LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд203/2046/21

від 10.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7767/21 Справа № 203/2046/21 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 28 травня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2010 року у цивільній справі № 2-1201/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 09 жовтня 2009 року, оскільки він є чоловіком відповідача у зазначеній справі ОСОБА_2 , яка укладала без його участі спірний договір купівлі-продажу квартири, проте в силу ст.ст. 60,61 Сімейного Кодексу України, він не був залучений до розгляду цієї справи, де вирішувався спір, що стосується майна подружжя та який безпосередньо стосується його майнових прав, а заочним рішенням від 26 вересня 2011 року порушено його права, як співвласника майна, тому відповідач просив заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року ОСОБА_3 відмовлено у прийнятті його заяви про перегляд заочного рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2010 року у справі №2-1201/2010 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_3 не відповідає вимогам ч.1 ст. 284 ЦПК України, оскільки останній не є відповідачем по справі, а тому має право оскарження заочного рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги. Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 10 листопада 2010 року ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, яким позов задоволений; договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 09 жовтня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Ричкою Ю.О., зареєстрований в реєстрі під № 2943 визнано недійсним; вирішено питання розподілу судових витрат.. ОСОБА_3 не є відповідачем у цій справі, у зв`язку з чим не наділений ч. 1 ст. 284 ЦПК України (в редакції на день звернення із цією заявою), правом на подання заяви про перегляд заочного рішення. Так само не передбачалось таке право для подання такої заяві іншими особами, окрім відповідача і за ч.1 ст.228 ЦПК України в редакції на час ухвалення заочного рішення. Відповідно до ч.1 ст.352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (в ред. на 28 травня 2021 року) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, позивач, треті особи, а так само особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки з урахуванням положень ч. ч. 2, 3 ст. 288 ЦПК України (в ред. на 28 травня 2021 року) та ч. ч. 2, 3 ст. 232 ЦПК України (в ред. на 04 листопада 2010 року) мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому та у строки, передбачені ст. 292, 294, 296 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення судового рішення 04 листопада 2010 року. Враховуючи вказані норми закону, зважаючи на те, що ОСОБА_3 є особою, яка не брала участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, відтак такий мав право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги без подання заяви про його перегляд суду першої інстанції, правом подання якої наділений виключно відповідач. Враховуючи вказане, а саме те, що скаржник подав заяву про перегляд заочного рішення, хоча він не наділений таким правом, а наділений правом оскарження заочного рішення в загальному порядку, судом першої інстанції правильно відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали суду першої інстанції не слід вважати обґрунтованими, оскільки ОСОБА_3 помилково тлумачиться положення процесуального законодавства, про які йшлося, зокрема, залишено поза увагою ч.1 ст.284 ЦПК України, відповідно до якої заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Відтак, доводи скарги є необґрунтованими, а скарга відповідно безпідставною, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає. Тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»