Ухвала КЦС ВС № 201/4705/20

Ухвала 06 грудня 2021 року м. Київ справа № 201/4705/20 провадження № 61-18483ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна, про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» (далі - ПрАТ «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків в вигляді заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги та судових витрат. Позов мотивований тим, що з відповідачем укладено договір про надання послуг з утримання житлового будинку, споруд та прибудинкової території, були додаткові угоди, на ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок і встановлені фактичні відносини з приводу надання вказаних послуг до його об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , під час планової перевірки стану виконання умов цього договору за вказаною адресою, абонентом по якій є відповідач, виявлено, що надані житлово-комунальні послуги відповідачу надавалися: опалення, гаряче водопостачання, електроенергія та інші, він їх використовує, але повної оплати за вказані спожиті послуги не здійснює, внаслідок чого позивачу завдано майнової шкоди, про що був складений акт, надсилалися попередження, є заборгованість по сплаті спожитих послуг. Відповідальність за завдання збитків, скоєння цієї шкоди і заборгованість згідно з умов договору та закону повинен нести відповідач. Вартість збитків позивача з урахуванням часу користування вказаними послугами відповідачем, сезонності та показників лічильника з урахуванням уточнень і перерахунків станом на 01 квітня 2020 року складає 66 901,71 грн. Позивач зазначав, що позовну давність ним не пропущено, оскільки ставлять питання про борг в межах трьох років станом на час подання позову - 2020 рік. На час розгляду справи в суді відповідач погодився з боргом, але не погасив основну заборгованість, тому позивач уточнив позов в сторону збільшення суми стягнення. Представник позивача просив суд стягнути з відповідача вказану не сплачену суму збитків з урахуванням штрафних санкцій по їх розрахунку, а також витрати на оплату судового збору, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» збитки в вигляді заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01 квітня 2020 року у розмірі 121 876,91 грн, яка складається з: заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - 66 901,71 грн, інфляційних втрат - 47 202,20 грн, трьох процентів річних - 7 773,00 грн. Вирішено питання судових витрат. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та передати справу на новий розгляд. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 листопада 2021 року справу № 201/4705/20 призначено судді-доповідачеві ОСОБА_2 судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду Капустинського В. А. від 24 листопада 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 201/4705/20 у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 . Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2021 року справу № 201/4705/20 призначено судді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Ступак О. В., Усик Г. І. Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових сум визначається сумою, яка стягується. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 121 876,91 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн). Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Звертаючись із касаційною скаргою, ОСОБА_1 зазначив про наявність підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для перегляду цієї справи в касаційному порядку та посилається на те, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково, оскільки спір стосується спадкових правовідносин. Зокрема, як зазначає позивач у позовній заяві, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25 листопада 2016 року, а відтак, як спадкоємець повинен сплатити заборгованість, яка виникла до 25 листопада 2016 року, оскільки фактично прийняв спадщину у 2013 році. Крім того, у даній справі залучено приватного нотаріуса, як третю особу. Зазначене свідчить, що питання не є безспірним та повинно було з`ясовуватися судом. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню є необґрунтованими, оскільки предмет спору не містить обґрунтованих фактичних передумов для віднесення справи до категорії винятково значимих. Доводи стосовно того, що позивач намагається стягнути заборгованість за спожиті комунальні послуги за адресою до моменту фактичного прийняття спадщини (листопад 2016 року) спростовуються змістом оскаржуваних рішень, оскільки позивач просив стягнути заборгованість в межах позовної давності станом на момент звернення до суду із позовом (травень 2020 року). Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Созидатель» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Верховецька Валерія Едуардівна, про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик