Постанова 4813 № 1521/3587/12

Номер провадження: 22-ц/813/6058/21 Номер справи місцевого суду: 1521/3587/12 Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.12.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів Сегеди С.М., Цюри Т.В., з участю секретаря Стадніченко А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року, постановлену під головуванням судді Кириченко П.Л., по цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони її правонаступником по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в: У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі ТОВ «Консалт Солюшенс») звернулося до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, в якій просило замінити ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Овідіопольським районним судом Одеської області у справі за позовом публічного акціонерного товариства «комерційний банк «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своєї заяви зазначило, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області 13 березня 2013 року задоволений позов ПАТ КБ «Надра» та стягнуто зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 447 944,24 грн., стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у сумі 1609,50 грн., стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у сумі 1609,50 грн. 26 лютого 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги №GL2N79746, відповідно до якого ПАТ КБ «Надра» відступило ТОВ «Консалт Солюшенс», а ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №05/10/2007/840-К/854 від 05.10.2007 року. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року заява ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволена. Замінена сторона виконавчого провадження з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Консалт Солюшенс» за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволені заяви, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд неповно та не всебічно розглянув справу, оскільки заявником не були надані докази на підтвердження вимог заяви. Відзиву до суду надано не було. В судове засідання, призначене на 08 грудня 2021 року представник ПАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явились, були сповіщені належним чином (а.с. 95-98 т. 2). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутність не з`явившихсясторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4 , представника ТОВ «Консалт Солюшенс», перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони, суд першої інстанції виходив із того, що заява є обґрунтованою, оскільки між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір про відступлення прав вимоги. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області 13 березня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений. Стягнуто зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в розмірі 447 944,24 грн. у солідарному порядку. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у сумі 1609,50 грн., стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у сумі 1609,50 грн. Рішення суду набрало законної сили 24 березня 2013 року. 26 лютого 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір №GL2N79746, про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрований в реєстрі за №99, відповідно до вимог якого ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло серед інших право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором «Автопакет» №05/10/2007/840-К/854 від 05.10.2007 року. За положеннями частин першої, другої, п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Положеннями статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Проводячи аналіз наведених норм права, слід дійти висновку, що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, у тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Таким чином, замінюючи сторону виконавчого провадження, суд першої інстанції, у відповідності до вимог статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», обґрунтовано виходив з того, що ТОВ «КонсалтСолюшенс» є правонаступником і отримало всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Судове рішення відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судові процедури повинні бути справедливими і розумними як до відповідача, так і до позивача. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 про те, що суд неповно та не всебічно розглянув справу, оскільки заявником не були надані докази на підтвердження вимог заяви, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» договором про відступлення прав вимоги, який був посвідчений нотаріально та відповідно до якого ТОВ «Консалт Солюшенс» набуло право вимоги за кредитним договором «Автопакет» №05/10/2007/840-К/854 від 05.10.2007 року. Вказані доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта із висновками суду першої інстанції щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду апеляційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03). Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32). Пункт 1ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні. На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 17 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 13 грудня 2021 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________Т.В. Цюра