Постанова 4851 № 520/7712/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2021 р. Справа № 520/7712/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.06.21 по справі № 520/7712/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд: - визнати рішення суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05 листопада 2020 року щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від місячної (чинної) заробітної плати без обмеження її максимального розміру протиправним та скасувати його; - зобов`язати суб`єкт а владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697- VII на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-250 від 17 березня 2020 року у розмірі 90% від місячної (чинної) заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, без обмеження її максимального розміру, з виплатою з 13 грудня 2019 року різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії однією сумою; - зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду у встановлений Харківським окружним адміністративним судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як воно набере чинності; - стягнути з Державного бюджету України в особі Управління державної казначейської служби України в Основ`янському районі міста Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1589 грн (908 грн - судовий збір за подання позовної заяви та 681 грн - судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням від 05.11.2020 відповідач відмовив йому в задоволенні заяви про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" посилаючись відсутність підстав для перерахунку пенсії. Вважаючи оскаржуване рішення незаконним, так як право на перерахунок пенсії за вислугу років виникло 13.12.2019 на підставі Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 в справі №3-209/2018, позивач звернувся з даним позовом до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2020 про відмову в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки Прокуратури Харківської області від 17.03.2020 №18-250 у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з виплатою з 13 грудня 2019 року різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії однією сумою. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що на час звернення позивача за призначенням пенсії набрав чинності Закон № 1697-УІІ. Цей закон є чинним, у встановленому порядку не визнавався неконституційним, а отже є обов`язковим до виконання, в той час, як ч. 18 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ втратила чинність. Відповідач зазначає, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-УІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 13 Розділу XIII Прикінцевих положень Закону № 1697-УІІ на Кабінет Міністрів України покладено обов`язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно - правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно - правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом. Крім того, відповідач звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ від 14.10.2014 пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. На думку відповідача, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії за його заявою від 04 листопада 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято всупереч рішенню Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-у(ІІ)/2019. Позивач звертає увагу, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому зміни у законодавстві щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. На думку позивача, відповідно до Законів, які є чинними і неконституиійними не визнавались, обмеження максимального розміру пенсії за вислугу років у будь- якому разі не може бути застосоване до пенсіонерів органів прокуратури, які вийшли на пенсію до 01 січня 2016 року. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачу ОСОБА_1 , призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% від чинної заробітної плати прокурора, що займає посаду аналогічну на час звільнення позивача. На підставі постанови Комінтернівського районного суду міста Харкова №641/5277/16 від 21.06.2016, Харківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років позивачу відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади, без обмеження її максимального розміру. Станом на час розгляду справи, позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. З матеріалів справи встановлено, що позивач 04.11.2020 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки, виданою Прокуратурою Харківської області про заробітну плату від 17.03.2020 №18-250. Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2020 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що положення частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати з дня набрання чинності Закону України №1697-VІІ від 14.10.2014, тобто з 15.07.2015 втратили чинність. Згідно з Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідної категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Оскільки порядок перерахунку пенсій не визначено, підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно його заяви відсутні. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача про відмову в переведенні пенсії за вислугу років та її перерахунку, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх соціальних прав. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що для належного захисту порушених прав позивача необхідно визнати протиправним, скасувати рішення відповідача від 05.11.2020 про відмову в проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки Прокуратури Харківської області від 17.03.2020 №18-250 у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з виплатою з 13 грудня 2019 року різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії однією сумою. Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачці пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ. В подальшому до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. 14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року. Частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII Прикінцеві положення Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни: - частину вісімнадцяту статті 50-1 №1789-ХІІ викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; - частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року Про прокуратуру №1697-VІІ викладено в такій редакції: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру"; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України. Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення; - частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії. У цій справі пенсійний орган відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, оскільки відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1155 "Про умови оплати праці прокурорів" встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Постановою Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці прокурорів" від 11.12.2019 року № 1155, яка набрала чинності з 01.01.2020 (далі - Постанова №1155), затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно з додатками 1 -

3. Відповідно до п. 7 Постанови № 1155 установлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру". Водночас, п.6 Постанови № 1155 установлено, що для прокурорів, умови оплати праці яких затверджені цією постановою, не застосовуються умови оплати праці працівників органів прокуратури, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012р. № 505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури". Колегія суддів зазначає, що оскільки позивачу видано довідку у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 р. № 505, тому постанова № 1155 не застосовується до спірних правовідносин. Крім того, слід зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 11.06.2020 №21-1175зп. З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2020 Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом №21-698вих20 для погодження порядку проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. У додатку 1 до вказаного листа визначено форму довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. Листом від 21.02.2020 за №2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України погодило порядок дій, запропонований у листі Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 №21-698вих20. Надана позивачем довідка Прокуратури Харківської області відповідає зазначеному додатку 1, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові особи, якій видано таку довідку. Доказів недійсності вказаної довідки відповідачем до матеріалів справи долучено не було. Отже, вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 05.11.2020 про відмову у перерахунку пенсії позивачу, а відтак про наявність підстав для його скасування. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно дати, з якої пенсійний орган зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача колегія суддів зазначає наступне. Так, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 до 13.12.2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 року було змінено на речення: Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015 року). Тому частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015 - 12.12.2019 рр.) в Україні з`явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру". Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує наступне: перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії; відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019 року, а відтак саме з 13.12.2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону України Про прокуратуру №1789-ХІІ або Закону України Про прокуратуру №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657). Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.11.2020 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки Прокуратури Харківської області від 17.03.2020 №18-250 в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Проте, колегія суддів вважає, помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для виплати недоплаченої основного розміру пенсії однією сумою з огляду на таке. Згідно зі ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII ( далі Закон № 2262) нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Таким чином, ст. 55 Закону № 2262, передбачає виплату недоплаченої пенсії однією сумою лише в тому разі, якщо пенсія належала пенсіонеру, однак, не була отримана ним вчасно з власної вини. Між тим, ця норма не містять приписів, які б визначали спосіб дій органу Пенсійного фонду щодо виплати суми пенсії, що утворилася з вини органу Пенсійного фонду, зокрема, внаслідок перерахунку за рішенням суду. Отже, спосіб виконання дій, які має вчинити суб`єкт владних повноважень за рішенням суду, не визначений у спірних відносинах нормативно. Належним виконанням судового рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити позивачу недоотриманої частини пенсії, буде вважатися як перерахування присудженої суми одним платежем, так і кількома платежами, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення. Колегія суддів зауважує, що майнова вимога може вважатися "законними сподіваннями" у тому разі, якщо вона має достатнє підґрунтя в національному законодавства або у практиці національних судів, однак це не свідчить про те, що виплата таких коштів повинна бути здійснена однією сумою. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплати перераховану суму пенсії однією сумою, зробив передчасні висновки. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року по справі № 520/7712/21, в частині зобов`язання відповідача виплати перераховану суму пенсії однією сумою прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 по справі № 520/7712/21 - скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої суми пенсії однією сумою. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні цієї частини позову. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року по справі № 520/7712/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко