Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/7337/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 336/7337/21 Головуючий в 1 інст. Дацюк О.І. Провадження № 33/807/725/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 грудня 2021 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Дем`янова В.О., за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень з позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В : Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 28 серпня 2021 року приблизно о 02 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Цегельного заводу біля будинку 10 у м. Запоріжжі, керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н. НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння та на пропозицію поліцейських відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів скарги зазначає, що постанова є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням діючого законодавства. Просить апеляційний суд постанову місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків. Зі змісту ст. 283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою. Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки суду, викладені в постанові щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими і відповідають дослідженим доказам у справі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.1), встановлено, що 28 серпня 2021 року приблизно о 2 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Цегельного заводу біля будинку 10 у м. Запоріжжі, керував автомобілем ВАЗ 21103, д.н. НОМЕР_1 , маючи зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння та на пропозицію поліцейських відмови вся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду. Від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, відмова від проходження огляду підпадає під об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід`ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об`єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного проступку. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів. Переглядаючи матеріали справи, можливо встановити, що викладене в протоколі обвинувачення доводиться такими доказами:актом огляду (а.с.4), яким вказано, що водій від огляду на визначення стану сп`яніння відмовився; направленням водія (а.с.6), яким показано, що під час події водій мав явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів); відеозаписом порушення, яким показано, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився, що свідчить про порушення ним п.2.5 ПДР України. Працівник поліції та суд першої інстанції правильно розцінили дії водія, як відмову від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.2.5 ПДР України. Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту, оскільки вони є необґрунтованими. Зокрема, доводи захисника, що ОСОБА_1 від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння не відмовився, а лише прохав залучити свідків, які могли засвідчити вказаний огляд. Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту, що під час події не було залучено свідків події, адже огляд водія починається з моменту оголошення йому ознак сп`яніння та пропозиції пройти вказаний огляд на місці або в закладі охорони здоров`я. Виходячи із системно-правового тлумачення національного законодавства поліцейським дозволено проводити огляд на стан сп`яніння без свідків за умов фіксації процесу на технічні засоби відеозйомки (ст. 266 КУпАП). В матеріалах справи, відносно ОСОБА_1 міститься детальний відеозапис події, яким показано, що водій мав явні ознаки алкогольного сп`яніння та від проходження огляду відмовився. Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянта щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження у справі, в апеляційній скарзі не наведено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин події та не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Таким чином, вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог ст. ст. 33 - 35, 36, 38, ч.1 ст.130 КУпАП, урахувавши характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керуванням всіма видами транспортних засобів, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 336/7337/21