Постанова 4804 № 263/11876/20
від 14.12.2020 ·22-ц/804/3651/20 263/11876/20 П О С Т А Н О В А Іменем України Єдиний унікальний номер 263/11876/20 Номер провадження 22-ц/804/3651/20 14 грудня 2020 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лопатіної М.Ю. суддів - Баркова В.М., Биліни Т.І. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 , Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 жовтня 2020 року, постановлену у складі судді Киян Д.В. у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, третя особа: Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» про скасування свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просив визнати недійсною державну реєстрацію авторського права на збірник пісень ОСОБА_2 та скасувати свідоцтво про реєстрацію авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України №21748 від 21 серпня 2007 року, до складу якого входить твір «Ночь» автора ОСОБА_1 ; визнати недійсною державну реєстрацію авторського права на збірник пісень «Я попал» ОСОБА_2 та скасувати свідоцтво про реєстрацію авторського права, виданого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №96790 від 19 березня 2020 року, до складу якого входять назва збірнику пісень «Я попал» та музичні твори « Я попал », «Милая моя», «Плыл» автора ОСОБА_1 . Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 жовтня 2020 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області. Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що позов ОСОБА_1 по суті є зустрічним позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України про визнання автором творів та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір № 64659 від 24 березня 2016 року, який перебуває у провадженні Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області з вересня 2020 року, а тому повинен розглядатись в тому ж суді першої інстанції. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на відповідність оскарженого судового рішення вимогам законності та обґрунтованості, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що помилково подав позовну заяву з порушенням правил підсудності до Жовтневного районного суду міста Маріуполя Донецької області. Інші учасники справи своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Вирішуючи питання щодо визначення підсудності, в межах якої має розглядатись ця справа, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Питання цивільної територіальної юрисдикції (підсудність) врегульовані у главі 2 «Цивільна юрисдикція» розділу І «Загальні положення» ЦПК України. Так, за загальним правилом, відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини. Згідно з частинами шостою-дев`ятою статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до листа Відділу аналітичного забезпечення Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради Донецької області №099-99.02-07521 від 13 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_2 з 23 червня 2007 року по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 59). Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що позов ОСОБА_1 не підсудний Жовтневому районному суду міста Маріуполя Донецької області та належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду за місцем реєстрації відповідача, а саме до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області. Є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що позов ОСОБА_1 є зустрічним, оскільки з його тексту та порядку подання не вбачається про намір ОСОБА_1 розглядати його в одному провадженні з позовними вимогами ОСОБА_2 . При цьому подання зустрічного позову, у відповідності до вимог ч.1 ст. 193 ЦПК України, є правом, а не обов`язком відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Судді: Повний текст постанови складено 14 грудня 2020 року. Суддя: