Постанова 4804 № 263/2296/20

22-ц/804/1577/20 263/2296/20 П О С Т А Н О В А Іменем України Єдиний унікальний номер 263/2296/20 Номер провадження 22-ц/804/1577/20 12 травня 2020 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лопатіної М.Ю. суддів - Биліни Т.І., Принцевської В.П. сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 березня 2020 року, постановлену у складі судді Хараджа Н.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» треті особи: приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., який зареєстрований в реєстрі за №5174 про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (надалі: ТОВ «ФК«СІТІ ФІНАНС») в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №001-04081-2312313 від 23 грудня 2013 року грошових коштів у сумі 10 055,28 грн, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7 176, 56 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 2 878, 72 грн та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису, в розмірі 500,00 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 березня 2020 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 передано за підсудністю до Великоновосілківського районного суду Донецької області. Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач не надала суду доказів її фактичного мешкання в Жовтневому районні міста Маріуполя Донецької області, оскільки останньою до позовної заяви був доданий акт №117 від 30 січня 2020 року, з якого вбачається, що фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є житлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, скаржник вважає, що дана справа підлягає розгляду Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області. Учасники справи своїм процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Так, за загальним правилом, відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Водночас статтею 28 ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається за вибором позивача. Зокрема, частиною дванадцятою наведеної норми ЦПК України передбачено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання. Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Частиною 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Отже, зі змісту цих норм вбачається, що місцем виконання виконавчого документу можуть бути місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження його майна. ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, підсудна дана справа, звернулась з позовом до Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області за місцем виконання виконавчого напису, який просить визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому місцем виконання виконавчого напису позивач зазначила місце свого фактичного проживання в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області (а.с.1-4). Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що виконання виконавчого напису, вчиненого 06 листопада 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., який зареєстрований в реєстрі за №5174, відбувається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання боржника. Так, згідно постанови від 13 грудня 2019 року, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. за місцем знаходження майна боржника відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. 06 листопада 2019 року, який зареєстрований в реєстрі за №5174 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ТОВ «ФК«СІТІ ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №001-04081-2312313 від 23 грудня 2013 року грошових коштів у сумі 10 055,28 грн, в тому числі простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7 176, 56 грн, простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 2 878, 72 грн та витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису в розмірі 500,00 грн.(а.с.13-14). Також постановою від 13 грудня 2019 року приватним виконавцем стягнуто з боржника ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 основну винагороду приватного виконавця у сумі 1055, 53 грн. (а.с.10-11). Копії цих постанов були направлені приватним виконавцем для виконання та відома боржнику ОСОБА_1 за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с.12, 15). Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Таким чином, направляючи позовну заяву ОСОБА_1 за підсудністю до іншого суду місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що позивач не дотрималась правил альтернативної підсудності. При цьому суд першої інстанції правильно виходив з того, що справа підлягає розгляду Великоновосілківським районним судом Донецької області, з огляду на те, що його юрисдикція розповсюджується на територію, де позивач зареєстрована в установленому законом порядку ( 85552, Донецька область, Великоновосілківський район м. Старомлинівка, вул. Молодіжна, буд. 18) і куди приватним виконавцем направлялись для виконання копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про стягнення основної винагороди. Є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував доданий до позовної заяви акт про фактичне місце проживання позивача в Жовтневому районі міста Маріуполя, оскільки доказів того, що виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконувався за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 матеріали справи не утримують. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін, оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу про передачу справи на розгляд іншого суду з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають. Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 12 травня 2020 року. Судді: