Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/4975/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/4975/21 пров. № А/857/16605/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року (прийняте у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Львові суддею Кузаном Р. І.) в адміністративній справі № 380/4975/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просив: - визнати неправомірним та скасувати рішення № 37 відділу перерахунку пенсій № 1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 13.01.2021 щодо зарахування йому стажу роботи на посаді голови сільської ради та сільського голови Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області за період з 14.07.1994 по 03.12.2020 до державної служби та призначення пенсії державного службовця; - зобов`язати відділ перерахунку пенсій № 1 управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити йому пенсію відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу з 05.01.2021. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач безпідставно не зарахував йому стаж роботи на посаді сільського голови Підзвіринецької сільської ради Городоцького району Львівської області (органу місцевого самоврядування) у період 14.07.1994 по 03.12.2020 як стаж, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Вказав, що чинним законодавством передбачено зарахування до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ПФУ у Львівській області, яке вважає рішення суду першої інстанції прийнятим за неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що посади органу місцевого самоврядування до посад державної служби не відносяться, тому немає підстав для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону № 889-VІІІ. Також вказує на те, що посади в органах місцевого самоврядування можна віднести до посад державної служби тільки до 04.07.2001, тобто до часу прийняття Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 містить такі записи про роботу позивача: - 18.04.2002 позивача обрано сільським головою Підзвіринецької сільської ради Городоцького району та ним прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування; - 28.02.2005 - присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування; - 07.04.2006 - обрано сільським головою Підзвіринецької сільської ради Городоцького району; - 01.03.2007 - присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування; - 19.11.2010 - обрано сільським головою Підзвіринецької сільської ради Городоцького району; - 15.11.2015 - обрано сільським головою Підзвіринецької сільської ради Городоцького району; - 24.11.2020 - присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування; - 03.12.2020 - повноваження припинено згідно з п.п. 4 п. 2 розділу 2 Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад, п.1 ст.42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні. Інші періоди роботи позивача не є спірними, а тому судом не досліджуються. 05.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ Про державну службу. Рішенням № 37 від 13.01.2021 відповідач відмовив позивачу у переході на пенсію державного службовця, посилаючись на відсутність необхідного стажу роботи. Зокрема вказав, що наявний у позивача стаж державного службовця, який можливо зарахувати для встановлення права на призначення пенсії відповідно до п.п. 10, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII, на посаді голови Підзвіринецької сільської ради Городоцького району з 14.07.1994 по 18.04.2002 становить 07 років 09 місяців 05 днів з необхідних 20 років. При цьому, позивачу було відмовлено в зарахуванні стажу роботи до стажу, що дає право на пенсію державного службовця в органах місцевого самоврядування на посаді голови Підзвіринецької сільської ради Городоцького району у період з 18.04.2002 по 03.12.2020. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовував його тим, що позивач має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII. Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, загалом відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке. Законом № 889-VIII, який набув чинності 01.05.2016, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Зокрема, пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. З наведеного видно, що після 01.05.2016 зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17 (№ рішення в ЄДРСР 75082026), від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75082148) та від 10.07.2018 у справі № 591/6970/16-а (№ рішення в ЄДРСР 75227579). Єдиною підставою для відмови позивачу в переведенні на пенсію державного службовця стала відсутність у позивача стажу на посадах державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону № 3723, а саме: не враховано період з 18.04.2002 по 03.12.2020. Щодо цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що те відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону № 899-VIII стаж державної служби за періоди роботи до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Аналізуючи наведені норми обчислення стажу державної служби за період роботи до 01.05.2016, до моменту вступу в дію Закону № 899-VIII, здійснюється відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №

283. Тобто, у цьому випадку необхідно керуватися Порядком №

283. Згідно пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-IIІ від 07.06.2001. Відповідно до статті 14 Закону України «Про місцеве самоврядування» до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад. Крім того, статтею 46 Закону № 889 та пунктом 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 передбачено, що, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби. Аналогічна позиція повністю узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду викладеними в постановах від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17 та від 26.06.2018 у справі № 735/939/17. Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-IIІ (в редакції станом на 01.05.2016) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Як видно з матеріалів справи, позивач з 14.07.1994 по 03.12.2020 займав посаду голови Підзвіринецької сільської ради, яка враховуючи вищенаведені законодавчі норми зараховується до стажу на державній службі. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на призначення пенсії по віку відповідно до п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років; досяг віку, визначеного законом та має відповідний страховий стаж. Отже, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мав необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні його на пенсію державного службовця є протиправною. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, зобов`язуючи Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести позивача з 05.01.2021 на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з врахуванням стажу державної служби з 18.04.2002 по 03.12.2020, обрав належний спосіб захисту порушеного права позивача. За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2021 року в адміністративній справі № 380/4975/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин