Ухвала КАС ВС № 200/3107/21-а

УХВАЛА 20 грудня 2021 року м. Київ справа № 200/3107/21-а адміністративне провадження № К/9901/44499/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевірив касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №200/3107/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державної служби України з питань праці, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань праці № 21-кт від 19.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області № 82-лк від 19.02.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »; - зобов`язати відповідачів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 20.02.2021. 02 серпня 2020 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Держаної служби України з питань праці № 21-кт від 19 лютого 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держпраці у Донецькій області №82-лк від 19 лютого 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 ". Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпраці у Донецькій області з 20 лютого 2021 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Державною службою України з питань праці подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 06 грудня 2021року. У касаційній скарзі Державна служба України з питань праці посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), як на підставу касаційного оскарження судових рішень. Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник касаційної скарги вказує на оскарження судових рішень з підстави передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України, а саме, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, які заявником касаційної скарги не викладені в касаційній скарзі. Однак, доводи скаржника в цій частині наведені не у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України. Не зазначає скаржник і яку саме норму матеріального права неправильно було застосовано судами, а посилання на те, що суди не надали належної оцінки обставинам справи не можуть бути самостійною підставою для відкриття касаційного провадження в цій частині. Також у касаційній скарзі Державна служба України з питань праці вказує, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 353 КАС України). Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про порушення яких конкретних норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень. В обґрунтування зазначеного заявник касаційної скарги вказує, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів. Натомість, жодних нових обставин або доказів на спростування мотивів судів попередніх інстанцій щодо відхилення клопотання про витребування доказів касаційна скарга не містить, а також не наведено які саме порушення конкретних норм процесуального права допущені судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, та не обґрунтовано в чому саме полягає таке порушення і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, відтак така підстава наведена формально без належного обґрунтування. Інші доводи та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість його перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №200/3107/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування індивідуального акту - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова