Постанова 4804 № 263/11368/21

22-ц/804/3108/21 263/11368/21 Головуючий у 1 інстанції Ікорська Є.С. Єдиний унікальний номер 263/11368/21 Номер провадження 22-ц/804/3108/21 Доповідач Барков В.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2021 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд в складі: головуючого судді Баркова В.М., суддів Лопатіної М.Ю. Мальцевої Є.Є. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2021 року справу передано на розгляд за підсудністю до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області. Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просив її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивач має право вибору підсудності за його позовом, оскільки виконання договору визначено за місцем проживання позивача. Відзивів на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1, 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 375 ЦПК України). Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області, суд першої інстанції своє рішення обґрунтовував тим, що вона не підсудна Жовтневому районному суду м. Маріуполя, оскільки, відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, частиною 8 ст. 28 ЦПК України, яка встановлює підсудність справ за вибором позивача, передбачено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Апелянт посилається на наявність обставин, що передбачені ч. 8 ст. 28 ЦПК України, та дають йому право обирати підсудність справи на власний розсуд. Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог є стягнення з відповідачів боргу за договором позики грошей від 22 травня 2015 року. Проте, при зверненні до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовною заявою, ОСОБА_1 не було долучено копію зазначеного договору позики від 22 травня 2015 року. В матеріалах справи міститься тільки копія договору іпотеки від цієї ж дати, з якого не вбачається, що його сторони визначили місце виконання договору позики. Оскільки із долучених ОСОБА_1 до позовної заяви доказів не можливо встановити, що заявлений позов виникає із договору, у якому зазначено місце його виконання або виконувати який через його особливість можливо тільки в певному місці, суд першої інстанції вірно визначився із підсудністю справи Іллічівському районному суду м. Маріуполя Донецької області, тобто за місцем проживання відповідачів. Доводи апеляційної скарги, зазначеного висновку суду не спростовують, і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норми процесуального права при визначенні територіальної юрисдикції справи. Посилання ОСОБА_1 на те, що процесуальним законом надано йому право, як кредитору, звертатися за захистом порушеного права за своїм місцем проживання не ґрунтується на законі. Той факт, що у п. 4 ч. 1 ст. 532 ЦК України міститься посилання на те, що якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, то виконання за грошовим зобов`язанням провадиться за місцем проживання кредитора у даному випадку не може бути взятим до уваги. Правила статті 532 ЦК України застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності. Зазначена норма матеріального права передбачає місце виконання грошового зобов`язання. Однак у випадку порушення зазначеного права, захист такого права здійснюється в порядку підсудності справи відповідному суду згідно вимог процесуального права. Договір позики не відноситься до тих договорів, виконувати які можна тільки в певному місяці, оскільки повернення коштів може бути здійснене позичальником в будь-який спосіб та в будь-якому місці. Водночас, з позовних вимог ОСОБА_1 не вбачається факт визначення місця виконання грошового зобов`язання, а відтак до даного позову не може бути застосована альтернативна підсудність (п. 8 ч. 1 ст. 28 ЦПК України) в цій справі. Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень норм процесуального закону, які б було вчинено судом першої інстанції, то підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06 жовтня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року. Судді В. М. Барков М. Ю. Лопатіна Є. Є. Мальцева