Ухвала КГС ВС № 921/574/20

УХВАЛА 07 грудня 2021 року м. Київ Справа № 921/574/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткаченко Н.Г., перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Аршевського М.О. та додані до неї матеріали на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 в частині оскарження пунктів 1, 2, 3, 4 у справі № 921/574/20 за заявою Дочірнього підприємства «Тернопільський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про банкрутство,- ВСТАНОВИВ: До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Аршевського М.О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 в частині оскарження пунктів 1, 2, 3, 4 у справі № 921/574/20, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Аршевського М.О. та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норми матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абз. 2 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу). У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч.2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу. Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у п. 1, 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 2 ст.287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги, проте касаційна скарга арбітражного керуючого Аршевського М.О. зводиться до викладення фактичних обставин справи, з посиланням на те, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у відповідності до вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України, так як скаржником належним чином не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої ст. 287 ГПК України підстави (підстав). Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги. Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 292 та ч.2 ст.174 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Оскільки, касаційна скарга арбітражного керуючого Аршевського М.О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 в частині оскарження пунктів 1, 2, 3, 4 у справі № 921/574/20 подана без додержання вимог п.5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, то така касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст.292 ГПК України, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання суду заяви із належним зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав). Усунувши недоліки, заявнику касаційної скарги необхідно подати суду докази про дату вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, для визначення дотримання заявником касаційної скарги строку на усунення недоліків касаційної скарги, встановленого ч. 2 ст.174 ГПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст.292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. З огляду на те, що касаційна скарга арбітражного керуючого Аршевського М.О. підлягає залишенню без руху, то клопотання клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі №921/574/20 буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Суд,-

УХВАЛИВ: 1.Касаційну скаргу арбітражного керуючого Аршевського М.О. на постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2021 в частині оскарження пунктів 1, 2, 3, 4 у справі № 921/574/20 - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

2. Арбітражному керуючому Аршевському М.О. усунути недоліки касаційної скарги, а саме подати до суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги із належним зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 ГПК України підстави (підстав). Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали передбачені ст. 292 ГПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ткаченко Н.Г.