Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2505/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2505/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: - визнати протиправною відмову Національної поліції України у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію»; - зобов`язати Національну поліцію України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу передбачену пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» в сумі 38 420,00 грн., які перерахувати на його картковий рахунок за зазначеними реквізитами. На обґрунтування вимог позивач зазначав, що вичерпний перелік підстав, за яких особі може бути відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, визначено у статті 101 Закону України «Про національну поліцію» і підстави, з якої відповідач відмовив позивачу у призначенні вищевказаної соціальної виплати, вказана норма не містить. Наголошував, що Законом України «Про національну поліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 8 розділу IV Порядку №4, на який посилається відповідач. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апелянт зазначає, що Закон України «Про Національну поліцію», Порядок №4 в цілому, і, зокрема, пункт 8 розділу IV Порядку №4, не передбачає позбавлення його права на отримання одноразової грошової допомоги після встановлення вищої групи інвалідності при повторному огляді медико-соціальної експертної комісії за наявності вже встановленої інвалідності. Вказує, що пунктом 5 розділу І Порядку №4 встановлено, що одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію», отже суперечностей у питанні щодо визначення умов, за яких одноразова грошова допомога не призначається, між Законом і підзаконним нормативним актом немає. На переконання скаржника, той факт, що передбачений пунктом 8 розділу IV Порядку №4 механізм закріплений для однієї групи осіб (яким інвалідність вперше встановлено повторним оглядом) жодним чином не забороняє застосування цієї процедури для інших груп осіб, що мають право на отримання допомоги, як, наприклад, особам, які вже мали групу інвалідності і яким встановлено вищу групу інвалідності при повторному огляді. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній наголошує на відсутності правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з огляду на положення абзацу 1 пункт 8 розділу IV Порядку №4, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 18.02.2019 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, ступінь втрати працездатності - 50%. За наслідком встановлення позивачу третьої групи інвалідності йому виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 134 470,00 грн. З 29.04.2020 за результатами повторного огляду позивачу встановлено другу групу інвалідності, причина - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції, ступінь втрати працездатності - 70%. 08.07.2020 позивач звернувся до Національної поліції України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності. Листом Національної поліції України від 21.09.2020 №1898/17 позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги з огляду на положення пункту 8 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №

4. Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: 1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин; 2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції; 3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті; 5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності; 6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності. Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293). Пунктом 8 Розділу ІV Порядку №4 (в редакції до 14.05.2019) було визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Водночас з 14.05.2019 до Порядку №4 було внесено зміни, зокрема пунктом 8 Розділу ІV в редакції від 14.05.2019 визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. З аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що після внесення відповідних змін до Порядку №4 законодавець фактично виключив право поліцейського на отримання грошової допомоги в більшому розмірі у разі, якщо протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності останньому під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності. Положення зазначеної норми підлягають застосуванню в наступних випадках: - якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності; - якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії більший відсоток втрати працездатності. Поряд з цим, приписи наведеної норми не місять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності. Таким чином, станом на час звернення позивача до відповідача з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності нормами чинного законодавства не передбачалось право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після встановлення йому вищої групи інвалідності. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №240/9996/19. Судом встановлено, що позивач у 2019 році отримав виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності. У 2019 році позивач у зв`язку зі зміною групи інвалідності звернувся до Національної поліції України із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі і відповідач правомірно відмовив йому у виплаті такої допомоги з посиланням на пункт 8 Розділу ІV Порядку №4. Посилання позивача на приписи статті 101 «Про Національну поліцію» (щодо виключного переліку підстав для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги поліцейським) колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказана норма регулює випадки, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються взагалі (тобто вперше), а в цьому випадку позивач просить здійснити йому виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку з встановленням йому вищої групи, що не є тотожним реалізації права поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги як такого. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що у спірних правовідносинах відповідач не діяв протиправно, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, частини 1 статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко