Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5555/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/5555/21 пров. № А/857/18871/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року (головуючий суддя: Клименко О.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення 29.07.2021) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн», 12.04.2021 звернувся з позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкову вимогу № Ю-199075-55 ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2020 про стягнення боргу в сумі 142287,06 грн. Обґрунтовує позов тим, що сума заборгованості згідно податкової вимоги № Ю-199075-55 від 09.12.2020 складається по сплаті єдиного соціального внеску за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн, за травень 2019 року в сумі 41687,52 грн, за червень 2019 року в сумі 63736,06 грн, за липень 2019 року в сумі 191,31 грн, серпень-грудень 2019 року по 1100 грн, за січень-жовтень 2020 року по 1100 грн. На переконання позивача, наведені відомості стосовно розрахунку заборгованості з ЄСВ, які являлись підставою для прийняття податкової вимоги № Ю-199075-55 від 09.12.2020 року являються недостовірними. Оскільки, сума заборгованості в розмірі 61859,69 грн, яка є результатом не сплати ЄСВ за квітень в сумі 20172,17 грн та за травень 2019 року в сумі 41687,52 грн, вже сплачена позивачем, шляхом стягнення 26.10.2020 цих коштів з рахунку ТОВ «Топ Буд Дизайн» виконавчою службою. Отже, повторне включення до розрахунку заборгованості у податковій вимозі № Ю-199075-55 від 09.12.2020 коштів в сумі 61859,69 грн, які, як вказано вище, вже сплачені, є протиправним. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасвано вимогу № Ю-199075-55 від 09.12.2020 Головного управління ДПС у Львівській області про сплату (недоїмки) в частині визначення суми сплати в розмірі 61859,69 грн. В решті позовних вимог відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкову вимогу № Ю-199075-55 від 09.12.2020. Вказує, що доводи позивача, щодо виконавчого провадження № 61291326 про стягнення коштів з ТОВ «Топ Буд Дизайн» Пустомитівським РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) в сумі 70856,05 грн не заслуховують на увагу, оскільки вимога про сплату боргу № Ю-199075-55 від 09.12.2020 свідчила про заборгованість ТОВ «Топ Буд Дизайн» станом на 30.11.2020 в розмірі 142287,06 грн Пустомитівським РВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) стягнуто з ТОВ «Топ Буд Дизайн», згідно з вимогою про сплату боргу № Ф-199075-55 від 06.11.2019, 61 859,69 грн, тобто після винесення вимоги, що оскаржується. Крім цього, звертає увагу суду, що позовну заяву позивач скерував до суду 09.04.2021, тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування». Позивач, 26.11.2021 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін. Крім цього, 30.11.2021 представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача Кісіль Р.Л., у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, а судове рішення скасувати. Представник позивача, у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, його участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2020 ГУ ДПС у Львівській області було винесено ТОВ «Топ Буд Дизайн» вимогу № Ю-199075-55 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 142287,06 грн. (а. с. 6) ГУ ДПС у Львівській області, 26.02.2021 надіслало відповідь на адвокатський запит, в якому повідомлено, що сума заборгованості згідно податкової вимоги № Ю-199075-55 від 09.12.2020 складається з поданих ТОВ «Топ Буд Дизайн» розрахунків по сплаті єдиного соціального внеску за квітень 2019 в сумі 20172,17 грн., за травень 2019 в сумі 41687,52 грн, за червень 2019 в сумі 63736,06 грн, за липень 2019 в сумі 191,31 грн, серпень-грудень 2019 по 1100 грн, за січень-жовтень 2020 року по 1100 грн. (а. с. 12) Не погоджуючись з винесеною вимогою від 09.12.2020 № Ю-199075-55, позивач подав скаргу на вищезазначену вимогу, однак рішенням ДПС України від 15.03.2021 № 5769/6/99-00-06-02-01-06 залишено без розгляду скаргу ТОВ «Топ Буд Дизайн» (а. с. 15-16). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган протиправно двічі визначив позивачу суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за один й той самий період, а саме за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн та за травень 2019 в сумі 41687,52 грн, отже вимога № Ю-199075-55 від 09.12.2020 в частині визначення сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 61859,69 грн підлягає скасуванню. Разом з тим, у частині визначення сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 80427,37 грн, у вимозі № Ю-199075-55 від 09.12.2020, позивач не наводить жодних доводів та не спростовує наявність недоїмки у вказаній сумі, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для скасування спірної вимоги у цій частині не має. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, позивачем не оскаржувалося в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині, в якій в позові відмовлено, отже, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду, лише в частині задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 1 ст. Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2020 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску. Згідно з абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Згідно ч. ч. 8, 12 ст. 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Сума єдиного внеску своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464-VI є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу). Відповідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платнику єдиного внеску, який має недоїмку, вимогу про її сплату. Процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин - Інструкція № 449). Згідно з пунктами 3, 4 розділу VI Інструкції № 449 у разі, якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску та/або зі сплати фінансових санкцій орган доходів та зборів, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) надсилає вимогу про її сплату. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Пунктом 7 Інструкції № 449 визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі. Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції. Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для винесення спірної вимоги № Ю-199075-55 від 09.12.2020 було те, що станом на 30.11.2020 за позивачем обліковувалась заборгованість в сумі 142287,06 грн по сплаті ЄСВ. Заборгованість виникла за рахунок несплати єдиного внеску за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн, за травень 2019 року в сумі 41687,52 грн, за червень 2019 року - 63736,06 грн, за липень 2019 року - 191,31 грн, за серпень-грудень - по 1100,00 грн, за січень - жовтень 2020 року - по 1100,00 грн, що відображено в інтегрованій картці платника податку. В подальшому, державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби ЗМУМЮ Гловою Ю.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання податкової вимоги № Ю-199075-55У від 09.12.2020 на суму 142287,06 грн. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ГУ ДПС у Львівській області 06.11.2019 прийнято податкову вимогу № Ф-199075-55У про стягнення заборгованості з ТОВ «Топ Буд Дизайн» в сумі 61859,69 грн по сплаті єдиного соціального внеску. Пустомитівським районним відділом державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 61291326, а також 21.07.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на кошти платника в банківських установах, з метою стягнення заборгованості в сумі 61859,69 грн. по вимозі № Ф-199075-55У. На виконання цієї постанови, орган виконавчої служби, 26.10.2020 стягнув з позивача кошти, які перебували у нього на рахунку в АТ «Банк Кредит Дніпро» в погашення заборгованості в сумі 70856,05 грн, у зв`язку з чим 05.02.2021 державним виконавцем надсилалась вимога платнику з пропозицією надати реквізити рахунку для перерахування надлишково стягнутих коштів. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заборгованість в розмірі 61859,69 грн, яка є результатом несплати ЄСВ за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн та за травень 2019 в сумі 41687,52 грн, вже сплачена позивачем, шляхом стягнення 26.10.2020 коштів з рахунку ТОВ «Топ Буд Дизайн» виконавчою службою на виконання вимоги від 06.11.2019 № Ф-199075-55У, що підтверджується банківською випискою щодо стягнення коштів (а. с. 31). Отже, податковий орган протиправно двічі визначив позивачу суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за один й той самий період, а саме за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн та за травень 2019 в сумі 41687,52 грн, а тому на думку суду апеляційної інстанції вимога № Ю-199075-55 від 09.12.2020 в частині визначення сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 61859,69 грн. підлягає скасуванню. Щодо покликання апелянта на порушення строку звернення до суду про скасування вимоги № Ю-199075-55 ГУ ДПС у Львівській області від 09.12.2020, то суд апеляційної інстанції вважає, таке безпідставним. Оскільки, позивач звернувся до суду з цим позовом, після застосування досудового оскарження вимоги до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 13-21). Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно правового висновку, який викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19, строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки контролюючий орган протиправно двічі визначив позивачу суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за один й той самий період, зокрема за квітень 2019 року в сумі 20172,17 грн та за травень 2019 в сумі 41687,52 грн, а тому вимога № Ю-199075-55 від 09.12.2020 в частині визначення сплати суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 61859,69 грн підлягає скасуванню. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 380/5555/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 09.12.2021.