Постанова 4813 № 504/3201/21

Номер провадження: 33/813/1513/21 Номер справи місцевого суду: 504/3201/21 Головуючий у першій інстанції Сафарова А.Ф. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.12.2021 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі: секретаря судового засідання - Фабіжевської Т.С., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Шерстюк П.П., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шерстюк П.П. на постанову судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.09.2021, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Ізмаїл, Одеської області, громадянку України, СПД, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Постановою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 13.09.2021 року звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежено усним зауваженням, попереджено її про неприпустимість протиправної поведінки та вчинення нових правопорушень. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №766704 від 28.08.2021 року,22.08.2021 ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, створює конфліктні ситуації, емоційно провокує, погрожує, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шерстюк П.П. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Доводи обґрунтовує тим, що постанову винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 , вчинила таку форму домашнього насильства як психологічне насильство щодо ОСОБА_2 , оскільки з протоколу та наданих доказів не вбачається які саме дії чи бездіяльність вчинила ОСОБА_1 , чи викликали вони будь-які наслідки у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тобто відсутній склад правопорушення. Крім того, вказує, що районний суд не звернув увагу на істотне порушення вимог КУпАП працівником поліції щодо строку складання протоколу, оскільки, як вбачається з протоколу протиправну дію, за версією суду, особа вчинила 22.08.2021, однак протокол складений 28.08.2021. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, прихожу до наступних висновків. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами. Диспозицією ст. 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходженні корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї (матеріальний склад). Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» насильство в сім`ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Отже законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду. Всупереч доводів апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №766704 від 28.08.2021 року, рапортом від 28.08.2021 року, заявою ОСОБА_2 , поясненнями наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №766704 від 28.08.2021 року 22.08.2021 ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру, створює конфліктні ситуації, емоційно провокує, погрожує, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 , відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт строком до семи діб. Врахувавши малозначність правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , обставини скоєного, особу винної, яка позитивно характеризується, надала суду пояснення з яких встановлене її критичне ставлення до вчиненого та бажання зберегти та налагодити стосунки з чоловіком, суд першої інстанції на підставі ст. 22 КУпАП звільнив її від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням усного зауваження. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, всупереч доводів апеляційної скарги, дійшов до вірного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги про порушення прав апелянта є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного судового рішення. Доказів, які б спростовували встановлені обставини, ОСОБА_1 чи її представником до суду апеляційної інстанції не надано. Посилання апеляційної скарги про істотне порушення вимог ч.2 ст. 254 КУпАП працівником поліції щодо строку складання протоколу, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а не з моменту вчинення правопорушення на чому наполягаєм апелянт. Протокол про адміністративне правопорушення складений відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, містить усі необхідні елементи та порушень, які б тягли за собою визнання протоколу таким, що не відповідає вимогам закону не встановлено. Одночасно апеляційний суд зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шерстюк П.П. - залишити без задоволення. ПостановуКомінтернівського районного суду Одеської області від 13.09.2021, якою ОСОБА_1 звільнено від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обмежено усним зауваженням попереджено її про неприпустимість протиправної поведінки та вчинення нових правопорушень - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде проголошено 08.12.2021 року о 09:30 годин в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов