LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/27267/21

від 09.12.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/27267/21 Провадження № 22-ц/801/2368/2021 Категорія: 55 Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О. Доповідач:Міхасішин І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2021 рокуСправа № 127/27267/21м. Вінниця Вінницький апеляційний у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В., суддів: Сопруна В.В., Стадника І.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, постановлену у складі судді Венгрин О.О., встановив: В жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до АТ «Альфа-Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2021 року цивільну справу №127/27267/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 14-а). Ухвала мотивована тим, що позов пред`явлено до місцезнаходження відповідача АТ «Альфа-Банк» зареєстроване по вул. В.Васильківська, 100 м. Києва, виконавчий напис виконується по просп. Перемоги, 139, офіс №213 в м. Чернігів, зазначена справа не підсудна Вінницькому міському суду Вінницької області, що відповідає до ч. 12 ст. 28 ЦПК Українита ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження». Не погодившись із зазначено ухвалою, представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14 жовтня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття справи до провадження та розгляду справи по суті. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцем виконання виконавчого документа є не місцезнаходження відповідача (стягувача), а місце проживання (перебування) боржника, або місцезнаходження його майна. З урахуванням того, що позивач постійно проживає у АДРЕСА_1 , вважає, що спір підлягає розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області. Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку, не надійшов. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків: Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися такожза місцем його виконання. Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України). Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області за місцем проживання, знаходження майна та роботи. Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Аналогічний висновок щодо застосування норми права, викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року, справа № 263/14171/19. Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Тобто, фактичне місце проживання позивача є АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю, згідно правил частини дванадцятоїстатті 28 ЦПК України належить до Вінницького міського суду Вінницької області/ постановаВерховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року, справа № 286/1210/19, постановаВерховного Суду у складіколегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду від 29 жовтня 2020 року, справа № 263/14171/19/. За наведених обставин висновок суду першої інстанції про те, що справа не підсудна Вінницькому міському суду Вінницької є помилковим, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню. Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи вищезазначене, оскільки місцевий суд постановляючи ухвалу допустив порушення норм процесуального права, що свідчить про її помилковість, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив : Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2021 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І.В. Міхасішин Судді: В.В. Сопрун І.М. Стадник

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»