Постанова Київський апеляційний суд № 756/16447/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 756/16447/21 Головуючий у суді першої інстанції - Родіонов С.О. Номер провадження № 33/824/5482/2021 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Владімірової О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 211060 водій ОСОБА_1 13 жовтня 2020 року о 19 год. 50 хв., керуючи автомобілем «KIA Ceed» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по пр-ту Степана Бандери (парковка METRO), рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності здійснила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на шість місяців. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що твердження суду про невизнання нею вини є помилковим, оскільки вона свою вину визнала та лише намагалась довести, що у скоєнні ДТП винні обидва водії. Суд же помилково зробив висновок, що таким чином вона намагалась уникнути відповідальності. Крім того, звертає увагу на зміну прізвища « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, в порушення ст. 33 КУпАП судом не з`ясовано місце роботи порушника, посаду, рід діяльності. Апелянт вказує, що використовує свій приватний автомобіль у роботі, а позбавлення права керування всіма видами транспортних засобі позбавить її можливості більш ніж пів року отримувати дохід. На підтвердження вказаного надає довідку ТОВ «Авант-метал» №1511 від 15 листопада 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_1 займає посаду менеджера по продажам та використовує своє приватне авто в інтересах підприємства. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить апеляційний суд змінити постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року у частині призначення покарання, замінивши вид стягнення з «позбавлення права керування всіма видами транспортних засобі строком на шість місяців» на «накласти штраф в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян». Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, потерпілого ОСОБА_4 який не заперечив, щодо задоволення апеляційної скарги в частині пом`якшення виду стягнення, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень п.10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Відповідно до положень статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що оскаржувану постанову слід змінити в частині накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 211060 водій ОСОБА_1 13 жовтня 2020 року о 19 год. 50 хв., керуючи автомобілем «KIA Ceed» державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по пр-ту Степана Бандери (парковка METRO), рухаючись заднім ходом, не впевнилась в безпечності здійснила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry» державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду, що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.2). В матеріалах справи міститься також схема місця ДТП, яка сталася 13 жовтня 2021 року, складена працівниками патрульної поліції, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об`єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючи дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с.3). В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 від 13 жовтня 2021 року, відповідно до яких зазначено, що вона виїжджаючи з парко-місця на транспортному засобі марки «KIA Ceed» державний номерний знак НОМЕР_1 відчула удар ззаду. Виявилось, що в цей момент з іншого боку так само виїжджала машина, в результаті чого й сталось ДТП (а.с.4). В матеріалах справи містяться також письмові пояснення ОСОБА_4 від 13 жовтня 2021 року, відповідно до яких зазначено, що він виїхавши вже на 80% з парко-місця і збираючись рухатись прямо на виїзд відчув сильний удар в правий бік автомобіля. Зазначено, що він рухався з мінімальною швидкістю та був здивований силі удару. Вказано, що моментально зупинившись він вийшов із машини та побачив, що в нього в`їхав інший автомобіль марки «KIA Ceed» державний номерний знак НОМЕР_1 , за кремом якого був водій, котрий сказав йому, що він його не помітив (а.с.5). Апелянтом також було надано копію свідоцтва про шлюб від 01 серпня 2017 року, відповідно до якого ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с.13). Також відповідно до наданої довідки ТОВ «Авант-метал» №1511 від 15 листопада 2021 року ОСОБА_1 займає посаду менеджера по продажам та використовує своє приватне авто в інтересах підприємства (а.с.14). Системний аналіз матеріалів справи, а також поданої апеляційної скарги дає підстави для висновку, що висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.10.9 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними у справі даними: схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди і під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не заперечувала. Що стосується накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, правильність накладення якого оскаржується, то слід зазначити наступне. Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Санкція статті 124 КУпАП (у редакції, чинній станом на день вчинення правопорушення) за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до постанови суду, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 06 місяців судом не в повній мірі були враховані положення ст. 33 КУпАП щодо з`ясування характеру вчиненого правопорушення, особи винного, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Такий висновок суду не відповідає положенням статті 30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Так, судом першої інстанції у постанові не обґрунтовано грубе порушення Правил дорожнього руху України водієм та не встановлено систематичного порушення ним порядку користування правом керування транспортними засобами. Не встановлено таких обставин і в суді апеляційної інстанції, натомість знайшли підтвердження обставини, на які посилався апелянт в апеляційній скарзі, а саме те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не заперечувала та визнає. Відповідно до п. 1 ст. 34 КУпАП обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається щире розкаяння винного. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Таким чином, обставиною, яка пом`якшує відповідальність, апеляційний суд визнає визнання своєї вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення. Крім того, апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 використовує власне авто для потреб на роботі, оскільки займає посаду менеджера по продажам та використовує авто в потребах підприємства таким чином забезпечуючи свою родину коштами на прожиття. Обставин, які обтяжують її відповідальність, судом не встановлено. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. З урахуванням даних про особу правопорушника та обставин вчиненого правопорушення, призначення ОСОБА_1 найсуворішого виду стягнення, передбаченого санкцією статті 124 КУпАП є необґрунтованим, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом`якшення ОСОБА_1 адміністративного стягнення до штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті 124 КУпАП, а саме п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на переконання апеляційного суду, саме таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нею нових правопорушень. Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців - змінити в частині накладеного за статтею 124 КУпАП адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців на штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн на користь держави. В іншій частині постанову Оболонського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду М.А.Яворський