Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/25378/21

Справа № 127/25378/21 Провадження № 22-ц/801/2390/2021 Категорія: 62 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 рокуСправа № 127/25378/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого : Копаничук С.Г. Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В., за участю секретаря Очеретної М.Ю., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; відповідачі: ОСОБА_2 , нотаріус Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовська Вікторія Станіславівна, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року, постановлену у приміщенні того ж суду під головуванням судді Ан О.В. за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви про усунення від права на спадкування , в с т а н о в и в: У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення її майбутнього позову до ОСОБА_2 та нотаріуса Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовської В.С. про усунення від права на спадкування. Вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , частка в будинковолодінні по АДРЕСА_2 та інше спадкове майно. При зверненні до нотаріальної контори їй стало відомо, що заяву про прийняття спадщини на спадкове майно подав син померлого ОСОБА_2 . Зазначила, що протягом двадцяти років ОСОБА_2 батька не відвідував, не спілкувався з ним та не цікавився його життям. Має намір звернутись до суду з позовною заявою про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування. Посилаючись на те, що їй стало відомо про намір ОСОБА_2 вселитися у спірну квартиру, що створить додаткові спори та труднощі при виконанні майбутнього рішення суду, просила суд заборонити нотаріусу Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовській В.С. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 . Просила також до вирішення справи по суті і набуття рішенням по справі законної сили заборонити ОСОБА_2 вселятися в спадкове майно, зокрема, в квартиру АДРЕСА_1 . Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви задоволено. Заборонено державному нотаріусу Третьої вінницької державної нотаріальної контори Березовській Вікторії Станіславівні видавати свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на спадкове майно спадкодавця ОСОБА_3 . Заборонено ОСОБА_2 вселятися в квартиру АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати через порушення судом норм процесуального права , а у справі постановити нову ухвалу, якою у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити. Вказав, що саме посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення, без наведення відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Крім того, суд не взяв до уваги правову позицію висловлену Верховним судом у справі №569/3313/19 від 12.02.2020 року. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала вищевказаним вимогам закону відповідає. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд виходив із того, що з врахуванням майбутніх позовних вимог позивач належно обгрунтувала необхідність забезпечення позову у вигляді заборони видачі свідоцтва про право на спадщину та вселення у спадкову квартиру ,оскільки предметом майбутнього позову зазначила усунення відповідача від права на спадкування. Суд дійшов висновку ,що невжиття заходів забезпечення позову може нівелювати ефективність судового захисту прав позивача у разі задоволення її вимог про усунення відповідача від права на спадкування , оскільки у разі отримання ним свідоцтва про право на спадщину до розгляду даного спору по суті ,він може вчинити дії по розпорядженню спадковим майном, передачі його третім особам, відчуженні, тобто , фактична реалізація ним спадкових прав і майна унеможливить виконання рішення суду про усунення його від права на спадкування та зумовить виникнення нових спорів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки суд вірно встановив обставини справи, які перевірив оціненими в порядку ст.89 ЦПК України доказами, правильно визначив спірні правовідносини та правову норму, що їх регулює та дійшов обгрунтованого висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову до його подачі та наявність правових підстав для цього. Доводи апеляційної скарги про те, що саме по собі посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову не заслуговують на увагу . Відповідно до частин першої, другої ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно із п. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 150 ЦПК Українизаходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову суд має перевірити, чи дійсно надані стороною докази свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, при цьому врахувавши співмірність позовних вимог виду забезпечення позову. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , за яким зареєстровано на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як зазначила ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову і не спростовано ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на зазначену квартиру ,спадкоємцями за законом на яку є вона та син померлого - ОСОБА_2 , до якого вона збирається пред`являти позов про усунення від права на спадкування. В разі отримання останнім свідоцтва про право на спадщину до розгляду її майбутнього позову до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, він може вчинити дії по розпорядженню спадковим майном, передачі його третім особам, відчуженню, при вселенні понести витрати на його покращення, що потягне реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про усунення його від права на спадкування та зумовить виникнення нових спорів. Колегія суддів вважає, що доводи скарги про те ,що самі лише посилання в заяві на можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову щодо даного випадку є безпідставними, оскільки суд таке обгрунтування навів з врахуванням того, що заява подана на забезпечення майбутнього позову, а ОСОБА_2 не спростував зазначених позивачем у заяві про забезпечення позову обставин, що стали підставою для її подання. Здійснене судом у такий спосіб забезпечення позову до його пред`явлення є обгрунтованим , оскільки невжиття таких заходів та видача свідоцтва про право на спадщину відповідачу до розгляду майбутнього позову про позбавлення права на спадкування , може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона має намір звернутися до суду. Суд підставно вжив заходи щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача по розпорядженню спадщиною ,що потягне реальну загрозу унеможливлення виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача та поновлення її прав . Посилання у апеляційній скарзі на те, що згідно п.4.13 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України до вирішення справи судом і так зупиняється за обгрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви цієї особи , а тому немає необхідності в судовій забороні , не заслуговують на увагу, оскільки у даному випадку особа не зверталась до суду з позовною заявою, а звернулась безпосередньо до суду із заявою про забезпечення майбутнього позову, що передбачено ст.149 ЦПК України. Аргументи апеляційної скарги, в їх сукупності, не впливають на правильність постановленої судом ухвали та не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення. При вирішенні цієї справи, суд правильно визначив співвмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами та те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду та дійшов обгрунтованого висновку про вжиття заходів забезпечення позову. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до статті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК Україниапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а вказане рішення - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С.Г. Копаничук Судді: С.К. Медвецький В.В. Оніщук