Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10682/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2021 р. Справа № 520/10682/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.03.21 по справі № 520/10682/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії , ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення №3149/963300130392/112 від 19.03.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 14.12.2018 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, що становить 26392,365 грн., без обмеження її розміру, яка визначена у довідці № 18-123 від 06.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої ОСОБА_1 з урахуванням раніше проведених виплат; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою з урахуванням довідки № 18-123 від 06.03.2020 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивач працював в органах прокуратури на відповідних посадах та набув право на пенсію за вислугою років, яка призначена та виплачується з 30.12.2003 року. При цьому, позивачем вказано, що пенсію призначено згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року (в редакції, чинній на час призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати. Позивачем вказано, що після прийняття Другим сенатом Конституційного Суду України рішення №7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 року, та тривалої переписки між Офісом Генерального прокурора та Міністерством соціальної політики, 06.03.2020 року Прокуратурою Харківської області позивачу видано довідку за №18-123, в якій зазначено про її видання відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 рок у№7-р(ІІ)/2019 із зазначенням підстави останнього підвищення заробітної плати прокурорам, а саме постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України, щодо оплати праці працівників прокуратури". У зв`язку з зазначеним, 18.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії призначеної за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та надав до заяви довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №18-123 від 06.03.2020 року за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною. (прирівняною) посадою. Позивачем вказано, що за результатами розгляду його заяви відповідачем було прийнято рішення №3149/963300130392/112 від 19.03.2020 року про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, яка обґрунтована тим, що відповідно до ч.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 року, умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а такий порядок Кабінет Міністрів України на даний час не визначив. Також зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 року №1155 затверджено схеми посадових окладів прокурорів, проте п. 7 постанови №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно Закону України «Про прокуратуру». На думку позивача, зазначене рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 3149/963300130392/112 від 19.03.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 13.12.2019 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-123 від 06.03.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувате вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що чинне законодавство України не встановлює повноважень Пенсійного Фонду діяти на власний розсуд при зверненні пенсіонера за перерахунком пенсії та її виплати. Дії ПФУ чітко визначені законодавством. На власний розсуд ПФУ може лише обирати однозначне рішення про перерахунок або відмову в перахунку пенсії і, у будь-якому разі, зобов`язаний обґрунтувати своє рішення нормами права. При зверненні пенсіонера ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, останній має права прийняти одне рішення і лише один раз, в даних правовідносинах відсутня дискреція щодо повноважень органу Пенсійного фонду, його обов`язок однозначновизначений. Відповідачем до Другого апеляційного адміністративного суду надано відзив на апеляційну скаргу позивача, де посилається на те, що рішенням № 3149 відділу з питань перерахунків пенсій № 27 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.03.2020 було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до довідки прокуратури Харківської області від № 18-123 від 06.03.2020 про нараховану заробітну плату за нормами чинними на 06.03.2017 за відповідною (прирівняною) посадою старший прокурор прокуратури району, оскільки перерахунок не передбачено чинним законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 (далі постанова № 1155) затверджено схеми посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур. При цьому, пунктом 7 постанови № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Закону України Про прокуратуру. Щодо позовної вимоги перерахувати пенсію у повному обсязі без обмеження її максимального розміру, зазначає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Головне управління не обмежувало пенсію позивача максимальним розміром. Щодо перерахунку пенсії за вислугою років у відсотках, що передбачено постановою Московського районного суду м. Харкова від 06.06.2016 по справі №643/453/16-а, зазначає, що відсутність у цій постанові кінцевої дати виплати пенсії у розрахунку 90% від середньої місячної заробітної плати, не породжує в Головного управління обов`язок довічно здійснювати виплату пенсії позивачу в розмірах, встановлених вказаним судовим рішенням. Законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватись, а тому судове рішення не є гарантією проти змін в майбутньому. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури та у серпні 2003 року набув право на пенсію за вислугу років. Як зазначено позивачем він у грудні 2003 року розпочав оформлення пенсії із 30.12.2003 року став на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова. Отже, як вказано позивачем, він є отримувачем пенсії в розмірі 90% середнього заробітку посади старшого прокурора прокуратури Комінтернівського району м. Харкова на підставі ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру у його редакції від 09.08.2003 року. 18.03.2020 року позивач звернувся до Московського відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії призначеної за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та надав до заяви довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №18-123 від 06.03.2020 року за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною (прирівняною) посадою старший прокурор прокуратури району. Відповідачем за результатами розгляду заяви позивача прийнято рішення від 19.03.2020 року №3149/963300130392/112, відповідно до якого позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно із заявою від 18.03.2020 року, враховуючи довідку про заробітну плату прокуратури Харківської області від 06.03.202 року №18-123, з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Позивач, не погодившись із діями відповідача стосовно виплати його пенсії не в повному обсязі, звернувся до суду за захистом своїх прав. При цьому, позивачем у позовній заяві вказано, що Конституційний Суд України 13.12.2019, за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, на переконання позивача, з 14.12.2018 року, враховуючи норми чинного законодавства, підставою для перерахунку пенсії колишнім працівникам прокуратури є підвищення заробітної плати діючим працівникам прокуратури. Відтак, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» підвищено зарплати діючим працівникам прокуратури в розумінні чинної редакції статті 86 чинного Закону України «Про прокуратуру», а тому він має безумовне право на перерахунок пенсії. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Харківської області від 06.03.2020 №18_123. Водночас з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про перечасність заявлених позовних вимог щодо відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та наявності підстав для її перерахунку без обмеження граничним розміром при здійсненні такого перерахунку, а також виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг. У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом. Відповідно до п. 6 ч.1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Як встановлено судом під час розгляду справи, на час призначення позивачу пенсії, що відбулось у 2003 році особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ): прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1); обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1); призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1). Під час розгляду справи встановлено, що до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним. В подальшому, як встановлено судом, 14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ). Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури. Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів). Суд зазначає, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: «

20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України». У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: «

20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки». Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Харківської області від 06.03.2020 №18_123. Оскільки частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, набрала чинності з 13.12.2019, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача саме з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим. Щодо доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне. Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з посиланням на обставини відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Отже, колегія суддів вважає, що спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Крім того, слід звернути увагу, що відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, отже відсутні підстави вважати, що права позивача у частині вирішення питання відсоткового розміру пенсії відносно заробітної плати та наявності підстав для її перерахунку без обмеження граничним розміром при здійсненні такого перерахунку, а також виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою будуть порушені. Дійсно, наведені питання є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок. Отже, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 14.09.2020 року по зразковій справі № 560/2120/20. Щодо дати, з якої має бути проведений перерахунок пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне. Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 14.12.2018 року. Колегія суддів звертає увагу, що в період з 01.01.2015 до 13.12.2019 в Україні не було жодного Закону чи іншого нормативно-правового акту, що визначав би умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру». Водночас особи, яким пенсія цього виду була вже призначена, продовжували її отримувати в призначеному розмірі (сума виплати не була зменшена), а також мали право змінити вид пенсійного забезпечення (наприклад, звернутися про призначення їм пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV). Усталена практика Верховного Суду свідчить про безпідставність вимог заявників до органів ПФУ про перерахунок їм після 01.01.2015 пенсії на умовах та в порядку, що був визначений частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції до 01.01.2015) та редакції частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка фактично набрала чинності лише 13.12.2019. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 року по справі № 520/10682/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 по справі № 520/10682/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський