих обставин закон відносить,зокрема, випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вониє індивідуальними вкожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Ураховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Згідно із частиною другою статті 185 СК України додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_10 просила стягнути додаткові витрати на утримання доньки, пов`язані з оформленням закордонного паспорту для виїзду на навчання до Польщі, з підготовкою документів для вступу до навчального закладу у Польщі, з навчанням доньки в Мовному центрі «Ост-Вест», з навчанням доньки в Комунальному закладі «Луцька художня школа» та з придбанням окулярів. Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 6). Рішенням Місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 17.07.2003 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, починаючи з 09.07.2003 і до достягнення донькою повноліття до 19.02.2021, що підтверджується копією рішення (а. с. 10). Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 29 березня 2005 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 8). Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 11 вересня 2009 року підтверджується, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, а прізвище дружини після реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_6 » (а. с. 9). Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2018 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_12 про зменшення розміру аліментів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили до повноліття доньки, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11-12). Копіями квитанцій № 30803559, № 30803560 та № 30803561 від 13.12.2017 підверджується, що ОСОБА_1 було сплачено кошти за оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон в сукупному розмірі 992 грн (а. с. 24, 104-106). 30 листопада 2017 року між ОСОБА_1 (замовник) та ФОП ОСОБА_13 (виконавець) було укладено договір № 144/Т про надання інформаційно-консультатційних послуг, за змістом якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного договором строку надавати за оплату інформаційні послуги (а.с. 18-20, 95-97). Зміст інформаційний послуг, що є предметом зазначеного договору міститься в Додатку 1 до Договору № 144/Т від 30.11.2017 (а.с. 21, 98). Додатком 2 до Договору № 144/Т від 30.11.2017 визначено назву послуги- вступ до технікуму на станціонарну форму навчання технікуму «Лідер» в м. Люблін (а. с. 22, 99). Товарними чеками № 3 від 09.01.2018, № 428 від 08.06.2018 та № 427 07.06.2018 підтверджується, що ОСОБА_1 на виконання Договору № 144/Т від 30.11.2017 було сплачено кошти в загальному розмірі 18 850 грн (а.с. 23, 101-103). Згідно довідки керівника Мовного центру «Ост-Вест» від 01.02.2018, ОСОБА_4 з листопада 2017 року навчається у вказано закладі, оплату за навчання проводить мама ОСОБА_1 , а вартість занять з листопада по грудень 2017 року становить 2 000 грн (а.с. 17, 94). Довідкою керівника Мовного центру «Ост-Вест» від 09.07.2018 підтверджується, що ОСОБА_4 з січня по липень 2018 року навчалась в у Мовному центрі «Ост-Вест», оплату за навчання проводить мати учениці ОСОБА_1 , а загальна сума вартості навчання за вказаний період становить 6 480 грн (а. с. 16, 93). За змістом довідки № 03-01-15 від 24.01.2018, виданої директором КЗ «Луцька художня школа», ОСОБА_4 навчається у вказаному закладі з вересня 2016 року, а оплату за її навчання проводить мати ОСОБА_1 (а.с. 13, 90). Згідно виписки по опалті навчання учениці Луцької художньої школи ОСОБА_4 вартість її навчання з вересня 2016 року по грудень 2017 року становить 4 360 грн (а.с. 14, 91). За змістом довідки № 22-01-15 від 11.06.2018, виданої директором та головним бухгалтером КЗ «Луцька художня школа», вартість навчання у вказаному закладі учениці ОСОБА_4 в період з січня по травень 2018 року становить 1850 грн (а.с. 15, 92). Відповідно до квитанції на отримання замовлення від 10.07.2019 ОСОБА_9 було придбано окуляри за 5650 грн (а.с.29, 100). Аналізуючи наведені норми права та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що витрати на підготовку документів для вступу до навчального закладу у Польщі, загальна вартість яких становить 18 894,41 грн, а також витрати на оформлення закордонного паспорту для виїзду за кордон в розмірі 992 грн не є додатковими та необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, передбаченими статтею 185 СК України, тому позовні вимоги в цій частині позову є безпідставними, а висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення вказаних витрат є законними та обґрунтованими. Враховуючи викладене, безпідставними є доводи апеляційної скарги адвоката Петрука Я. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , про те, що вказані витрати пов`язані з особливими обставинами у житті дитини. Суд частково погоджується з доводами апеляційної скарги адвоката Петрука Я. А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , про помилковість поислання судом першої інстанції на постанову Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19, оскільки ОСОБА_1 не ставить питання про стягнення витрат на навчання дитини з метою здобуттся професійної освіти, проте, самі по собі витрати на підготовку документів для вступу до навчального закладу та витрати на оформлення закордонного паспорту для виїзду за кордон не є додатковими витратами на дитину в розумінні ст. 185 СК України, а тому помилкове посилання суду першої інстанції на правильне по суті вирішення позовних вимог у вказаній частині не впливає. Крім того, правильними є висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості окулярів, придбаних для ОСОБА_4 , як такі, що викликані особливими обставинами, зокрема станом здоров`я, в розумінні ст. 185 СК України, оскільки позивачем доведено необхідність їх придбання та надано підтверджуючі докази понесення таких витрат. У постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17 (провадження № 61-14849св19) зазначено, що розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). З огляду на те, що разом з позовною заявою, на підтвердження посенених позивачем витрат на придбання окулярів для доньки було надано відповідний рецепт на окуляри та квитанцію на отримання замовлення, які є належними та достатніми доказами необхідності таких витрат та підтверджують їх понесення, суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що консультативний висновок офтальмолога від 09.08.2021, на який посилався суд першої інстанції, був наданий до суду під час розгляду справи по суті в день винесення рішення та без направлення його сторонам по справі, що є порушенням норм ст. 83 ЦПК України. Разом з тим, суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на навчання художній в розмірі Ѕ частині витрат в межах строку позовної давності за навчання в КЗ «Луцька художня школа» в розмірі 1 100 грн, з огляду на таке. Статтею 256 ЦК України визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За змістом частини першої статті 20 СК України, до вимог, що випливають із сімейних відносин, позовна давність не застосовується, крім випадків, передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 цього Кодексу. Враховуючи, що спірні правовідносини регулюються нормами СК України, виключення передбачені ч. 1 ст. 20 СК України не містять посилання на ст. 185 СК України, тому на них строк позовної давності не поширюється. На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов передчасного висновку про часткове задоволення вказаних вимог. Оскільки витрати на навчання ОСОБА_4 в Комунальному закладі «Луцька художня школа» є додатковими та необхідними витратами, що викликані особливими обставинами, зокрема розвитком здібностей дитини, передбаченими статтею 185 СК України, а позивачем надано докази понесення таких витрат, тому позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованим, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі. Суд вважає, що надані відповідачем довідки, підписані директорм та бухгалтером КЗ «Луцька художня школа» про вартість навчання ОСОБА_14 сплачену її матір`ю ОСОБА_1 є належними, достатніми та допустимими доказами понесення таких витрат та не бере до уваги доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, вони не можуть бути належним доказом сплати коштів за навчання. Також помилковими є висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання неповлітньої доньки, пов`язаних з навчанням у Мовному центрі «Ост-Вест». Твердження суду першої інстанції про те, що проходження мовних курсів безпосередньо пов`язане з навчанням за кордоном, є помилковим та не підтверджується належними та допустими доказами. Суд вважає, що вказані витрати є додатковими витратами на дитину, викликані особливими обставинами, а саме розвитком здібностей дитини, пов`язаних із вивченням іноземних мов, а згідно наданих позивачем доказів на підтвердження вказаних вимог не вбачається, що ОСОБА_14 проходила навчання в мовному центрі безпосередньо з метою подальшого навчання в іноземному навчальному закладі. З огляду на викладене позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованим, доведеними та підлягають задоволенню. Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення. Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення Ѕ частини вартості витрат на навчання в Комунальному закладі «Луцька художня школа» в межах строку позовної давності та в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення Ѕ частини вартості витрат на навчання в Мовному центрі «Ост-Вест», рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у вказаній частині з ухваленням нового про задоволення вказаних вимог в повному обсязі. В іншій частині рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що апеляційна скарга адвоката Петрука Я.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення Ѕ частини вартості витрат на навчання в Комунальному закладі «Луцька художня школа» та в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення Ѕ частини вартості витрат на навчання в Мовному центрі «Ост-Вест», рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з ОСОБА_2 в порядку розподілу судових витрат в дохід держави пропорційно задоволеним позовним вимогам (50,53 %) та пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги (36,47%) підлягає стягненню 884 грн 82 коп судового збору. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Петрука Ярослава Анатолійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 серпня 2021 року в частині задоволеної позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 Ѕ частини вартості витрат на навчання в Комунальному закладі «Луцька художня школа» неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в частині відмови в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення Ѕ частини вартості витрат на навчання в Мовному центрі «Ост-Вест» неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити вказані вимоги. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) Ѕ частину вартості витрат на навчання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Комунальному закладі «Луцька художня школа» в розмірі 3 090 (три тисячі дев`яносто) грн та Ѕ частину вартості витрат на навчання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Мовному центрі «Ост-Вест» в розмірі 4 240 (чотири тисячі двісті сорок) грн. Рішення суду в частині розподілу судових витрат змінити. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід держави 884 (вісімсот вісімдесят чотири) грн 82 коп судового збору. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді А. М. Головань О. Л. Карпенко